ПІДСУМКИ

З огляду на потреби економіки цього року збільшилися обсяги прийому у виші  на непопулярні раніше спеціальності

Трохи більше тижня тому виші оприлюднили прізвища майбутніх студентів, які  навчатимуться за кошти державного бюджету. Зарахування  так званих контрактників триватиме до 25 серпня включно, повідомив під час брифінгу в Будинку уряду міністр освіти і науки Дмитро Табачник.

Підбиваючи попередні підсумки вступної кампанії, керівник Міносвіти зосередився переважно на її кількісних характеристиках.  Цього року, за  його словами, всі накази про зарахування формувалися виключно в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Отож станом на 19 серпня за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста зараховано 106 891 абітурієнта, зокрема за кошти державного бюджету —  93 164.  На бакалаврат вступило 140 123  хлопці та дівчата, у тім числі на бюджет — 109 200. Остаточна кількість абітурієнтів з’ясується після 25 серпня, коли закінчиться прийом документів на контрактну форму навчання.   

Цьогоріч абітурієнти подали 2,2 мільйона заяв до вишів. Фото Укрiнформу

«В інформаційній системі «Конкурс», де можна було спостерігати за перебігом вступної кампанії та рейтингами вступників, за півтора місяця вступної кампанії зафіксовано понад 150 мільйонів переглядів  від майже 12 мільйонів відвідувачів із 145 країн світу», — зазначив Дмитро Табачник.  На час вступного марафону в Міносвіти діяв оперативний штаб «Вступна кампанія 2013 року» та продовжує працювати консультативний телефон, на який  надійшло понад дві тисячі звернень. «Оперативні штаби та консультаційні центри створено й при регіональних органах управління освіти»,  —  повідомив  керівник міністерства.

На час закінчення прийому документів на вступ було зареєстровано 2,2  мільйона заяв від понад 860 274 абітурієнтів. В електронному вигляді подано майже 621 000  пакетів документів,  у паперовому   —   понад 1 500 000.

Як і слід було очікувати, за кількістю поданих заяв протягом усієї вступної кампанії  першість тримав  Київський національний університет імені Тараса Шевченка, куди абітурієнти принесли майже 52 тисячі заяв. Загалом до  десятки вишів—лідерів за кількістю поданих заяв увійшли 4 класичних університети, 3 технічних, 2 економічних та 1 педагогічний університет. За  словами Дмитра Табачника, цього року збільшилося число охочих вступити на природничо-математичні та інженерно-технічні напрями підготовки та спеціальності. Зокрема, до вишів технічного спрямування  — Київської та Львівської політехніки — абітурієнти принесли  майже 46,5 тисячі  та  43,5 тисячі заяв відповідно.

Цьогорічна тенденція  — більше охочих  вступити на такі напрями, як «Хімія», «Геологія», «Фізика», «Прикладна фізика», «Прикладна математика», «Інформатика», «Системний аналіз»  тощо. Новацією  нинішньої вступної кампанії, вважає Дмитро Табачник, стало те, що розподіл держзамовлення між вишами робило не Міносвіти, а  конкурсні комісії, в яких брали участь представники студентського самоврядування,   роботодавців та найбільших державних замовників.

З огляду на потреби економіки та пропозиції вишів збільшилися обсяги прийому за напрямами підготовки «Геологія»,  «Механіка»,  «Астрономія», «Прикладна математика», «Програмна інженерія», «Системний аналіз», «Інформатика», «Переробка корисних копалин», «Біотехнологія» тощо.

Дмитро Табачник  поінформував про стан підготовки  анонсованим 2011 року електронним підручником для шкіл. «Робота триває, разом із Державним агентством з інвестицій на управління національними проектами ми формуємо контент на весь навчально-педагогічний комплекс шостого та сьомого класів. Сьомий клас закінчимо до кінця цього року. Контент налічує на сьогодні вже 750 назв — це і допоміжна література, і задачі, і матеріали для педагога. Водночас Держагентство веде переговори та  проводитиме тендер на виконання власне матеріальної частини».

Крім того, керівник міністерства впевнений, що нині всі українські школи забезпечені комп’ютерними класами. «Ми намагаємося розв’язати таке завдання: підключення  шкіл до Інтернету, бажано швидкісного.  Крім того, в деяких регіонах уже час оновлювати матеріально-технічну базу, й ми над цим також працюватимемо разом із  місцевими органами  виконавчої влади». Нині на один комп’ютер припадає 21 учень. «Це більш-менш прийнятна пропорція,  — вважає Дмитро Табачник.  — Водночас хотілося би мріяти, що із наступного року покращимо комп’ютеризацію. Показники Європейського Союзу коливаються в межах 5—15  учнів».

На запитання журналістів щодо  запровадження в школах другої іноземної мови з п’ятого класу, можливої недостатності відповідних учителів, а тому ймовірне викладання російської як другої іноземної, а також чи не постраждає від цього нововведення викладання основної іноземної мови,  керівник міністерства зазначив таке: «У нас достатня кількість вчителів іноземної мови. Нам вдалося  ухвалити нові Державні стандарти, які проходили апробацію та були схвалені в Британській раді з питань освіти, в Раді Європи.  Розподіл навчальних годин у типових навчальних планах є досить умовним.  Загальноосвітньому навчальному закладу дозволяється перерозподіляти години за погодженням з управлінням освіти. Другий момент  — усі навчальні плани містять варіативну частину, години якої кожна школа може використовувати на збільшення часу вивчення інваріантної частини, в тому числі іноземної мови». За попередніми даними, більшість українських п’ятикласників обрали як другу іноземну мову німецьку — майже 52%. Російську мову обрали приблизно  23%, французьку — 14%, польську — 1,6 %,  іспанську — 1,2%.