НА ЧАСІ 

Столичну систему теплопостачання врятує концесія? 

На розширеному засіданні Кабінету Міністрів України 1 червня, присвяченому насамперед житлово-комунальним  проблемам, Президент України Віктор Янукович не оминув увагою столицю, запропонувавши новий підхід в еволюції розвитку київського міського господарства.  

- Підключіть Київ як базовий регіон, на якому ми можемо опрацьовувати різні пілотні проекти, тому що вони тут поряд, на очах, тут дуже чутливе середовище. Давайте ми почнемо в цих питаннях наводити разом порядок", - підкреслив він, звертаючись до глави уряду Миколи Азарова. 

Чутливе середовище столичних тепломереж 

Хоча проблеми столичного ЖКГ не можна порівнювати за масштабами негараздів  з регіональними, але вже сама їх наявність у столиці європейської держави, котрій через рік приймати фінал континентального чемпіонату з футболу, змушує владу шукати всі можливі варіанти розв'язання. І тут цілком зрозуміла логіка Президента: буде наведено лад в столиці - підтягнуться за зразком регіони. 

Одна з найкритичніших проблем - теплове господарство Києва. Навіть офіційні дані вказують, що більше половини тепломереж (якщо бути точним, то це 51,5% від загальної довжини теплопроводів у 4500 км) вже вичерпали свій технічний ресурс і  потребують термінової заміни. Кияни, які регулярно спостерігають прориви теплотрас, мають привід вважати, що неофіційна статистика ще гірша. Достатньо лише згадати, як  торік у жовтні та грудні загинули у двох таких "гейзерах" 69-річна жінка, яку пастка чигала біля під'їзду будинку, та 50-літній чоловік, котрий провалився в яму з  окропом у машині. 

Чому таке трапляється? За існуючим тарифом на теплову енергію кияни сплачують лише 53% її вартості. Решта дотується з міського бюджету. І хоча вартість виробництва тепла в столиці вважається однією з найнижчих в Україні, минулий опалювальний сезон витрусив з київської казни на таку дотацію більше 2 млрд грн.  

На практиці отримуємо парадокс: столична влада мало не наполовину доплачує за городянина за тепло. Проте коштів на ремонт теплотрас у неї вже не залишається, через що городяни пересуваються містом з реальним ризиком стати жертвою нестачі бюджетних грошей на модернізацію теплотрас. А от бюджетних коштів необхідно ні багато ні мало - 12 млрд грн.  

Такий факт, що у сезоні 2009 - 2010 рр. столичний бюджет інвестував у модернізацію тепломереж менше одного мільярда, свідчить: без кардинальної зміни підходу проблему не розв'язати.  

Як разом навести порядок? 

Для охочих увійти в сектор комунального теплозабезпечення вітчизняне законодавство пропонує не надто широкий вибір: концесія, управління, оренда. Приватизація, так само як і банкрутство підприємств галузі, державою не вітається. Адже перше, що приходить на "загострений" на ринкові відносини розум - продати. Прийде один господар, котрого приватизаційні умови зобов'яжуть в першу чергу модернізувати всю тепломережу. Реальний шлях. Як і тверде переконання, що жоден власник не буде вкладати власні кошти у проект, який не обіцяє їх швидкого повернення,  рано чи пізно стане "відбивати" затрачені гроші, незважаючи на соціальну політику держави. За  чий рахунок зрозуміло, - підвищуючи вартість послуг для споживачів.  

Отже, виникає наступне питання: як залучити інвестора, який, вкладаючи кошти, міг би впевнено розраховувати на зиск, а городяни - були  б впевнені, що міське теплове господарство буде відремонтоване не за їхній рахунок? До речі, тут є ще й важливий безпековий нюанс. Мало знайти зацікавленого "грошового мішка", котрому байдуже, куди вкладати кошти - в казино чи тепломережі. Слід знайти інвестора з солідним досвідом роботи саме в такому специфічному секторі економіки.  

Цікаву ідею ще до підняття проблеми ЖКГ на найвищий державний рівень, до речі, озвучив голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов - договір концесії! 

- Якщо ми залишимо мережі в такому стані, як вони є, то вже в найближчі роки ми просто не ввійдемо в опалювальний сезон, -  попередив він. - Адже реконструкція теплового господарства вимагає мільярдних вкладень. А договір концесії - це цивілізований спосіб захистити інтереси городян і залишити підприємство в муніципальній власності. Але при цьому дати можливість інвестору вкладати кошти, розуміючи, що його вкладення будуть захищені. 

Ми знаємо, перевага концесії в тому, що концесіонер може розраховувати на прибуток за рахунок тривалості договору. "Хапнути й зникнути", як це часто-густо буває з горе-приватизаторами, не вдасться. Вклавши свої гроші в заміну старої мережі та морально застарілого, енерговитратного й малоефективного устаткування  та обладнання,  концесіонер отримує свій матеріальний зиск за рахунок істотної економії ресурсів як матеріальних, енергетичних, так і фінансових. 

Нюанси співпраці. 

Перше враження: договір концесії - це справді взаємовигідна форма співпраці між постачальником теплової енергії та територіальною громадою, яка володіє тепловими мережами. Що може бути у випадку з "Київенерго"? 

Торік ця компанія без врахування ремонтної програми інвестувала в реконструкцію столичного теплового господарства 63 млн грн. У нинішньому році  має намір вкласти майже 370 млн. З 2012 року планує щорічно фінансувати програму модернізації в обсязі не менше 1 млрд грн. Отже, якщо працюватиме самотужки і на тих  самих умовах, киянам чекати європейського рівня комфорту в теплопостачанні доведеться більше десятирічки... 

У випадку додаткового фінансування в рамках  концесійного договору необхідні 12 млрд будуть знайдені відразу, вкладені у програму протягом кількох років, і вже за найближчі п'ять - сім років "Київенерго" зможе прозвітувати про повну заміну застарілих тепломереж. 

Не варто забувати, що київське теплове господарство перебуває у комунальній власності міста. У ній воно й залишиться в разі закінчення терміну дії договору (концесія права викупу не передбачає). З маленькою поправкою: все модернізоване та реконструйоване обладнання також передається територіальній громаді. 

... і приклади 

На жаль, якщо Київ і "Київенерго" стануть на такий шлях наведення порядку в міському господарстві, їхній досвід аж ніяк не стане пілотним проектом. У цьому випадку пальма першості - за регіонами.  

Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Ольга Романюк якось наводила приклади передачі в концесію на 25 років цілісного майнового комплексу "Луганськвода", а Бердянського водопровідно-каналізаційного господарства - на 30 років. За словами заступника міністра, споживачі послуг цих компаній поліпшення вже помітили.  

Мінрегіонбуд, за її словами, моніторить досвід зарубіжних компаній. Наприклад, відбулася зустріч з представниками французької фірми DALCІ, яка готова прийти в Україну і взяти в концесію об'єкти теплозабезпечення. До речі, в "Київенерго" останнім часом активно вивчають закордонний досвід. Хоча, зрештою, його можна переймати, й не виїжджаючи за кордон.   

Вся Україна, без перебільшення, пам'ятає сумну історію міста Алчевська взимку 2007 р., коли через аварію в системі опалення саме в найлютіші морози мешканці страждали у своїх промерзлих квартирах. Того ж року міська влада в умовах, коли підприємство теплових мереж  міста  було в податковій заставі через борги перед "Нафтогазом" (а коштів для їх погашення в держбюджеті  катма), змушена була оголосити міжнародний конкурс.  

Перемогла литовська компанія "Енергія", якій у концесію на 40 років передано цілісний міський майновий комплекс теплопостачання. (До речі, в самій литовській столиці - Вільнюсі - міське теплозабезпечення передане французькій фірмі). Створено ТОВ "Артемівськ-Енергія". Щорічний концесійний платіж за користування майном громади складає півмільйона гривень (непогано для містечка, де мешкає 80 тис. жителів?). Окрім того, за умовами концесійного договору, тариф на тепло для користувачів лишається незмінним. Відновлені й модернізовані за чотири роки тепломережі працюють безперебійно. 

Повертаючись до Києва 

За словами голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова, питання про передачу в концесію активів, які наразі орендує АК "Київенерго", буде вирішено до кінця 2011 року. "Київенерго" веде активні переговори з міською владою щодо зміни форми юридичної співпраці. 

Якщо Київська міська рада прийме рішення про передачу об'єктів теплоенергетики в концесію за результатами організаційно-технічної підготовки,  у КМДА  будуть сформовані відповідні пропозиції щодо переліку майна та умов концесії. Надалі пропозиції КМДА  розглядатимуться Київською міською радою і за умови їх затвердження буде оголошено концесійний конкурс і створена конкурсна комісія.  

Низку рішень необхідно буде прийняти і депутатам Київради. Голосування щодо концесії стане показовим. Виборці зможуть побачити справжнє ставлення  своїх обранців до унікальної можливості розпочати реформу в тепловому господарстві. 

Зрозуміло, що заклик Президента раз і назавжди навести порядок у столичному господарстві не залишиться без реагування. Адже безперспективна комунальна галузь Києва не влаштовує сьогодні вже нікого. Кияни безумовно помітять зміни,  тільки-но почнеться модернізація мереж. Наскільки це буде зроблено швидко, залежить від багатьох чинників, серед яких не останню роль матиме відповідальне ставлення депутатів Київради до умов концесійної угоди.  

Звичайно, не треба ходити до ворожки, аби передбачити: одні депутати ухвалюватимуть рішення і нестимуть за них відповідальність, а інші, за звичкою,  вестимуть пустопорожнє критиканство. Хоча не менш передбачуваним є і те, що від таких рішень залежатиме, чи прославиться Київ через пару років, як другий Алчевськ, або він стане комфортною європейською столицею.

 

Петро НЕСТЕРЕНКО
для "Урядового кур'єра"