Українська влада й міжнародна спільнота мають виробити новий підхід у боротьбі за звільнення політичних в’язнів, які перебувають у російських тюрмах. З одного боку, треба наполягати, щоб влада РФ без зволікань надавала інформацію про місце та умови утримання українських громадян, подання їм лікарської допомоги, закликаючи Кремль звільнити політичних в’язнів. З іншого — ЄС має розглянути запровадження нового глобального санкційного режиму за порушення прав людини. Про це йшлося під час дискусії, що відбулася після демонстрації фільму «Заручники Путіна: українські політичні в’язні Кремля», організованої Групою друзів України у ЄП.

«Україна захищає не саму себе»

На думку євродепутата Ребекки Гармс, цей фільм став ще одним підтвердженням того, що Кремль і далі брутально порушує міжнародне законодавство й права людини. «Євросоюз, усе міжнародне співтовариство мають об’єднати зусилля, щоб примусити Росію поважати міжнародні закони, зупинити свавілля й відпустити українських політв’язнів», — наголосила вона.

Чеський депутат Яромир Штетина заявив, що обов’язок ЄС — «підтримати Україну в її боротьбі проти російської агресії й боротися за звільнення всіх українських в’язнів. Чому? — запитаєте мене. Тому що Україна захищає не саму себе, а всіх нас», — сказав політик.

У стрічці на прикладі доль Євгена Панова, якого РФ звинуватила в тероризмі, Павла Гриба, якому закидають намір підірвати школу в Сочі, Бекіра Дегерменджі, який у лютому 2014 року вийшов на мітинг у Сімферополі проти російської окупації Криму, йдеться про те, як влада РФ безкарно мстить тим, хто має мужність протистояти агресії Росії. Як Кремль, кидаючи людей за ґрати на підставі сфабрикованих звинувачень, формує в очах російських громадян образ України-ворога.

Після перегляду стрічки батько Павла Гриба Ігор, який був присутній на заході, звернувся до міжнародної спільноти із закликом посилити тиск на Москву. Він розповів, що його син, якого ФСБ викрала з території Білорусі, не мав жодних злочинних намірів, проте вже 19 місяців перебуває в російській тюрмі. Павло від народження страждає на невиліковну хворобу, яка потребує дотримання жорсткої дієти й щоденного вживання ліків. Проте жодної з цих умов російські тюремники не виконують, тому будь-який судовий вирок «стане для Павла фактично смертним».

На зустрічі був присутній Віктор Сорока, батько старшого лейтенанта Василя Сороки, пораненого спецпризначенцями РФ під час відкритого збройного нападу на українські кораблі поблизу Керченської протоки, внаслідок якого 24 наших моряки опинилися в російському полоні. Він розповів, що після того, як російські прикордонники обстріляли катер «Бердянськ», було поранено шістьох членів екіпажу із семи, і командир у відкритому ефірі повідомив про обстріл та подав сигнал SOS. «Уже після цього російські кораблі ще раз обстріляли «Бердянськ» з очевидним наміром добити. Це був відкритий акт агресії російських військових під російськими прапорами проти українських кораблів, які йшли під державним прапором у власних територіальних водах», — наголосив Віктор Сорока.

Напишіть в’язневі листа

Минулого тижня ЄС офіційно оголосив про запровадження персональних санкцій проти восьми російських громадян, причетних до нападу на українські судна й арешту наших моряків. Проте більшість експертів вважають таку відповідь Росії аж надто слабкою.

«Після повідомлень про обстріл українських кораблів ми думали, що світ вибухне від обурення і Росію належно покарають, ми сподівалися, що ЄС хоч би запровадить заборону для російських суден заходити в європейські порти. Натомість побачили лише персональні санкції. Хіба це не цинізм?» — обурився у виступі кримськотатарський активіст Різа Асанов.

У відповідь на це Ребекка Гармс заявила, що розуміє почуття українців, але дала зрозуміти, що нових, жорсткіших санкцій проти Москви ЄС поки що не запроваджуватиме. А Представник України при ЄС Микола Точицький нагадав, що схвалити санкції мають усі 28 країн-членів ЄС, а це дуже складний процес. «Але в питанні санкцій проти Росії Європарламент робить усе, від нього залежне», — запевнив дипломат.

Як сказала українська правозахисниця Марія Томак, є три прості речі, які кожен з нас може зробити для підтримки наших співвітчизників, що їх утримує в тюрмах путінський режим. По-перше, написати лист зі словами підтримки, оскільки «ці люди ізольовані від рідних і близьких, батьківщини». По-друге, активно брати участь і організувати біля російських дипломатичних представництв акції, які нагадували б про злочини російської влади проти українців. І по-третє, використовувати кожну можливість для поширення закликів до Кремля негайно й без­умовно звільнити всіх українських політичних в’язнів.