Україна готова відкрити переговори про членство у Євросоюзі. Про це заявив Президент Володимир Зеленський під час відеозвернення до саміту лідерів ЄС.

«Європа цінностей, вільна й сильна Європа, Європа миру немислима без України. Ми готові до початку переговорів про членство, і наш прогрес у виконанні рекомендацій Єврокомісії варто зафіксувати. Україна налаштована якнайшвидше підготуватися до початку переговорів про членство, і ми це зробимо», — заявив Президент. Він зауважив, що в перший день головування Іспанії в ЄС, яке почнеться 1 липня, Київ відвідає іспанський Прем’єр Педро Санчес. На думку Володимира Зеленського, це символічний візит, «бо вперше початок головування країни в ЄС буде підкреслено візитом в Україну, і це дуже багато говорить про те, якими важливими для нашої Європи будуть ці пів року». 

Посилювати санкційний тиск на рф

Президент України розпочав звернення з інформації про свою поїздку на передову в Донецьку та Запоріжжі. Хоч він не згадував про контрнаступ, проте наголосив, що тривають високоінтенсивні бої. «Історія демонструє, що невдалі агресії завжди роблять диктатури слабкими. Це ми зараз і бачимо в росії — бачимо таку потрібну нам їхню слабкість. Що слабшою буде росія та що більше її господарі боятимуться заколотів і бунтів, то більше вони боятимуться дратувати нас із вами», — заявив Президент, маючи на увазі  заколот лідера ПВК «вагнер» пригожина.

Володимир Зеленський також подякував партнерам за надані системи ППО та боєприпаси. «Вони рятують життя», —  сказав він, згадуючи, зокрема, Литву та Польщу. Президент підтримав ухвалення 11-го пакета санкцій, проте зазначив, що важливо не зупинятися в цьому. «Що менше буде пауз, то менше росія адаптується до тиску на неї та менше придумає, як обходити санкції», — сказав він.

Окремо Президент зазначив, що нещодавня атака росії на Каховську ГЕС призвела до найбільшого екоциду в Європі. «Якщо потужної реакції європейських лідерів і країн на російський злочин на Каховській ГЕС не буде, це може додати нахабності російським терористам щодо Запорізької АЕС», — застеріг Президент, повідомляє пресслужба ОПУ.

Допомога не припиниться

Обговорення допомоги Україні було однією з головних тем першого дня саміту. Зокрема європейські лідери та Генсек НАТО Єнс Столтенбрег, який став спеціальним гостем саміту, дискутували з приводу надання ЄС безпекових гарантій Україні. НАТО та Євросоюз хотіли звірити годинники напередодні саміту Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі, щоб узгодити важливі меседжі, які буде надіслано Києву під час цієї зустрічі. У підсумковому документі першого дня саміту, присвяченому Україні та безпековим питанням, лідери ЄС висловили готовність зробити внесок у майбутні безпекові зобов’язання перед Києвом. Згідно з текстом документа, оприлюдненого на сайті Європейської Ради, ЄС і держави-члени «готові разом із партнерами зробити внесок у майбутні безпекові зобов’язання перед Україною, які допоможуть Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації».  З огляду на це вони швидко розглянуть модальності такого внеску. Ці зобов’язання буде прийнято за повної поваги до політики безпеки і оборони окремих держав-членів та з урахуванням інтересів безпеки і оборони всіх держав-членів. Європейська рада й надалі займатиметься цим питанням, ідеться в тексті рішення. 

Окремо лідери ЄС підтвердили готовність Євросоюзу надавати стійку військову підтримку Україні «стільки, скільки буде потрібно», зокрема, через Місію військової допомоги ЄС та Європейський фонд миру. Вони також оцінили прогрес у постачанні та спільних закупівлях мільйона артилерійських боєприпасів і ракет для України. У рішенні саміту  наголошено, що держави-члени ЄС повинні продовжувати надавати  допомогу із забезпечення нагальних військових та оборонних потреб України.

Переговори про вступ — після виконання всіх рекомендацій

ЄС має намір активізувати свої дипломатичні зусилля і надалі співпрацювати з Україною та іншими країнами «для забезпечення якомога ширшої міжнародної підтримки ключових принципів та цілей української формули миру», зокрема через майбутній Глобальний саміт миру, який має пройти цього року. У тексті ухваленого рішення зазначено, що будь-які ініціативи, спрямовані на досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні, мають ґрунтуватися на повній повазі до її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності в межах її міжнародно визнаних кордонів. 

У тексті документа також наголошено, що «Європейська Рада визнає відданість України та її істотні зусилля виконати умови, необхідні для початку процесу вступу до ЄС, і тому заохочує Україну продовжувати курс реформ».

Проте найбільш відвертою у своїй підтримці прагнень Києва приєднатися до блоку на саміті була Президент Європарламенту Роберта Мецола. «Я налаштована оптимістично з огляду на ті заяви, які чула від лідерів. Є імпульс, і цей імпульс вже не зупиниться», — сказала вона журналістам про ймовірність відкриття переговорів про вступ України до ЄС уже цього року.  Вона висловила сподівання, що саміт ЄС у грудні «стане тим місцем і часом, коли можна буде зробити цей крок».