На вчорашньому засіданні уряду Прем’єр-міністр Володимир Гройсман повідомив про розширення проекту «Малі міста — великі враження», який у вигляді пілотного започатковано торік задля привернення уваги до стану культурної спадщини в регіонах, її відновлення та інтеграції в життя громад.

«До 2014 року гроші спрямовували за напрямами, які визначали міністерства. Тепер завдяки децентралізації все вирішують громади, точніше, люди. Реформа дала поштовх розвитку місцевого самоврядування й ресурси, які тепер не треба просити в Києві. Місцеві бюджети зростають, а кошти вкладають у нову якість життя безпосередньо на місцях.

Але інвестиції в якість життя — це не лише про економіку, а й про культуру й розвиток креативних індустрій. Українці здібні й талановиті, вони мають мати змогу культурно розвиватися. Тому держава й надає цільову підтримку, зокрема задля формування культурного середовища не лише у великих містах, а й у маленьких населених пунктах. Цього року таку практику поширять і посилять.

На 2019-й заплановано 50 мільйонів гривень, які на конкурсних засадах розподілятимуть на підтримку культурних ініціатив населених пунктів до 50 тисяч жителів. Ці кошти дадуть змогу провести майже 100 культурно-мистецьких проектів. До слова, торік таких було вісім. Проект показуватиме значний культурний спадок саме невеликих міст. Найголовніше — залучити до цього максимальну кількість громад», — наголосив глава уряду.

Ініціатива затребувана, тому й поширюється

Міністр культури Євген Нищук зауважив, що пілотна версія конкурсу проектів «Малі міста — великі враження», започаткована для стимулювання регіонального розвитку і промоції культурної спадщини, переросла в загальнодержавну, оскільки знайшла надзвичайний відгук у громадах, які торік подали до участі 153 заявки.

«Конкурс відкрито для ініціатив усіх охочих незалежно від територіального розміщення — громадських організацій, об’єднаних територіальних громад, підприємців, творчих спілок тощо. Конкурс проводитимуть максимально прозоро. Положення про проведення конкурсу вже доступне в інтернеті, й незабаром розпочнеться формування експертної ради, до якої увійдуть визнані фахівці в галузях культури і мистецтв, культурної спадщини, музейної справи, регіонального або місцевого розвитку, представники асоціацій органів місцевого самоврядування, фахівці з проектного менеджменту, фінансів і комунікацій.

Прийматимуть заявки для проведення конкурсу культурно-мистецьких проектів «Малі міста — великі враження» з 15 квітня. 16 травня — початок оцінювання заявок, що відбудеться в два етапи: спочатку на відповідність поданих документів встановленим вимогам, потім — експертне оцінювання проектів і презентація заявок перед експертною радою. Заявки оцінюватимуть за оригінальністю ідеї, актуальністю, цінністю об’єкта проекту, послідовністю реалізації та доданою вартістю проекту, а також з урахуванням критеріїв промоції та сталості. Адже очікуємо на не разові фестивалі, а на проекти, що залишаться у громадах, розвиватимуться там і працюватимуть. 5 липня — оголошення переможців, 15 липня — 20 листопада — реалізація проектів, 1 грудня — кінцевий термін звітування за проектами, адже за фінансування з державного бюджету треба нести відповідальність. Ми не залишимо ініціаторів проектів наодинці із проектними заявками — бюджет конкурсу передбачає проведення тренінгових сесій, семінарів, інформаційно-роз’яснювальної кампанії в усіх областях», — підкреслив міністр.

Цьогоріч проект реалізовуватимуть на умовах співфінансування з місцевими адміністраціями. Бюджетні гроші розподілятимуть між малими (від 100 до 250 тисяч гривень), середніми (250 тисяч — мільйон) і великими (1—5 мільйонів) проектами, а частку обов’язкового співфінансування встановлено на рівні не менш як 30%.

Пожежі: виключно людський чинник

Критична ситуація, що склалася в державі з випалюванням сухостою та наслідками цього, і те, що люди переважно вдаються до таких дій свідомо, оскільки адекватного покарання не існує, спонукала Кабінет Міністрів до кількох рішень. Володимир Гройсман доручив ДСНС посилити контроль за виконанням місцевими органами влади, лісокористувачами, власниками торфовищ їхніх обов’язків щодо протидії пожежам у природних екосистемах.

За словами голови ДСНС Миколи Чечоткіна, попри те, що пожежонебезпечний період ще не розпочався, щоденно фіксують майже 600 пожеж.

«За три місяці їх кількість перевищила 13 тисяч, що в 11 разів більше, ніж за аналогічний період торік, а площа зросла майже в 21 раз і становить 14 тисяч гектарів. Найбільше пожеж зафіксовано у Київській, Дніпропетровській, Одеській та Івано-Франківській областях. І якщо на лісових масивах і торфовищах ситуація складна, але контрольована, то через спалювання сухої рослинності на присадибних ділянках, поблизу населених пунктів, сміттєзвалищах і в заплавах річок виникло 12 700 пожеж. Особливо гнітить те, що під час спалювання сухої трави та очерету загинуло 16 людей.

Негативні тенденції критично зростають і в зоні відчуження. Лише за останній тиждень там виникло шість пожеж, а з початку року їх було 26, і вогонь тоді панував на 130 гектарах радіоактивно забруднених територій.

Основна причина загострення ситуації з пожежами — майже ігнорування органами влади, під управлінням яких перебувають лісові масиви й заповідники, роботи із запобігання таким ситуаціям. Майже не організовано роз’яснювальну й профілактичну роботу серед населення, дачників, фермерів, рибалок, відпочивальників, через що й трапляється масове випалювання сухостою. На лісових масивах майже не створено мінералізованих смуг, не очищено просіки, не оновлено дороги для проїзду пожежної техніки, не облаштовано місць забору води для гасіння пожеж, не створюють протипожежних розривів для захисту населених пунктів», — констатував Микола Чечоткін.

Попри це ДСНС забезпечує реагування на всі пожежі, а для гасіння великих пожеж у Чернігівській, Одеській областях і в зоні відчуження залучали пожежну авіацію. Микола Чечоткін закликав органи влади реалізовувати комплекс заходів із запобігання пожежам і оперативного гасіння в разі їх виникнення. Він звернув увагу ЗСУ на недопущеннях пожеж на полігонах під час проведення навчань і посиленні захисту складів з боєприпасами.

Другим рішенням Прем’єра стало доручення Секретаріату Кабміну та Міністерству юстиції розробити рамковий закон, який надасть уряду повноваження встановлювати жорсткі й відчутні санкції для порушників. Ідеться не лише про випалювання сухостою, а й про неналежний нагляд власників за земельними ділянками, про перевантаження транспортних засобів, що руйнує дороги.

«Щоб збільшити відповідальність за такі порушення, потрібно щоразу звертатися до парламенту. Це додатково завантажує Верховну Раду. Тому й потрібен один рамковий закон, який дасть повноваження уряду ухвалювати рішення про встановлення міри відповідальності. І я буду дуже жорстким з точки зору штрафних санкцій за такі речі. Ми їх використовуватимемо досить гнучко, адже зацікавлені в наведенні ладу», — резюмував Володимир Гройсман.