Світлана ТОЛСТОУХОВА,
заступник міністра у справах
сім'ї, молоді та спорту

В Україні понад 100 тис. дітей з різних життєвих обставин втратили рідних батьків. Із них 70% влаштовані на виховання в сім'ї українців: майже 63 тис. перебувають під опікою, піклуванням та понад 8,6 тис. - у прийомних сім'ях і дитячих будинках сімейного типу. Порівняно з минулим роком сиріт поменшало майже на 3 тисячі. Певною мірою це пов'язано із загальним зменшенням дитячого населення в Україні. Але найімовірніша версія - це результат роботи відповідних служб з кризовими сім'ями. Саме про це ми розмовляємо із заступником міністра Світланою Толстоуховою.

- Світлано Валентинівно, сирітство у непоодиноких випадках бере початок ще з пологового будинку, коли мами відмовляються від своїх немовлят. Чи можна запобігти такому жорстокому вчинку?

- Уже восьмий рік Державна соціальна служба для сім`ї, дітей та молоді займається профілактикою раннього соціального сирітства. Її працівники надають консультації вагітним жінкам, проводять з ними бесіди, вникають у проблеми, які призводять до такого кроку як залишення в пологовому будинку немовляти, і за можливістю допомагають жінці. Майже 733 консультаційні пункти центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді діє у пологових стаціонарах, жіночих консультаціях та будинках дитини. Там майбутню матір не залишать наодинці з її проблемами. Соціальним працівникам ще до народження немовляти відомо про відмову матері. Тому вони працюють на випередження. Торік від пологових стаціонарів надійшло 865 повідомлень про жінок, які мали намір відмовитися від немовлят. До слова, це на 12% менше порівняно з 2008 роком.

- Скільки місяців малюк може перебувати в лікарні, якщо від нього відмовилися батьки?

- Перебуватиме в лікарні доти, доки йому необхідні медична допомога і лікування. Якщо малятко здорове, його переведуть до дитячого закладу. Звертаю вашу увагу: немовлята, яких батьки залишили в пологовому будинку, не є дітьми-сиротами, вони вважаються дітьми, позбавленими батьківського піклування.

- З якого віку немовля може бути всиновлене українцями, а коли - іноземцями?

- Як правило, з двомісячного віку, оскільки згідно із законодавством згода батьків на усиновлення може бути надана саме після досягнення дитиною двох місяців. Якщо батьки дитини будуть позбавлені батьківських прав раніше, тоді їхня згода на усиновлення не потрібна. Така дитина може бути усиновлена після набрання рішенням суду про позбавлення батьківських прав законної сили.

Іноземні громадяни можуть усиновити в Україні дитину, яка понад рік перебуває на обліку в Державному департаменті з усиновлення та захисту прав дитини, за умови, що упродовж цього часу не знайшлася українська сім'я, яка б виявила бажання її усиновити або взяти під опіку, піклування чи на виховання до себе. Коли ж іноземець є родичем дитини або дитина страждає на хворобу, що внесена до спеціального переліку, затвердженого Міністерством охорони здоров'я, усиновлення може бути проведене до спливу цього терміну.

- Чи враховуються інтереси дитини при усиновленні (йдеться про старшеньких)? Якщо так, то зі скількох років?

- Безумовно, усиновлення провадиться тільки в інтересах дитини і з урахуванням її думки. Згідно із законодавством, згода дитини на усиновлення потрібна, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Причому дитина може її надати письмово або усно.

Представник служби у справах дітей проводить з нею бесіду, чи погоджується дитина на усиновлення. Без згоди дитини усиновлення може бути проведене лише тоді, коли за віком або станом здоров'я дитина не усвідомлює факту усиновлення. Наприклад, усиновлюється немовля або маленька дитина.

- Дітей якого віку всиновлюють найчастіше? Кажуть, що на малят до трьох років - черга.

- На обліку для всиновлення нині перебуває майже 30 тис. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Серед них майже 27 000 - це діти старші за сім років. На жаль, українці справді зорієнтовані на усиновлення маленької дитини.

Наприклад, торік громадянами України було усиновлено 2374 дитини, із них - 1691 дитина віком до 3-х років та 466 дітей - віком 3-6 років, 217 - старші за сім років.

Громадян, які б хотіли усиновити дитину старшого віку, небагато. Але такі діти також хочуть мати сім'ю, вони чекають на своїх тата і маму. Тому сьогодні ми шукаємо сім'ї для школяриків, актуальним є пошук батьків і для великих груп братів і сестер із трьох і більше осіб.

- Якщо онуки перебувають під опікою приміром бабусі, чи мають право вони на усиновлення, адже часто старенькі за станом здоров'я неспроможні їх виховувати?

- Законодавство дозволяє усиновити дитину, над якою встановлено опіку або піклування, але потрібна письмова згода опікуна або піклувальника. Проте, якщо опікун чи піклувальник безпідставно проти усиновлення дитини, таку згоду може надати орган опіки та піклування. Усиновлення також може провадитися без згоди опікуна (піклувальника) та органу опіки і піклування, якщо суд встановить, що усиновлення дитини відповідає її інтересам.

- Буває, що біологічна мати не доглядає належним чином за дитиною. Чи може вона втратити батьківські права?

- Кожна дитина має право на проживання в сім'ї. Сім'я є природним середовищем для виховання і розвитку дитини. І коли батьки з певних причин неналежним чином доглядають і виховують дитину, їм потрібно допомогти. Для цього є відповідні спеціалісти в центрах соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Розлучення дитини з батьками має відбуватись у виняткових випадках, коли існує загроза життю і здоров'ю дитини, а також коли заходи соціальних служб не дають позитивного результату. Рішення про відібрання дитини у батьків або позбавлення їх батьківських прав приймає виключно суд.

- Нині існує таємниця всиновлення, адже багатьох потенційних усиновителів лякає те, що колись їхнім синові чи доньці сусіди або "приятелі" розкриють таємницю, що батьки - не рідні?

- Таємниця всиновлення - це право усиновлювача приховувати від інших людей та й від самої дитини факт усиновлення. Це право закріплене законодавчо.

До речі, розкриття таємниці усиновлення вже не шокує батьків, як колись, і не спонукає до якихось заходів (одні полишали своє місце проживання, інші імітували вагітність). Часи змінюються. Люди виявляють милосердя, співчуття, турботу про дітей. Вони не соромляться сказати, що виховують сироту, адже чужих дітей не буває. Сім'ї, які не зберігають таємницю усиновлення, складають 44%.

- На вашу думку, чому українці не поспішають всиновлювати дітей? Що їх стримує?

- Усиновлення дитини - це не простий крок у житті родини. Як правило, рішення про усиновлення дається подружжю нелегко. Інколи на це ідуть роки, бо переважна частина усиновлювачів, - це ті, хто не може народити дитину. Доводиться проходити тривале лікування, весь час підтримувати надію на народження і, на жаль, втрачати її. Однак слід зазначити, що активність громадян України, які бажають усиновити дитину, дуже висока. Впродовж останніх років про усиновлення багато і відкрито говорять. Ця тема вийшла із зони табу. Якщо раніше люди, які всиновили дитину, соромилися про це говорити, то зараз це стало звичною справою. Змінилось ставлення суспільства до усиновлення. Нарешті усі зрозуміли: усиновлення - це лише спосіб появи дитини в родині. Після усиновлення ні для дитини, ні для батьків немає ніякого значення, як вони знайшли одне одного. Головне, що у батьків з'явилась дитина, а у дитини - мама і тато.

Кількість громадян, які мають намір усиновити дитину, щороку зростає. На 1 жовтня цього року в службах у справах дітей перебуває на обліку 1757 таких сімей. Більшість з них (майже 80%) зорієнтовані на усиновлення однієї і практично здорової дитини у віці до 3-х років. Проте серед дітей, які очікують на усиновлення, є і діти-інваліди, і діти зі складними невиліковними хворобами (ДЦП, синдром Дауна, ВІЛ-інфекція, розумова відсталість тощо). Таким дітям ми також повинні знайти сім'ю.

- Щоб заохотити усиновителів, держава надає матеріальну допомогу, відпустки батькам-усиновителям...

- Справді, для того, щоб підтримати родину, яка усиновила дитину, створити сприятливі умови для адаптації в новому оточенні, потрібні і час, і матеріальні витрати. Тому українські батьки мають відпустку у зв'язку з усиновленням тривалістю 56 календарних днів. Право на неї мають особи, які усиновили дитину старшу трьох років. Ті, хто всиновив дитинку молодшого віку, можуть скористатися відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

Окрім того, з 1 січня 2009 року усиновлювачам (у разі усиновлення дитини подружжям - одному з них) виплачується допомога на дитину у розмірі 12 240 грн. Виплачується поетапно: перший транш становить 4 800 грн, решту суми усиновлювачі отримують упродовж року рівними сумами. У разі усиновлення двох і більше дітей допомога виплачується на кожну дитину у такому самому розмірі. Для отримання її необхідно звертатись до органів праці та соціального захисту населення за місцем свого проживання.

- Чи не використовують батьки дитячі кошти для поліпшення свого матеріального становища?

- Думка про те, що люди усиновлюють дітей заради матеріального зиску, є неправильною, і її не слід пропагувати. Якщо мислити такими категоріями, то кожну молоду сім'ю, яка щойно одружилась і мріє народити дитину, можна запідозрити в нещирості почуттів і корисливих намірах. Адже при народженні дитини також виплачується грошова допомога.

Загальний розмір допомоги при усиновленні, як я сказала, складає 12 240 грн. Ця сума не виплачується одночасно. І це не такі вже й великі кошти. Щоб оцінити можливість корисливих мотивів усиновлювачів, варто лише зайти в магазин і придбати найнеобхідніше для догляду за дитиною - їжу, одяг, взуття, іграшки тощо. Відповідь прийде швидко: заробити на усиновленні неможливо! Хочу звернутися до сімей: не бійтеся усиновлення дітей як маленьких, так і старших за віком. Кожна дитина хоче мати батьків. Можливо, ці діти чекають саме на вас.

ДОСЬЄ "УК"

Світлана ТOЛСТOУХOВA. Народилася у Павлограді Дніпропетровської області. Закінчила Орловський державний педагогічний університет, Донецький державний університет. З 27 грудня 2006 року - заступник міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Громадська діяльність: з 1999 р. очолює Всеукраїнську громадську організацію "Ліга соціальних працівників України", Благодійний Фонд соціальної роботи, засновник Національного фестивалю соціальної реклами, головний редактор журналу "Соціальна робота".

Кандидат педагогічних наук, доцент.

Заслужений працівник соціальної сфери України, нагороджена орденами княгині Ольги ІІІ та ІІ ступенів.

Заміжня, має двох синів.