80 РОКІВ ЗАКОЛОТУ СУДЕТСЬКИХ НІМЦІВ

ПАРАЛЕЛІ. Громадянами Чехословаччини до Другої світової війни були 3 мільйони етнічних німців, які переважно населяли Судетську область країни. Гітлерівська пропаганда переконала їх, що вони зазнають дискримінації з боку чехів. Насправді рівень добробуту в промислових Судетах був значно вищим, ніж загалом у країні, а чимало місцевих німців демонстративно не користувалися державною мовою Чехословаччини.

22 травня 1938 року фінансована з Німеччини Судетсько-німецька партія спробувала перетворити муніципальні вибори на плебісцит із приєднання Судет до Третього рейху. Фактично йшлося про сепаратистський путч, але, на відміну від Донбасу, де українська влада до останнього прагнула «не розсердити» Путіна, у Чехо­словаччині провели часткову мобілізацію та за участі армії відновили конституційний лад у краї.

На Заході засудили ці «недемократичні» кроки. Зокрема, міністр закордонних справ Франції заявив, що «судетські німці не можуть жити в одній країні з чехами, а тому їм слід дати автономію і, можливо, дозволити приєднатися до Німеччини». Ці слова стали пророчими: після розгрому Третього рейху всіх судетських горе-арійців депортували на «історичну батьківщину». Нині Путін розігрує аналогічний сценарій захисту «російськомовних співвітчизників» в Україні, яким через кремлівського учня Гітлера загрожує повторення гіркої долі судетських німців.

1155 РОКІВ МОРАВСЬКОЇ МІСІЇ КИРИЛА І МЕФОДІЯ

Київська азбука для слов’янського світу

ПОГЛЯД. Щорічно 24 травня відзначають День слов’ян­сь­кої писемності і культури, у який вшановують святих Кирила і Мефодія — видатних просвітителів і легендарних творців абетки для мов слов’ян. Багато хто вважає, що її створено у 863 році, хоч насправді це дата початку моравської місії братів-подвижників, які вирушили в ці краї з уже готовими книгами Святого письма, перекладеними ними з грецької мови.

Ще до створення Кирилом і Мефодієм азбуки, яка стала спільною для всіх слов’янських народів, у Київській Русі була власна писемність. Її використовували із суто прикладною метою і навіть для богословських книг. Зокрема, у написаному сподвижниками й учнями просвітителя «Житії Костянтина» (таким було до прийняття чернецтва ім’я Кирила) сказано, що він під час перебування 861 року в Херсонесі «знайшов Євангеліє і Псалтир, написані руськими письменами, і людину знайшов, яка говорить тією мовою, і розмовляв з нею, і зрозумів зміст цієї мови і, порівнявши її зі своєю мовою, розрізнив літери і незабаром почав читати і викладати їх».

Науковці досі не дійшли спільної думки, яким було це докириличне письмо. За однією з версій, це так звана руниця — подібна до ієрогліфів система рисок і паличок, у якій кожен знак означав не літеру, а буквосполучення-склад. Інші вважають, що русичі використовували грецький алфавіт, до якого додали кілька праслов’янських знаків. На користь цієї версії свідчить видряпана на штукатурці ХІ ст. собору святої Софії у Києві азбука із 23 грецьких і 4 додаткових букв. Цей храм був культовою спорудою і культурним центром та школою, в якій навчали професіоналів-книжників, здатних читати навіть давні манускрипти.

Однак незаперечно, що Костянтин творив слов’янську абетку не на порожньому місці. Зокрема, чорноризець Храбр свідчить, що «створив він (Кирило) для них тридцять письмен і вісім, одні за зразком грецьких письмен, інші ж відповідно до слов’янської мови». Далі йде уточнення, що із 38 літер 24 «подібні до грецьких письмен», а 14 інші за зображенням.

Докириличний алфавіт із 23 грецькими літерами, знайдений у Софійському соборі, і згадка про 24 «подібні до грецьких» символи Кирила спонукають до висновку, що в обох слов’янських азбуках повною мірою використали придатну для нашої мови писемність греків. Однак на відміну від попередників, Кирило і Мефодій не скопіювали чужі для слов’ян знаки, а зробили їх лише «подібними».

Ще одним досягненням творців нової азбуки стало застосування аж 14 суто слов’янських літер. Нині можна лише гадати, чи їх запозичили з Євангелія і Псалтиря, вже написаних до Кирила і Мефодія «руськими письменами», чи створили самі святі-просвітителі.

Зате безсумнівно, що саме абетка, яка нині зветься «кирилицею», — основа писемності всіх слов’янських народів і її створено на основі книжної мови, яка вже існувала в Київській Русі. Саме її культурі світ завдячує тим, що азбука Кирила і Мефодія стала четвертою у християнстві, дозволеною для канонічного перекладу Святого письма. До цього такими були тільки давньоєврейська, грецька і латина.

На думку деяких дослідників, відомий нам нині як державний символ України тризуб Володимира веде початок від давньої слов’янської руниці, якою цей набір рисок і паличок читався як Київська Русь. Не менш вірогідна версія, яка поєднує тризуб із введеною в азбуку Кирилом і Мефодієм літерою «Щ», у якій до писемної реформи російського царя Петра І хвостик стояв не наприкінці, а в центрі нижньої палички.

Цей стилізований тризуб міг бути нагадуванням про першого святого на східноєвропейських землях — засланого до Криму четвертого Римського папу Климента. За відмову припинити проповідувати християнство його прив’язали до якоря і втопили у морі. Так званий якір Климента, стилізоване зображення якого дуже нагадує тризуб і допетрівську літеру «Щ», набув символічного значення. Однак після офіційного розколу 1054 року християнства на католицизм і православ’я Климент і названий його іменем якір-хрест став асоціюватися з вірою західного обряду, а тризуб Київської Русі перетворився на ненависний російським шовіністам символ української незалежності.

80 РОКІВ ЗАГИБЕЛІ ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ

Вибух у Роттердамі

ТЕРОР. Карколомна кар’є­ра головного сталінського кілера Павла Судоплатова розпочалася з убивства лідера ОУН Євгена Коновальця. Вусатий вождь особисто прийняв рішення про знищення керівника українських націоналістів й аж двічі зустрічався з фактично рядовим агентом, який мав виконати це завдання.

На справу Павла Судоплатова відправили з фальшивим чехословацьким паспортом, трьома тисячами американських доларів і наказом у жодному разі не здаватися живим поліції, якщо його спробують затримати.

Зустріч із Коновальцем, якому кур’єр з України під виглядом подарунка з рідного краю вручив бомбу, замасковану під коробку цукерок, відбулась у Роттердамі. Отож навіть у разі провалу чехо­словацький паспорт і нібито не потрібні в Європі долари мали засвідчити, що вбивця — не агент Кремля. Радянська газета «Правда», коментуючи загибель Коновальця, написала, що це справа німецьких або польських спецслужб.

До вчинення теракту в Роттердамі Судоплатов під виглядом представника українського націоналістичного підпілля вже не раз зустрічався з керівником ОУН і завоював його довіру. Однак доки о­унівці не становили реальної загрози і були настільки бідними, що навіть на чай один до одного ходили із власним цукром, у Москві лише стежили за ними.

Отож Сталін знав, що після приходу в Німеччині до влади Гітлера українські націоналісти спробували одержати підтримку Великобританії. У листі Коновальця, переданому в червні 1935 року до англійського МЗС, лідер ОУН писав, що «наші змагання до здобуття повної самостійності не суперечать стратегічним інтересам Великобританії», а ситуація в Європі робить англійців і українців союзниками у протидії тоталітарним режимам. Однак в Англії зробили ставку на співпрацю з російською еміграцією та умиротворення Гітлера, що врешті-решт призвело до початку Другої світової війни.

Натомість керівництво Німеччини, яке згодом вчинило аналогічно, укладаючи з Москвою пакт Молотова — Ріббентропа, зацікавило потенційних союзників начебто взаємовигідною пропозицією. У підсумку ОУН отримала обіцянку створення власної держави під німецьким протекторатом та матеріальну підтримку, що перетворило оунівців на небезпечну для СРСР силу.

Сталін, за свідченням Судоплатова, заявив, що мета вбивства Коновальця — обезголовити рух українських націоналістів та змусити їх знищувати один одного в боротьбі за владу. Загибель авторитетного лідера справді призвела до розколу ОУН на «бандерівців» і «мельниківців» і, за гірким визнанням Уласа Самчука, «на всі сто відсотків спаралізувала українські визвольні змагання періоду Другої світової війни».

Доречно нагадати, що Петлюра загинув від руки радянського агента саме тоді, коли в Польщі повернувся до влади маршал Пілсудський, що загрожувало відновленням польсько-українського союзництва. Згодом 30 серпня 1941 року в Житомирі від куль сталінського терориста загинули провідні «мельниківці» Сеник і Сціборський. Злочин обставили так, що у вбивстві звинуватили бандерівців. Результатом підступної провокації стало криваве протистояння між двома фактично союзними відгалуженнями ще кілька років тому єдиної ОУН.

Уже в нашій новітній історії за не менш підступним сценарієм знищили В’ячеслава Чорновола, що призвело до встановлення в Україні кланово-олігархічного режиму та повернення країни під вплив Росії. Отож вибух у Роттердамі — не лише історія, а й актуальна засторога від підступності Москви.

965 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА

Чужа шапка завжди важка

МІФОЛОЖЦІ. Так звана шапка Мономаха, яку московські царі видавали за символ спадкоємності Московії від Київської Русі, — насправді багато прикрашена тюбетейка, яку подарував хан Узбек васалові Золотої орди Іванові Калиті. Пізніше до неї пришили хутряну оторочку та хрест, перетворивши чужинську шапку на символ Росії.

Авторська рубрика лауреата премії ім. Івана Франка Віктора ШПАКА
«Урядовий кур’єр». Ілюстрації надав автор