Голова Державного агентства 
водних ресурсів України
Василь СТАШУК

У народі кажуть: відсутність води - горе, надлишок її - лихо. Головне завдання, яке покладено на водогосподарську галузь, - забезпечувати повною мірою потребу в воді населення та галузей економіки і водночас захищати міста та села від її руйнівної дії. Напередодні професійного свята - Дня працівників водного господарства, що традиційно відзначається в першу неділю червня, - "УК" запросив до розмови голову Державного агентства водних ресурсів України Василя Сташука.

У басейнах великих річок

- Позаду весна - одна з найтривожніших для водогосподарників пір року. Адже неабияких клопотів завдають повені, паводки. Як спрацювали, Василю Андрійовичу, робітники галузі навесні цього року? Чи не виникало проблем з управлінням каскадом водосховищ на річках?

- Для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, пов'язаних з водним фактором, раціонального та комплексного використання водних ресурсів при Держводагентстві працює по?стійно діюча Міжвідомча комісія зі встановлення режимів роботи дніпровських та дністровського водосховищ. Передповеневе спрацювання їх щороку здійснюємо з метою захисту населення та територій від високих вод. Агентство завчасно розробило різні сценарії роботи водогосподарських систем, водосховищ. Завдяки злагодженим діям Міжвідомчої комісії на сьогодні всі водосховища заповнені до проектних позначок, а населення та галузі економіки забезпечені водою у потрібній кількості.

- А яка ситуація тепер у басейні Інгульця? Для чого русло цієї річки промивається?

- Промивка здійснюється для того, щоб стабілізувати водогосподарську ситуацію в басейні після завершення скидання високомінералізованих стічних вод з підприємств Кривбасу. Мета - довести показники якості води до гранично допустимих концентрацій. Дніпровська вода подається каналом Дніпро-Інгулець з одночасним скиданням води з Карачунівського водосховища. Завдяки цьому з'являється можливість забезпечити подачу води нормативної якості на зрошення сільгоспугідь у Миколаївській та Херсонській областях.

- Надзвичайно низька водність цього року спостерігається в басейні Дністра. Що там робиться для покращення ситуації?

- З 10 квітня до 10 травня тривав еколого-репродукційний попуск з Дністровського водосховища. Цей захід проводимо щороку, аби поліпшити екологічну ситуацію на Біляївському питному водозаборі в Одеській області, а також з метою обводнення міжріччя Дністер-Ту?рунчук для нормального нересту риби.

На вимогу рибогосподарських організацій протягом квітня вода з водосховища скидалася середньодобовими витратами 350-450 куб.м/с. У зв'язку з меншою за норму водністю річки в травні ці витрати становили 300-350 куб.м/с. Збільшувати обсяги скидів не можна, бо це призведе до різких добових коливань рівнів води у верхньому б'єфі водосховища, що є порушенням правил експлуатації та завдасть великої шкоди під час нересту риби.

А без зрошення...

- В Україні чимало маловодних регіонів, де не виростити доброго врожаю без поливу. Як використовуються меліоровані землі сьогодні?

- У забезпеченні водними ресурсами свою позитивну роль відіграють великі державні магістральні канали комплексного призначення. Каналами Дніпро-Донбас, Дніпро-Інгулець, Каховським магістральним і Північно-Кримським, крім зрошення, вода подається в маловодні регіони для задоволення потреб господарсько-питного та технічного водопостачання АР Крим, Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Полтавської та Харківської областей.

Потенціал меліорованих зе?мель, і насамперед зрошуваних, використовується недостатньо. Тут є різні причини. Більшість внутрішньогосподарських меліосистем, які належали колгоспам і радгоспам, під час реформування, а також через безконтрольність та бездоглядність занепали. Згідно зі статистичними даними, 2,2 млн га сільгоспугідь вважаються зрошуваними, хоча насправді лише третина цих площ використовується відповідно до такого статусу. Сьогодні ситуація стабілізувалася, руйнування зрошувальних мереж припинилося, почалося їхнє поступове відродження.

- Де найефективніше використовують меліоровані землі?

- Одним із флагманів зрошення є Херсонська область, в якій щорічно поливається 285 тис. га, а це понад 40% площі, що нині зрошується в Україні. Без поливу дуже важко отримати високі врожаї. Водогосподарські організації докладають максимум зусиль, аби вода дійшла до водоспоживачів, і ми бачимо віддачу. Останніми роками почастішали посухи, але завдяки зрошенню Херсонщина отримує гарантований врожай за будь-яких умов. Крім "великого", в області розвивається й прогресивний метод поливу - краплинне зрошення. Нині його застосовують уже на 20 тис. га. Однак цього ще не достатньо. Разом із науковцями ми вважаємо: площі краплинного зрошення слід збільшувати, оскільки основною перевагою методу є економія водних та енергетичних ресурсів.

Однією з важливих водних артерій Херсонщини, та й усього півдня України, є Головний Каховський магістральний ка?нал, який не має аналогів у Європі. Сьогодні він забезпечує сільгоспвиробників та водокористувачів водними ресурсами в повному обсязі. Для контролю за процесом водорозподілу протягом останніх трьох років управлінням встановлені сучасні прилади водообліку, які дають змогу з диспетчерського пункту вести контроль за подачею води для поливу кожній насосній станції. Це дало можливість уникнути непорозумінь з сільгоспвиробниками та забезпечити ефективне використання як води, так і електроенергії, що споживається насосними станціями.

- Але ж забезпечення роботи каналів, насосних станцій потребує значних енергозатрат, а енергоносії щороку дорожчають?..

- Так, це велика проблема. Електроенергію необхідно економити, і ми це робимо. На виконання галузевої Програми підвищення енергоефективності, розробленої в рамках Державної цільової економічної програми енергоефективності на 2010-2015 роки, водогосподарськими організаціями успішно виконуються заходи щодо заощадження енергоресурсів та коштів на їх оплату. На підтвердження наведу кілька цифр. Протягом минулого року зекономлено 49,4 млн грн бюджетних коштів на оплату енергоносіїв, з яких 41,5 млн грн - за рахунок ефективного використання багатотарифного обліку електроенергії.

Сьогодні подача води у маловодні регіони йде повним ходом. Хочу запевнити: ми готові забезпечити водою потреби всіх споживачів. Вода подаватиметься вчасно, відповідної якості, а водогосподарські організації виконають свої зобов'язання з подачі її в повному обсязі.

Проти повеней і паводків

- Під час катастрофічного паводка, що стався на Прикарпатті в липні 2008 року, вся країна побачила, яку шкоду може принести вода. Що слід зробити, аби не допустити повторення такого лиха у майбутньому?

- Держводагентство разом з водогосподарськими організаціями здійснює весь комплекс заходів щодо забезпечення захисту від шкідливої дії вод як окремої людини, так і суб'єктів господарювання різних галузей економіки, територій населених пунктів.

Досвід останніх десятиліть свідчить: водний чинник виступає в сучасних умовах розвитку світової економіки та розміщення продуктивних сил як один із факторів підвищеного ризику, й Україна в цьому процесі не є винятком. Негативні наслідки від повеней і паводків проявляються на 27 відсотках площі країни (165 тис. км 2), де мешкає майже третина населення.

Для захисту населення та територій від шкідливої дії вод реалізовуються три державні цільові програми. Протягом 2006-2010 років для реалізації їх з державного бюджету спрямовано 1652 млн грн, що дало змогу збудувати, реконструювати та відновити майже 200 км захисних дамб, 84,9 км берегоукріплень, 207 гідротехнічних споруд, 18,4 км водовідвідної мережі та розчистити 623,6 км русел річок. Відтак захистили 799 населених пунктів, 79,7 тис. садиб і 226 тис. га сільськогосподарських угідь.

- Розкажіть, будь ласка, які прогресивні методи застосовуються для запобігання негативним наслідкам від паводкових вод?

- Окрім будівництва дамб і берегоукріплень, перспективним напрямком активного протипаводкового захисту є зведення гірських і рівнинних акумулюючих протипаводкових ємно?стей. Вони створюються в заплавах річок, головне завдання - трансформація паводкового стоку шляхом акумуляції високих вод.

У Львівській області на правобережній заплаві р. Дністер заплановано побудувати три акумулюючі місткості загальним обсягом понад 160 млн м3. Вже введена в експлуатацію акумулююча протипаводкова місткість біля с. Тершаків, яка відіграла позитивну роль під час проходження паводків 2010 року. Поточного року завершується будівництво другої місткості біля с. Чайковичі і проектується ще одна біля с. Мости. Таке будівництво дасть можливість знизити максимальні паводкові рівні води в р. Дністер на 1,7 м, що захистить від затоплення південь Львівської та північну частину Івано-Франківської областей.

В рамках відзначення професійного свята Держводагентство та водогосподарські організації проведуть низку заходів за участю громадськості, студентської та учнівської молоді. Сподіваємось, що з'являться додаткові можливості для співпраці та активізації діяльності в сфері управління, використання та відтворення водних ресурсів як на державному, так і на регіональному рівнях.

ДОСЬЄ "УК"

Василь СТАШУК. Народився 14 січня 1955 р. в с. Підгайці Млинівського району Рівненської області. У 1977 р. закінчив Український інститут інженерів водного господарства. У 2003 - 2010 рр. - голова Державного комітету України з водного господарства. З 2010 р. по теперішній час - голова Державного агентства водних ресурсів України. Доктор технічних наук, член-кореспондент Національної академії аграрних наук України. Заслужений працівник сільського господарства України.