А її 11-річний син Арсеній — просто копія матусі. Інна — жителька Краматорська. А тому, що таке війна, знає з 2014 року. Коли бойовики так званої днр увірвалися в її місто, була із дворічною дитиною на руках, тож про страх за родину й відчуття безсилля чула не із чужих слів. Отож 2021 року не вагаючись відгукнулася на пропозицію подруги і вступила до лав прикордонників.
Повномасштабне вторгнення кремля Інну застало в рідному місті. Вона категорично відмовилася від евакуації та залишилася там з товаришами по службі. Оскільки Краматорськ постійно піддавався ракетним ударам рф, то роботи в медиків було багато. Надавали відповідну допомогу і військовим, і цивільним містянам. А ще час від часу на стабілізацію привозили поранених побратимів з передової.
На той час у прифронтовому Краматорську медиків було вдосталь, тому жінок безпосередньо на лінію фронту не відправляли. Проте Інна вважала, що може бути корисною саме на передовій. Тож вирішила піти в бойовий підрозділ Держприкордонслужби й перейшла до Донецького прикордонного загону. Спочатку потрапила в управління загону. Пройшла багато посад: була завідувачкою аптеки, фельдшером, тривалий час виконувала обов’язки начальника медичної частини, коли її керівник виконував бойові завдання в Бахмуті. Та відносно спокійна робота була не для «Фурії», й вона домоглася свого переведення з управління загону до бойового підрозділу, й у жовтні 2023 року таки добилася свого.
Тепер разом з командою здійснює евакуації, підтримує життєдіяльність поранених до стабілізаційного пункту і транспортує їх у шпиталі. Попри всі складнощі професії Інна нарешті почувається потрібною. Каже, вона саме там, де має бути. Тут рятує життя і приносить користь.
«Несу службу в команді, з якою починався мій бойовий шлях. Служимо на вовчанському напрямку. Налагодили взаємодію з іншими екіпажами, в нас є медичний пункт, де стабілізуємо поранених. Переважно привозять з мінно-вибуховими травмами, струсами головного мозку, осколковими пораненнями. Поки що справляємося, але ситуація дуже динамічна, і зайві руки ніколи не завадять», — зазначає Інна.
Прикордонниця «Фурія» — з когорти бойових медиків, які завжди готові прийти на допомогу і докласти максимум зусиль, щоб урятувати чуже життя. У свою команду вона запрошує таких самих професіоналів. Маєш медичну освіту? Прагнеш бути корисним своїй державі й рятувати життя українських військових? Приєднуйся!
Джерело: Державна прикордонна служба
Ми в Google+