Як повідомив глава держави, на порядку денному засідання були три теми: енергетика й захист енергетичної інфраструктури України від російських ударів; міжнародна політика, реалізація української формули миру та підготовка до Глобального саміту миру, гарантії безпеки для нашої держави й початок переговорів про вступ у Європейський Союз; бюджетні видатки на державному та місцевому рівнях. Про це повідомляє Офіс Президента.

«Очевидно, що восени та взимку ворог спробує повторити терор проти української енергетики. Маємо в будь-якому разі бути готові до цього на державному, найвищому рівні, на рівні кожної громади, кожного міста, кожного нашого села, містечка», — зазначив Володимир Зеленський. 

Щодо міжнародного порядку денного, то, за словами Президента, успіхи України в міжнародних відносинах дають додаткову мотивацію і нашим воїнам на фронті, і нашому народу загалом, адже вони бачать, якою буде країна в майбутньому. У цьому питанні багато залежить від вчасної відповідної роботи Верховної Ради.

«Буде правильно, якщо народні депутати відчуватимуть, що в громадах від них очікують позитивних зовнішньополітичних успіхів України. І це важливо робити зараз», — наголосив глава держави.

Щодо бюджетних видатків Володимир Зеленський акцентував, що бюджет — це завжди дзеркало пріоритетів держави, області, кожної громади. І нині перший пріоритет усюди в Україні — це оборона.

«Українські воїни та весь наш народ мають відчувати, що українські громади вважають оборону саме першим пріоритетом. Усі ви бачите пріоритети й потреби бойових бригад, інших наших підрозділів, у яких служать воїни з ваших громад, із кожного міста й села України», — сказав глава держави.

Другий пріоритет, за словами Президента, — це соціальна стійкість України, кожного міста й громади, захист нормального життя кожної людини.

У засіданні безпосередньо взяли участь 98 членів Конгресу, онлайн — іще понад 1500 учасників. Загалом — 93% його складу. Крім того, онлайн до засідання долучилися Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та інші іноземні гості.

Три виклики для держави

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу акцентував на трьох викликах: підготовка до зими, виконання бюджетів на всіх рівнях, прискорення інтеграції до ЄС і НАТО.

Він зауважив, що з травня працює створений урядом штаб з підготовки до опалювального сезону.

«Для відновлення, ремонтів та захисту об’єктів енергетики лише Держагентству з відновлення надали 10 мільярдів гривень. Також отримуємо допомогу США розміром 897 мільйонів доларів — це кошти на генератори, газотурбінні електростанції, трансформатори. Працює європейський Фонд енергетичної підтримки України, в межах якого отримано вже 166 мільйонів євро. Кошти є, важливо вчасно провести всі заплановані заходи», — передає слова очільника уряду департамент комунікацій Секретаріату КМУ. 

Як повідомив Денис Шмигаль, до початку опалювального сезону перед Міненерго стоїть чітке завдання — додати в енергосистему 1,7 ГВт потужності. До кінця року, впродовж листопада-грудня, — додати в систему ще 1,2 ГВт. Тривають ремонти та захист енергооб’єктів.

Також глава уряду зазначив, що в українських газосховищах зберігається 11,7 мільярда кубометрів газу (80% запланованих обсягів), а на складах маємо 1,5 мільйона тонн вугілля із запланованих 1,8 мільйона тонн.

«Другий виклик — виконання бюджетів на всіх рівнях, фінансова стійкість, пріоритетність видатків. У першому півріччі 2023 року видатки держбюджету становили 1 трильйон 786 мільярдів гривень. Із цих коштів 819 мільярдів — це безпека та оборона. 264 мільярди гривень пішло на соціальні допомоги. Медицина, освіта, критична інфраструктура, швидке відновлення — це наступні пріоритети видатків бюджету. Маємо підходити дуже відповідально до проєктів, які фінансують з бюджетів різних рівнів. Це стосується і місцевої влади зокрема», — наголосив Денис Шмигаль.

Як відзначив Прем’єр-міністр, за пів року уряд спрямував у місцеві бюджети 92 мільярди гривень трансфертів. Збережено додаткові 4% ПДФО на рівні громад — це додаткові 15 мільярдів гривень. Для регіонів, де тривають активні бойові дії, уряд передбачив додаткову субвенцію розміром майже 24 мільярди гривень, з яких вже виплатив 10,6 мільярда. Окремо для швидкого відновлення на місця спрямовано вже понад 20 мільярдів гривень.

Денис Шмигаль наголосив, що доходи місцевих бюджетів за шість місяців зросли на 42,5 мільярдів гривень порівняно з попереднім роком. Залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за половину 2023 року збільшилися на 54 мільярди гривень і становлять понад 170 мільярдів гривень.

«За рахунок цих ресурсів органи місцевого самоврядування і надалі мають можливість забезпечувати фінансування пріоритетних і першочергових потреб на місцевому рівні. Наголошуємо на словах «пріоритетні» і «першочергові» в умовах повномасштабної війни», — зазначив очільник уряду.

Третій виклик, за словами Прем’єр-міністра, — прискорення інтеграції до ЄС та НАТО. Він зауважив, що Єврокомісія високо оцінює прогрес українських реформ у межах виконання семи рекомендацій.

«Робимо все можливе, щоб до кінця року відкрити передвступні переговори про членство у Євросоюзі. Паралельно готуємо так званий план для України в межах програми Ukraine Facility, яку анонсувала Європейська комісія», — сказав Денис Шмигаль.

Ворог може повторити енерготерор

Міністр енергетики Герман Галущенко поінформував учасників засідання про ключові пріоритети в процесі підготовки до осінньо-зимового періоду, перший з яких — накопичення енергетичних ресурсів.

«Ми проводимо планові ремонти генерації, відновлюємо ті об’єкти, які пошкодив ворог, а також працюємо над децентралізацією генерації та створенням нових потужностей», — сказав він.

Герман Галущенко наголосив, що наступної зими, як і протягом попереднього опалювального сезону, основне навантаження нестиме атомна генерація.

«Протягом листопада і до березня усі блоки, які є на контрольованій Україною території, працюватимуть на 100%, тим самим ми плануємо забезпечити майже 8 тисяч МВт потужності», — повідомив він, додавши, що ремонти атомних блоків відбуваються з випередженням графіка.

Також очільник Міненерго ознайомив учасників засідання з роботами, які проводять на об’єктах теплової та гідрогенерації, зазначивши, що заплановано додати в енергосистему 1,7 ГВт потужності.

Герман Галущенко нагадав, що за ініціативою Єврокомісара Кадрі Сімсон при Секретаріаті Енергетичного Співтовариства було створено Фонд енергетичної підтримки України.

«Це ефективний і доступний інструмент, який дає змогу закуповувати енергетичне обладнання згідно з потребами конкретних компаній. Закликаю представників громад звертатися до нас, ми готові опрацьовувати відповідні закупівлі, як уже зробили для Харкова і Києва», — зазначив міністр.

Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко зауважив, що система МВС удосконалила плани ефективного реагування на атаки проти енергосистеми та готова до оперативної ліквідації їх наслідків. 

У разі повторної ситуації з обстрілами критичної інфраструктури зі сторони російських окупантів та блек-аутом буде реалізовано відпрацьований алгоритм дій усіх підрозділів МВС. Зокрема готові оперативно розгорнути більш як 2200 мобільних і стаціонарних «Пунктів незламності» та пунктів обігріву. Органи ДСНС забезпечують функціонування понад 1200 таких об’єктів. Ще майже тисячу пунктів розгорнуто на базі відділень поліції. 

Ігор Клименко зауважив, що захист критичної інфраструктури нині у пріоритеті. Тож під охороною Нацгвардії — 113 таких об’єктів регіонального та місцевого значення. А підрозділи поліції охорони взяли під нагляд понад 8300 об’єктів критичної інфраструктури та забезпечення життєдіяльності населення. 

«Окремо хочу підкреслити важливість забезпечення повноцінного функціонування укриттів для населення. У кожного українця має бути доступ до безпечного укриття. І в нас із вами, як у представників центральної та місцевої влади, має бути порозуміння в цьому питанні, адже безпека громадян залежатиме саме від ефективності нашої співпраці», — додав міністр внутрішніх справ.

Формула миру об’єднує світ

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак у виступі на засіданні повідомив, що наступна зустріч радників із національної безпеки та політичних радників лідерів держав щодо реалізації ініціатив України з відновлення сталого та справедливого миру відбудеться незабаром у Саудівській Аравії.

«Українська формула миру містить десять основоположних пунктів, впровадження яких дасть змогу не лише забезпечити мир для України, а й створити механізми для протидії майбутнім конфліктам у світі», — зазначив Андрій Єрмак.

За його словами, кожен пункт формули миру Президента Володимира Зеленського обговорюють в індивідуальному та груповому форматі з представниками понад 50 країн світу майже на щотижневій основі.

Керівник ОП акцентував, що з метою реалізації формули миру Володимира Зеленського українська сторона використовує трифазну структуру. Перша фаза — це зустрічі з послами, акредитованими в Україні, які присвячені докладному розгляду кожного з пунктів формули.

Друга фаза — Україна ініціює зустрічі радників із національної безпеки з метою пошуку оптимальних формулювань і механізмів імплементації українського мирного плану.

«Першу таку зустріч ми організували в партнерстві з данськими колегами. Вона відбулася в Копенгагені у червні. Наступна зустріч відбудеться незабаром, її прийматиме саудівське місто. Ми дякуємо обом королівствам за лідерство й рішучу підтримку українських ініціатив», — сказав керівник Офісу глави держави.

Як акцентував Андрій Єрмак, Україна прагне залучити якомога ширше коло країн, які поважають міжнародне право й Статут ООН. «Президент Зеленський зазначив, що наш вибір — це об’єднання світу навколо України. Свідчення цього вибору наочні: ми залучаємо країни і Заходу, і Сходу, і Півночі, і Півдня», — додав він.

Третім етапом узгодження формули миру, за словами керівника Офісу Президента, стане установчий глобальний саміт на рівні лідерів держав, який міг би відбутися до кінця року.

Також Андрій Єрмак повідомив, що Україна наступного тижня розпочне переговори зі Сполученими Штатами Америки щодо двосторонньої угоди про надання безпекових гарантій у межах Спільної декларації про підтримку нашої держави. Ці гарантії діятимуть до набуття Україною членства в НАТО. Він наголосив, що членство в НАТО — найнадійніша гарантія безпеки, але доки в нашій країні триває війна й ми не можемо приєднатися до Альянсу, Українська держава має заручитися надійними гарантіями на перехідний період.

За словами керівника ОП, результатом річної діяльності Міжнародної робочої групи під співголовуванням Андрія Єрмака та колишнього Генерального секретаря НАТО Андерса Фога Расмуссена стала Спільна декларація, ухвалена керівниками держав «Великої сімки» та України у Вільнюсі.

До цієї декларації вже приєдналися понад десять інших країн, і майже щотижня долучаються нові. З тими, хто підтримав декларацію, Україна укладе систему двосторонніх договорів, що міститимуть конкретні гарантії безпеки.

«Ми вже працюємо над двосторонніми угодами з кожним із цих партнерів. І починаємо відповідні переговори зі Сполученими Штатами наступного тижня. Безпекові гарантії для України будуть конкретними й довготривалими зобов’язаннями, що забезпечать здатність України перемагати зараз і стримувати російську агресію в майбутньому. Це будуть чітко описані формати й механізми підтримки», — повідомив Андрій Єрмак.

Керівник Офісу Президента також акцентував, що гарантії безпеки — важлива передумова для відновлення та розвитку громад, регіонів і всієї країни.

Водночас Андрій Єрмак зауважив, що світова підтримка України зберігатиметься доти, доки ми самі змінюємося та рухаємось уперед.

«Корупцію та погані управлінські рішення не приймуть ані наше суспільство, ані міжнародні партнери. Непрозорі тендери чи вимагання хабарів за дозволи відлякують інвесторів не менше за російські ракети. Про те, що боротьба з корупцією, проведення необхідних реформ, верховенство права та принцип справедливості є пріоритетом Президента та всієї команди, красномовно свідчать реальні дії, які бачить і наше суспільство, і весь світ», — наголосив керівник Офісу глави держави.

Єдність допомагає йти до ЄС

Частину шляху до членства в ЄС, який інші країни долали роками, Україна пройшла приблизно за сто днів, попри екстремальні умови повномасштабної війни. Про це говорила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина. 

Віцепрем’єр-міністр наголосила на високій динаміці інтеграції України та чітко визначених стратегічних пріоритетах, зокрема щодо відкриття перемовин про членство в ЄС.

«Маємо розуміти, наскільки швидко Україна просувається вперед, наскільки висока довіра європейських лідерів до України як до держави. За це завдячуємо, зокрема, стійкості державних інституцій, попри повномасштабну війну», — зауважила Ольга Стефанішина.

Окремо вона зазначила про досягнення у сфері реформ, а саме виконання політичних рекомендацій Єврокомісії, необхідних для подальшого руху до членства.

«В Україні нарешті відбулася судова реформа. Ще потрібно багато кроків з її імплементації, проте до таких результатів країни йшли десятиріччями. Ми також успішно реформували медіаринок, тепер в Україні немає місця спекуляціям щодо свободи слова. Верховна Рада ухвалила важливі євроінтеграційні законопроекти. Ми ґрунтовно підготувалися до жовтневої оцінки Європейської комісії», — зазначила віцепрем’єр.

За її словами, важливою є політична єдність щодо стратегічного курсу держави. «Маємо розуміти, що далі будуть ще складніші завдання та рішення. Але наша єдність забезпечує рух уперед, ми оперативно знаходимо консенсус щодо ключових питань», — заявила Ольга Стефанішина.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»