БУДНІ ФЕРМЕРА

Застосування сучасних технологій полегшує працю аграріїв, а це  приваблює молодь

Чи можна зробити працю скотаря привабливою для молоді й підняти фермерське господарство без великих інвестицій? Леонід Кельвич довів, що це цілком можливо.

Село Веприк, від якого до Фастова подати рукою, веде історію з козацьких часів. Воно не зникло з мапи, до речі, завдяки і фермеру Кельвичу, на відміну від інших сіл, де покинуті родючі землі перетворилися на чагарники. З діда-прадіда рід Кельвичів працює на землі, тож фермерові відоме просте правило: не вродило у полі — не впадай у відчай, корівка-годувальниця збитки покриє. Головне — не опускати рук. 

Якщо корову добре годувати, то й молоко вона дає якісне. Фото з сайту tumentoday.ru

«Спершу довелося несолодко. Адже одразу спробували піднімати і тваринництво, і рослинництво, — розповідає Леонід Миколайович. — А найприкріше було те, що починати справу довелося неподалік від столиці і з чистого аркуша. Отримав у банку кредит, орендував 800 гектарів землі, купив техніку, збудував ферму і… гуртожиток для майбутніх робітників». Менеджерський хист керівника сприяв тому, що уже через рік роботи сімейне підприємство міцно трималося на ногах — зросли виробництво і професійний рівень працівників, привабливою була зарплатня.

Нині тут пріоритетом обрали виробництво молока. На агропідприємстві утримують понад 200 голів великої рогатої худоби молочних порід, які дають по сім тисяч кілограм молока на рік. Ферма має прекрасно обладнану молочарню, де продукція охолоджується і зберігається відповідно до сучасних вимог.

Кожний етап догляду за тваринами механізований. Уже кілька років поспіль тут застосовують нову технологію — безприв’язне утримання худоби на м’якій підстилці. Це дає можливість скоротити до мінімуму фізичне навантаження на скотаря й у кілька разів збільшити поголів’я, яке він обслуговує. Значною мірою спростився процес годування: корми підвозять лише раз на день — уранці. Їх розкладають на спеціальний стіл, який замінив традиційні годівниці, після чого їжу подають через кормозмішувачі. Запровадження нових технологій сприяло поліпшенню повітря в приміщеннях, істотно скоротилися витрати пального. Та найголовніше — поліпшилося споживання тваринами кормів, що вплинуло на якість молока.

Тут вирощують і племінну худобу, тож молочне стадо поповнюється власними силами. Самі ж забезпечують себе і кормами. На 2500 гектарах орендованої землі вирощують  зернові, кормові та технічні культури 20 видів. Щороку в господарстві збирають понад  12 тисяч тонн збіжжя. Урожай використовують насамперед для власних потреб.

У господарстві працюють члени сотні сільських родин, зокрема багато молоді. Леонід Кельвич упевнений: якщо молодим не створити належні умови, не забезпечити роботою та пристойною платнею, вони, як і раніше, прагнутимуть втекти із села у столицю. Ось і дбає про добробут людей, аби не сталося такого, що на землі буде нікому працювати.