На Херсонщині збирають рекордні врожаї овочів, а її курорти влітку відвідують мільйони туристів. І при цьому очільники місцевих громад постійно нарікають на нестачу бюджетних доходів. Чому так? Вивчати цей «феномен» взялися податківці. І з’ясували: гроші буквально під боком чи навіть під ногами. Та щоб їх узяти й покласти до скарбнички, треба більше наполегливості й громадянської мужності — відмовитися від корупційного поповнення власних кишень на користь розвитку рідного села, селища чи міста.
«Сирітські» землі й горілка з-під прилавка
Приміром, моніторинг справ земельних показав: маємо півмільйона (!) гектарів сільськогосподарських угідь, за які ніхто не платить ані оренди, ані податку. Вони здебільшого знаходяться у розпорядженні одноосібників, котрі використовують поля для вирощування тих самих овочів чи зернових. Але зиском з продажу врожаю із громадою не діляться. Тому Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області ініціює інвентаризацію цих «сирітських» земель для визначення їх користувачів та укладання угод оренди. Ставка, як кажуть, більша за життя: повернення цього півмільйона гектарів у цивілізований обіг гарантує «приплив» до бюджетів 20—40 мільйонів гривень щороку, залежно від родючості тих чи інших ділянок і наявності на них зрошення.
Приблизно таке саме відбувалося і з сезонними робітниками: в кожному селі фермери та підприємці з квітня по жовтень наймали «батраків» для поля, розселяли їх по всіляких розвалюхах чи вагончиках і платили, звичайно ж, готівкою — без оформлення трудових відносин. Тільки торік на Херсонщині виявили 14 149 нелегальних робітників. Більшість із них працювали у сільському господарстві й торгівлі та сфері послуг.
Ельдорадо для тіньовиків
Але справжнім «ельдорадо» для тіньових бізнесменів ще донедавна таки були не віддалені села, а населені пункти на чорноморському та азовському узбережжі Херсонщини. Тут домашнє вино, сурогатна горілка та інші нелегальні «трунки» просто рікою лилися. І не тільки вони. У ході минулорічної операції «Курорт-2016» податківці скрупульозно відстежували, якими такими «чорними» стежками на узбережжя надходить спиртне без акцизних марок та пальне і через які мережі розподіляється. Потім відбулася серія рейдів. За їхніми підсумками вилучили 31,5 тонни алкогольного фальсифікату й 52 тонни бензину та «дизельки» загальною вартістю понад 4,6 мільйона гривень! Після цієї копіткої роботи податківців надходження зі сплати акцизного збору в області протягом року зросли з 201,7 до 313,1 мільйона гривень, або більше, ніж наполовину.
Окреме питання – про туристичний збір, який також мав би давати потужний поштовх розвитку курортної інфраструктури. Його ставки дуже скромні — не перевищують одного відсотка від вартості путівки чи відпочинку в готелі на морі. Втім, за рахунок великої кількості цих готелів повинні були набиратися чималенькі суми. Однак біда в тому, що навіть цих доволі символічних платежів власники малих та середніх оздоровниць систематично уникали — при цьому нарікаючи, що держава «тисне» на них податками й високою платнею за «комуналку», і уперто дотримуючись правила «Мені всі винні, я — нікому».
— Торік з весни до початку літа ми проводили велику кампанію з роз’яснення необхідності вносити туристичний збір. На зустрічах із підприємцями розповідали, куди його витрачають, друкували для них буклети, виступали в газетах і на телебаченні. Та реакція була близька до нульової. Тоді вдалися до іншої методи — податківці ходили по міні-готелях та приватних пансіонатах разом із прикордонниками. «Зелені берети» перевіряли, як гості та господарі дотримуються паспортного режиму у прикордонній зоні, а податківці визначали, скільки саме таких гостей прибуло. Ось така профілактика виявилася цілком ефективною — платників збору помітно додалося, та й суми його зросли, — наголошує начальник Головного управління Державної фіскальної служби Херсонщини Ігор Клим. — Порівняйте: минулого року відпочивальників на курорти Таврії приїхало на третину більше, ніж у 2015-му, — 3,5 мільйона дітей та дорослих. А надходження від туристичного збору протягом цього ж часу зросли на дві третини — з 1,1 до 1,9 мільйона гривень. Не сумніваюся, що нинішнього року вони також мають збільшитися — просто для цього треба постійно тримати ситуацію на контролі і предметно працювати з власниками оздоровниць.
Кожен споживач — податковий інспектор
Незабаром фіскали збираються залучити до боротьби з ухиленням від сплати податків та «відмиванням» коштів і широкі маси курортників та мешканців приморських сіл і містечок. Фахівці ГУ ДФС Херсонщини спільно з облдержадміністрацією розробляють інтерактивну електронну карту курортної зони, де позначать усі без винятку готелі, пансіонати, торговельні й розважальні заклади. Карта вже влітку стане доступною не тільки власникам персональних комп’ютерів — її можна буде вивести й на екран смартфону. Натиснув на позначку певного об’єкта, і отримав вичерпну інформацію, чи сплачують тут за реалізацію підакцизних товарів, скільки мають легальних працівників тощо.
Якщо є підстави вважати, що в якомусь магазині чи барі продають сурогат чи якось інакше дурять споживачів та державу, можна набрати «гарячий» номер, і одразу сповістити про порушення. Зрештою, ставлення до таких хитрунів усім нам треба змінювати. Маємо звикнути, що наша хата — не скраю. І кожен гріш, що його спритники ховають від скарбниці, — це ями на дорогах, занедбані багатоповерхівки і лікарні без ліків.
Інна МИКОЛАЄНКО
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+