ВИНАХОДИ

Вихованці Малої академії наук зацікавили дорослих своїми новими розробками 
 

Бажання швидко подорослішати в сучасних дітей, як я нещодавно  з’ясувала, спілкуючись із вихованцями Малої академії наук, полягає не лише в наслідуванні поведінки старших, недитячому зовнішньому вигляді і ревному захисті самостійності, а й в усвідомленні своїх можливостей і місця у суспільстві.

Фаділа Блалі навчається в 10 класі однієї зі столичних гімназій. Спокійний голос, лагідні риси обличчя видають у ній добру людину. На перший погляд, звичайна дівчина. Хто б міг подумати, що за цією скромністю приховується амбіційний винахідник. Скоба з полімерних матеріалів — її перша робота. Як розповідає Фаділа, поштовхом до цього стала її присутність під час пологів. Немовля народилося з переломом і потребувало негайної операції. Такі операції не є незвичними для столичних лікарів. Усе, що потрібно, —  титанова пластина, певна кількість шурупів і час. Але після того, як кістки зростуться, таку конструкцію обов’язково треба видалити. Тож маленького пацієнта оперувати потрібно двічі.

Фаділа Блалі: новонароджені сенше страждатимуть.Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Винахід Фаділи — скоба з полімерних матеріалів — дасть змогу обійтися однією, адже з часом запропонована дівчиною скоба сама розсмоктується, тобто не потребує видалення. Тож школярку визнано  найкращим молодим винахідником 2011 року, а президент МАН Станіслав Довгий вручив їй подарунок — ноутбук. Молода винахідниця вже подала заявку на патент.

Фаділа — не єдина гордість своєї гімназії. Ірина Хован, науковий керівник та водночас керівник секції біофізики в Малій академії наук, розповідає, що лише останнім часом діти представили 17 робіт.

Олександра Кладкова називає фізику своїм хобі і в майбутньому планує здобути професію менеджера інноваційних технологій. «Створення нового виду ядерного реактора» — тема дослідницької роботи дівчини, що наштовхує на думку, що Олександра серйозно ставиться до свого нинішнього захоплення.

Олександра Кладкова: з радіацією можна боротися

«Модель «Лотос» — це залізобетонна конструкція у вигляді квітки, яка розташована на поверхні саркофага, але при загрозі виникнення небезпеки закривається й опускається в саркофаг, мінімізуючи викиди радіації», — розповідає Олександра. Крім того, за задумом винахідниці, після ймовірної аварії реактор стає повністю автономним і охолоджується за допомогою підводних вод. Така концепція дасть змогу зменшити і кількість людей, які працюють на станції, — загалом забезпечувати роботу зможуть усього 3 фахівці. Згадуючи аварію на Чорнобильській атомній станції, руйнівна сила якої була настільки великою, що майже неможливо назвати точну цифру постраждалих, перспектива зменшення кількості працівників привертає ще більший інтерес до цього проекту. IntelTechno Ukraine — конкурс, у якому Олександра бере нині участь. Ідеями дівчини зацікавилося керівництво проекту IntelektUA.

Не пасуть задніх і молодші колеги Фаділи й Олександри. Семикласниця Анастасія Шмагайло після поїздки у Дрезден зацікавилась альтернативними видами енергії. Тож в основу дослідницької роботи лягли такі її джерела, як вітер і сонце. Дівчина каже, що її сім`я користується геліо- та фотоколекторами для збереження й використання енергії. Щоправда, тим, хто в майбутньому збирається використовувати сонце, вітер чи воду на свою користь, не слід забувати, що безкоштовний сир буває лише в мишоловці, адже в Україні існує податок на невичерпні ресурси.