Володимир МІСЯЧНИЙ,
заступник гендиректора зі стандартизації, інформаційного забезпечення та наукової діяльності  ДП "Укрметртестстандарт"

10 жовтня - День працівників стандартизації та метрології. В переддень свята кореспондент "Урядового кур'єра" зустрілася із Володимиром Місячним і поцікавилася, наскільки пересічні споживачі захищені від неякісної продукції та чого нам варто чекати після внесення змін до деяких законодавчих актів. 

Не вір очам своїм
 
- Володимире Петровичу, на вашу думку, якою із вітчизняних галузей виробництва ми можемо пишатися?
 
- Єдине, що у нас ще працює, і маю зауважити, доволі непогано, - харчова промисловість. Я не берусь переконувати, що наші продукти якісніші за іноземні аналоги, проте за смаковими якостями вони точно не поступаються. Адже багато вітчизняних підприємців виробляють дійсно достойну якісну і безпечну продукцію. Такими досягненнями, на жаль, не можуть похвалитись інші галузі.
 
- Можете назвати товари, до якості яких виникає чимало запитань?
 
- На сьогодні ситуація в Україні така: ще з'являється велика кількість підприємств, в яких одна мета - за найкоротший термін заробити якомога більше грошей. Тому вони йдуть на шахрайські дії і вводять в оману споживачів. Наприклад, на етикетці ковбаси вказують, що до її складу входить м'ясна сировина, натуральні добавки, а коли ми перевіряємо продукт у лабораторії, не знаходимо цих інгредієнтів. Проте там є багато такого, чого не повинно бути в продукті, який виготовлено відповідно до ДСТУ.
 
Або візьмемо вершкове масло. Коли ми його починаємо досліджувати, знаходимо рослинні жири, а за нормативним документом їх забороняється додавати у цей продукт. Схожа ситуація і зі згущеним молоком, де рослинних жирів також не повинно бути. Проте нечесні виробники на вимоги стандартів не звертають уваги. В той же час в Україні, зокрема у Києві, працює велика кількість підприємств, якість продукції яких відома не тільки у нашій державі, а й далеко за її межами.
 
- Коли споживач у магазині бере в руки дві палки ковбаси, він може відрізнити, де якісна, а де ні?
 
- Візуально це може зробити тільки фахівець. Звичайним людям потрібно звертатися в акредитовану лабораторію. Там продукт дослідять і вже чітко скажуть, що входить до його складу.
 
- Багато експертів радять купувати продукти, виготовлені за державними стандартами, а не за технічними умовами. На вашу думку, такий підхід може вберегти від неприємних сюрпризів?
 
- Нічого подібного! Продукція, яка випускається за ТУ, повинна відповідати нормативним документам, передусім стандартам, які є в Україні, і навіть перевищувати їх вимоги. Якщо немає ДСТУ, тоді розробляються технічні умови, які повинні бути приведені у відповідність до показників, зазначених у стандартах. Якщо підприємці цього не дотримуються, вони ошукують споживачів. Так, нещодавно ми перевіряли виробництво тортів на одному зі столичних підприємств. Згідно із ТУ до їх складу повинна входити шоколадна глазур, а насправді використовували кондитерську. Відмінність у цих складових суттєва, шоколадну виготовляють із дорогих какаобобів, а кондитерську - з дешевших рослинних жирів.
 
Небезпечні зміни
 
- Не секрет, що не всю нашу продукцію раді бачити в Євросоюзі, як ви вважаєте, чи не настав час для перегляду застарілих стандартів?
 
- Щоб робота зі стандартизації дійсно стала ефективною, потрібно розв'язати низку проблем. Для початку переконати бізнес, що стандартизація надає можливість нарощувати виробничий потенціал підприємств, запроваджувати прогресивні технології та нові види високоякісної продукції і дає змогу випускати конкурентоспроможні товари, які уможливлять вихід наших виробників на світові ринки. Варто активізувати участь бізнесу і промисловості в розробці державних стандартів. Сьогодні такі роботи фінансуються переважно за рахунок бюджетних коштів, а замовлення від підприємств і організацій носять поодинокий характер. Так, за рахунок вітчизняного бізнесу розробляється приблизно 2% державних стандартів, решта - бюджетні кошти. Для прикладу: в європейських країнах цей показник становить до 80%.
 
Вважаю за необхідне акцентувати увагу на проблемі неузгодженості законодавчих актів у сфері технічного регулювання, через що стримується його подальший розвиток.
 
- На розгляді у Верховній Раді знаходиться низка законопроектів, в одному з них пропонується скасувати вимоги щодо обов'язкової сертифікації харчової продукції. Але ж це може призвести до того, що виробникам, власне, дозволять випускати небезпечну продукцію?
 
- Зараз одним із основних механізмів, який гарантує безпечність харчових продуктів, є їхня сертифікація. Якщо такий вид робіт скасувати, це суттєво послабить контроль з боку держави, а також негативно вплине на забезпечення захисту прав споживачів та конкурентоспроможність вітчизняних підприємств. У результаті наші товари не зможуть достойно конкурувати з імпортом. Хоча виробника звільнять від відповідальності за дотримання встановлених вимог до продукції. До того ж, споживач буде позбавлений права на повну та достовірну інформацію про товари через відсутність нормативно-правових та нормативних документів, які встановлюють вимоги на конкретні види продукції. Тобто йдеться про розроблення технічних регламентів та доказову їх базу - стандарти.
 
- З 1 січня 2011 р. ринковий нагляд за продукцією, що розміщена на нашому ринку, пропонується проводити тільки для встановлення її відповідності вимогам технічних регламентів. Проте цих документів практично немає в Україні...
 
- На 1 жовтня 2010 р. в Україні вже розроблено 30 технічних регламентів, з них 23 на продукцію, а чинними є лише 5. Темпи розроблення цих документів повільні через відсутність належного фінансування. Тому переважна більшість продукції, у зв'язку з відсутністю регламентів, тривалий час не підлягатиме ринковому нагляду. А це суперечить регламенту (ЄС) N 765/2008 Європейського Парламенту та Ради від 9 липня 2008 р., яким встановлюються вимоги щодо акредитації та ринкового нагляду стосовно реалізації продукції та не узгоджується з положенням Директиви Європейського Парламенту та Ради 2001/95/ЕС від 03.12. 2001 "Щодо загальної безпеки продукції". Там сказано, якщо немає спеціальних положень Співтовариства, які регулюють безпеку певних виробів, їх вважають безпечними. Проте це тільки у випадках, якщо товар відповідає спеціальним правилам національного законодавства країн-членів, на території яких циркулює цей товар. Продукція отримує презумпцію безпечності, якщо ризики або категорії ризиків покриваються відповідними національними стандартами, коли вони відповідають добровільним національним стандартам, гармонізованим з європейськими. Якщо ці правила відсутні, тоді відповідність виробу загальній вимозі до безпеки оцінюють, враховуючи добровільні національні стандарти, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами. Або якщо є стандарти, розроблені в країнах-членах, де вироблено продукт.
 
- Отже, допоки триватиме розроблення нових технічних регламентів, продукти будуть поза контролем?
 
- Якщо на цей період не визнати обов'язковість стандартів, то за відсутності законів, інших нормативно-правових актів, включаючи технічні регламенти, виникне "юридичний провал" у сфері регламентування вимог до безпечності та якості продукції. А це призведе до насичення нашого ринку небезпечною, неякісною, фальсифікованою продукцією вітчизняного виробництва. Нечесні підприємці скористаються такою прогалиною і випустять на ринок неякісні, але дешеві товари.
 
- Яким чином зміни до вітчизняного законодавства вплинуть на імпорт?
 
- Прийняття цього законопроекту призведе до неконтрольованої навали імпорту невідомого походження та якості. Наші виробники не зможуть з нею конкурувати, а це погіршить і без того їхнє скрутне становище. На мою думку, законопроект у запропонованій редакції не відповідає ні європейській, ні світовій практиці. Якщо він буде введений у дію без системи контролю, побудованої на міжнародному та європейському досвіді, це призведе до втрати з боку держави контролю за безпекою та якістю продукції. А це, до речі, грубе порушення Конституції України.
 
- З якими проблемами ви стикаєтесь щодня?
 
- Для нас головне завдання - захист прав споживачів. Ми не повинні допустити на ринок небезпечну та неякісну продукцію. Зараз найбільш болючою проблемою є брак коштів. Уже понад два роки не маємо грошей на відбір зразків, проведення випробувань. Фактично згідно з чинним законодавством необхідно закупити зразки, транспортувати їх, заплатити за випробування. А якщо це серйозна техніка, її треба ще й застрахувати, а коштів на все це немає. Тому ми змушені вмовляти підприємства, які мають акредитовані лабораторії, проводити такі дослідження у них і за їхній рахунок.
 
- Як "Укрметртестстандарт" захищає наших споживачів від недобросовісних вітчизняних виробників та імпортерів?
 
- Зараз більше тисячі спеціалістів працюють у п'яти науково-виробничих інститутах нового типу, поєднуючи науково-технічну діяльність з виробничою, а відтак науковий результат доводиться до практичного використання. Ми отримали акредитацію латвійського національного бюро, що дає нам можливість визнавати результати випробувань у 23 країнах Європи та в 10 промислово-розвинених країнах світу. Це дозволяє, наприклад, харчову продукцію, яка перевірена в наших лабораторіях, представляти на міжнародних ринках збуту. Тобто, наші результати визнаються. І так практично за всіма видами продукції - від електропобутової до товарів легкої промисловості, будівельних матеріалів, медичної техніки, іграшок, косметичних товарів тощо...
 
ДOСЬЄ "УК"
 
Володимир МІСЯЧНИЙ. Народився 22 червня 1958 р. Освіта вища, кваліфікація - інженер-електромеханік. З 1987 р. працює у ДП "Укрметртестстандарт". Голова Технічного комітету стандартизації ТК 88 "Система розроблення та постачання продукції на виробництво", аудитор сертифікації систем управління якості в українській державній системі сертифікації УкрСЕПРО.