НАРОДНI ТРАДИЦIЇ

Останнiй тиждень перед Великим постом треба провести весело Чим бiльше млинцiв з’їси, тим бiльше сили та щастя матимеш

Цього року Масляна прийшла дуже доречно - напередодні традиційно жіночого свята 8 Березня. Виявляється, саме це народне свято - справжній рай для жінок. Раніше, коли в цей час сезонної роботи майже не було, а наліпити вареників чи напекти млинців - ну хіба то важко для справжньої господині?! А от приводів для радості та веселощів немало. Нарешті кінець зимовим холодам і хвилюванням, що нічим буде нагодувати дітей, якщо припаси скінчаться.

Як не порадіти сонечку і теплу, яскравому синьому небу! Навіть бурульки веселим дзвоном крапель акомпанують приходу весни! В цій вічній радості закладений і високий зміст, адже ця пора року є символом відродження життя, а жінка, до речі, й дарує його світові, народжуючи дитину. Отже, жіночки, наш час настав - веселімося й славімо наше призначення!

Виявляється, з понеділка на Масляну традиційно влаштовувалися жіночі гулянки у когось в хаті чи в корчмі, чоловікам дозволялося долучитися до компанії, виставивши могорич. Ходили по гостях, каталися на санчатах та гойдалках. Не можна було залишатися вдома, щоб не накликати біду. Популярними були дійства навколо колодки, яка символізувала дитину. Спершу вона народжувалася, наступного дня її сповивали, потім хрестили, згодом вона помирала, її ховали. Але ніхто не засмучувався - життя і смерть завжди поруч! Ну і чим би жінки ще бавилися, як не іграми в ляльки! Нехай під стопочку оковитої...

Взагалі, усі забави крутилися навколо залицяння і парування, родинних стосунків. Молоді придивлялися, загравали один з одним, шукали пару, щоб після посту одружитися. Над нежонатими парубками жартували, влаштовували випробування, а вони відкупалися млинцями. Навіть жартома карали матерів, прив'язуючи їм до ніг колоду, за те, що у них ще неодружені діти. У середу ходили до тещі на млинці, а у п'ятницю, навпаки, зяті частували тещ. У суботу молода невістка пригощала чоловічу рідню. Ці застілля мали велике значення як засіб передачі досвіду від старших молодшим, зближення сімей, що поріднилися.

А от найбільше свято відбувалося в останню неділю тижня. В цей день відвідують родичів і сусідів, згадують померлих та усіх, кого скривдили чи образили і просять прощення, аби очиститися перед Великим постом. Прощена неділя завершує тижневі веселощі та забави.

Їли на Масляну за традицією багато. Вареники варили щодня і частіше за все з сиром. Млинці та оладки теж не переводилися. Їх робили з пшеничного, вівсяного, гречаного чи горохового борошна, додавали в тісто рідку кашу з пшона, змащували маслом, варенням, начиняли маком, сиром, грибами. Як і більш давні пісні коржі, вони символізують сонце, яке дає життя і сили всьому живому. Вірили, що разом з млинцем з'їдаєш часточку сонця, а значить стаєш міцнішим. А виконання усіх святкових обрядів гарантує щастя і добробут на весь рік.

От і розважимося досхочу!

РЕЦЕПТ ВІД "УК"

Продукти: борошно пшеничне вищого гатунку - дві склянки, кефір жирний - літр, двоє яєць, три столові ложки олії, одна столова ложка цукру, по півложки соди й солі (чайної).

Тісто готуємо так. Відділяємо жовтки від білків. Жовтки перетираємо з цукром, білки збиваємо з сіллю. До жовтків додаємо половину кефіру і соду, ретельно змішуємо і додаємо двічі просіяне борошно. Далі додаємо решту кефіру, олію і останнім вводимо збитий білок.

Доки тісто настоюється, розігріваємо сковороду. Якщо вона "правильна", змащувати поверхню достатньо лише перед першим млинцем. Випікаємо млинці з двох боків і складаємо на рівну дерев'яну поверхню один на другий.

І найважливіше: готувати потрібно лише у доброму настрої, а їсти - лише з хорошими людьми.