ПРОБЛЕМА

«Урядовий кур’єр» дізнавався, чому молодіжні житлові комплекси, на які покладали величезні надії, на Сумщині ледве жевріють

Ця ювілейна цьогорічна дата поки що залишається в суспільно-громадському затінку. Йдеться про 40-ліття від початку будівництва першого молодіжного житлового будинку. Тоді підмосковне місто Калінінград (нині — Корольов) гриміло на весь Радянський Союз. Адже саме там було запроваджено унікальний експеримент зі спорудження молодіжних житлових комплексів. 

6 квітня цього року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження за №293 «Про підготовку та відзначення у 2011 році 40-річчя діяльності молодіжних житлових комплексів», таким чином привернувши увагу до цього питання. Тож ювілейний рубіж став приводом не тільки підсумувати набутки (якщо такі є!), а й визначитися, що саме робити сьогодні і яке майбутнє в цього починання.

Скільки ж років нам збирати на своє помешкання. Фото Володимира ЗАЇКИ

А таки будували…

 Молодіжне житлове будівництво в Україні отримало потужний розвиток і підтримку серед підростаючого покоління в середині 80-х років ХХ століття. Масштабні будівництва були розгорнуті ледь не в кожній області. За той час МЖК ввели в експлуатацію понад 5 млн квадратних метрів житла, 84 тисячі квартир, 860 індивідуальних будинків, 28 дитячих садків, 25 шкіл, 20 спортивно-оздоровчих комплексів та низку інших соціально-побутових об’єктів.

На Сумщині 13 років тому створили Регіональне управління Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (досі комплекси діяли на базі комбінату «Сумпромбуд»). У містах Суми, Глухів, Шостка, Кролевець, Конотоп та селищі Недригайлів споруджено 17 житлових будинків, у яких справили новосілля 525 сімей. Важливий не стільки кількісний, як морально-якісний показник. Адже будувалися цілі мікрорайони зі своєю інфраструктурою — дитсадками, школами, причому, руками самих молодих людей. Тобто молодь не чекала манни небесної у вигляді ордера на квартиру, а власноруч кувала власне побутове благополуччя.

МЖК накопичили унікальний досвід місцевого самоврядування, самоорганізації молодих громадян, запропонували та втілили на об’єктах десятки пілотних проектів та нових економічних схем спорудження якісного доступного житла. Важливий і такий морально-демографічний аспект. У сім’ях, що мешкають у нових оселях і які скористалися пільговими довготерміновими кредитами, виховуються 818 дітей, з яких 163 народилися саме в роки дії молодіжної програми. А відсоток розлучень становить не більше 1,5.

Але, схоже з усього, подібні аргументи поки що не спрацьовують, бо рух так і не отримав того розмаху і масштабів, на які розраховувало суспільство.

Що сьогодні?

Нині в області на квартирному обліку — майже 57 тис. сімей. З них понад 1700 зареєстровані в Сумському регіональному управлінні спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» як такі, що бажають узяти пільговий довготерміновий кредит на будівництво або реконструкцію житла. Щороку його одержували не більше 0,3-0,4%. Не варто коментувати, наскільки мізерний цей показник.

Але попри складнощі і негаразди, на Сумщині намагаються вдихнути друге життя у перспективну і вкрай потрібну справу. Наскільки результативні такі спроби, можна судити з цифр.

За програмою молодіжного житлового кредитування з держбюджету цього року для області передбачено трохи більше 1,8 млн грн, ще 800 тис. закладено в обласному, а в місцевих бюджетах Сум і Шостки — відповідно 1,3 млн та 250 тис. грн. Не важко додати всі цифри і порівняти їхню фінансову спроможність на нинішньому будівельному ринку.

Зараз у Сумах із залученням «молодіжних коштів» споруджуються два житлових будинки загальною площею 6122 м2, або 86 квартир, а в Шостці триває реконструкція однієї будівлі, в якій одержать житло 11 сімей.

Утім, в області рук не складають. Нещодавно депутати Сумської облради прийняли регіональну програму молодіжного житлового кредитування на 2011—2017 роки, яка має стати суттєвою підтримкою для молодих родин. За рахунок коштів бюджетів усіх рівнів (ресурси загального фонду), а також громадян та інших джерел передбачається ввести в експлуатацію понад 25 тис. м2 житла. Додатково, за рахунок залучених грошей від рефінансування в сумі 30,6 млн грн буде введено в експлуатацію ще майже 6 тис. м2, що становитиме орієнтовно 90 квартир. Тобто, поліпшать свої житлові умови понад 380 молодих сімей та одиноких громадян. Плани хоч і не наполеонівські, однак цілком реальні.

Та чи можуть вони сьогодні задовольняти громаду, якщо питання забезпечення житлом тривалий час залишається одним із найгостріших? Що треба зробити незабаром, аби роздмухати колишній «жар» молодіжного будівельного руху?

Місцевих зусиль замало

Як зазначив заступник голови Сумської облдержадміністрації Микола Деркач, нині і Президент України, і уряд на перше місце ставлять завдання розв’язати житлову проблему завдяки удосконаленню іпотечного кредитування, механізму придбання квартир тощо. На часі прийняття низки законів, які б юридично врегулювали ті чи інші суперечливі моменти. Насамперед це «Про основні засади забезпечення молоді житлом». Потребує ретельного вивчення можливість збільшення асигнування за бюджетними програмами щодо часткової компенсації відсоткової ставки кредитних банків і надання пільгових довгострокових державних кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла.

Ця проблема занадто складна і громіздка, аби розрубати її одним помахом організаційної чи фінансової шаблі. Але за умови комплексного підходу на всіх вертикальних владних щаблях успіх цілком можливий. Найвагоміший плюс — починати треба не з чистого аркуша: держава має надійний теоретичний фундамент і солідний практичний досвід. Залишається лише звести відповідну надбудову (в прямому і переносному значеннях), аби молодіжні вхідчини в нашому повсякденні стали не якимось святковим винятком, а доброю традицією.