Нещодавно в ефірі одного із загальнонаціональних телеканалів міністр освіти і науки України Ганна Новосад заявила, що українські студенти їдуть до Польщі не по освіту, а щоб залишитися там жити й працювати через кращі соціально-економічні умови. Вони обирають недорогі приватні виші, які не надають якісних освітніх послуг.
«Підсумки досліджень, проведені одним з аналітичних центрів, на які ми постійно покладаємося в побудові освітньої політики, свідчать, що опитані студенти з Польщі та інших країн передовсім обирали університети через кращі соціально-економічні умови та перспективи працевлаштування. Якщо проаналізувати, в яких вишах навчаються наші студенти в Польщі, побачимо, що, на превеликий жаль, вони їдуть не у Варшавський або Ягеллонський університети, а в недорогі приватні виші, де частка студентів з України — 60—70%. Там вони здобувають погану якість освіти з однією метою: залишитись у Польщі», — наголосила пані міністр.
Безперечно, проблема відтоку української молоді за кордон існує, але значна частина молоді, здобувши за кордоном освіту чи практичний досвід, усе-таки повертається в Україну, щоб тут налагоджувати життя і будувати майбутню кар’єру. І таких прикладів не бракує там, де про це дбають. Принаймні так стверджують у Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка, який тісно співпрацює з деякими європейськими університетами та закладами вищої освіти.
Нещодавно ректор ХНТУСГ Олександр Нанка та проректор з науково-педагогічної роботи і міжнародних зв’язків Юрій Вітковський повернулися з польського міста Домброва Гурніча, де підписали угоду про співпрацю з Вищою школою бізнесу (Академія WSB), яка передбачає підготовку студентів за програмою подвійних дипломів. У цьому навчальному році 12 студентів ХНТУСГ вже розпочали навчання за такою програмою і, здається, нітрохи про це не шкодують. Адже за 25 років з невеликого коледжу Академія WSB виросла до рівня одного з найкращих приватних університетів Польщі, де навчається близько 4000 студентів, серед яких майже тисяча — іноземці.
Юрій Вітковський розповідає, що серед студентів Академії WSB справді багато студентів з України, але не тільки тих, що шукають у житті легких шляхів, а й тих, що хочуть здобути якісну освіту й повернутися в Україну, де зростає попит на фахівців з міжнародним рівнем підготовки і практичним досвідом роботи. Саме на підготовку таких фахівців орієнтуються в Харківському національному технічному університеті сільського господарства, який останнім часом активно розвиває міжнародні зв’язки та програми співпраці із закордонними партнерами.
«Коли ми тільки розпочинали освоювати цей напрям діяльності, — зазначає Юрій Вітковський, — було багато побоювань, що ось поїдуть наші студенти в польський заклад вищої освіти і не повернуться. Можливо, їм там більше сподобається, ніж у нас. Аж ні. 100 відсотків повернулися в наш університет. Тобто вони навчаються один семестр у Польщі, а один у нас і, побачивши світ та здобувши певні знання, повертаються до рідного вишу. Тому ми розширюватимемо цей напрям роботи і приділяємо значну увагу вивченню іноземних мов. Крім обов’язкової програми, яка розрахована на перший і другий роки навчання, тепер у нас іноземну мову вивчають на всіх курсах. Працюють і курси з вивчення польської мови.
На запитання, що дає студентам програма подвійних дипломів, проректор пояснив: для їхніх студентів це можливість отримати дипломи двох європейських університетів.
«Адже ми теж європейський університет. За якістю підготовки вже виходимо на рівень найкращих польських вишів, а в деяких питаннях навіть випереджаємо їх. Зрозуміло, що є певні розбіжності і в термінах навчання, і в навчальних програмах. Але спільна комісія, яка складається з науковців нашого університету та закладу вищої освіти-партнера, розробляє спільні програми, за якими навчаються студенти. По закінченні вони отримують дипломи і нашого університету, і польського. У підсумку випускники виходять на ринок праці дипломованими кваліфікованими спеціалістами. А це значно підвищує їхню вартість на ринку праці».
«Проблема з відтоком української молоді за кордон існує, і це справді болюче питання, — доповнює колегу ректор Олександр Нанка. — Але не треба молодь утримувати. Навпаки, слід створювати такі умови, щоб студенти могли навчатися і в Україні, і за кордоном, а по закінченні поверталися додому, знаходили тут роботу за фахом або відкривали власну справу. Поки що нам це вдається. Наприклад, у нас дуже поширені міжнародні практики, стажування, програми обміну студентів. Щорічно приблизно 200 студентів університету проходять практику за кордоном, переважно у країнах Європи. І я з гордістю можу сказати, що жоден з них не залишився на Заході. Чому? Тому що наші фахівці затребувані в Україні, тут є попит на кваліфіковані інженерні кадри і у невеликих фермерських господарствах, і у великих аграрних компаніях, в яких працює іноземна техніка. Наприклад, у харківському відділенні компанії «Джон Дір» майже всі працівники — випускники нашого університету. Ще під час навчання вони мали змогу проходити виробничу практику і стажування в цій компанії, а потім приходили туди вже кваліфікованими фахівцями. Нині це називають дуальною освітою, а коли ми лише розпочинали таку форму співпраці між університетом та виробничими підприємствами, про це ще ніхто не говорив».
До речі, про закордонну практику. Кажуть, що свого часу студенти ХНТУСГ ім. П. Василенка одними з перших стали проходити таку практику ще на початку 1990-х років. Тоді вони переважно працювали в теплицях і на полях, збираючи полуницю й інші ягоди. Але нині, стверджують представники університету, 90% їхніх студентів проходять закордонну практику за майбутніми спеціальностями і розвиваються як фахівці. У цьому плані ХНТУСГ уже не перший рік співпрацює зі спілкою фермерів Баварії, яка допомагає з організацією виробничої практики та стажування студентів на передових підприємствах Баварії. Керівник цієї спілки почесний професор ХНТУСГ Райнхард Нойдорфер нещодавно приїздив до Харкова, щоб вручити стажистам сертифікати міністерства сільського господарства та спілки фермерів Баварії.
Організацією практики опікується і створений при університеті ще у 2008 році Центр практики та працевлаштування студентської молоді, який проводить серед студентів велику профорієнтаційну роботу. Ось що розповідає про це Юрій Вітковський: «Ми поставили перед собою амбітне завдання, щоб кожен зі студентів нашого університету за час навчання отримав хоч одну можливість взяти участь у закордонній практиці на будь-якому етапі навчання. Тож на сьогодні вже третина студентів нашого університету проходить практику за кордоном. Наприклад, цього року половина студентів-першокурсників, які навчаються за спеціальністю «Туризм», побували на ознайомчій практиці в Болгарії та Німеччині, де мала змогу ознайомитися з особливостями ведення готельного бізнесу, організацією зеленого туризму, роботою сімейних ферм тощо. Звичайно, додому вони повернулися з безліччю вражень, якими ділилися і з викладачами, і з однокурсниками. Усі студенти проходять публічний захист своєї практики, під час якого звітують про здобуті навички і знання. Це одна з тих переваг, яка є тільки в нашому університеті. І ми її розвиватимемо, щоб вийти на рівень кращих європейських університетів».
Віктор КОЗОРІЗ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+