Черкаси протягом війни стали не лише транзитним пунктом на шляху тих, хто тікає від війни, а й домівкою для багатьох із них. Точної кількості таких людей в області чиновники назвати не можуть, адже цифри змінюються щодня, але лік іде на сотні тисяч. Одна з важливих галузей, яка, попри всі складнощі, стабільно працює, — охорона здоров’я. Саме працівники лікарень, поліклінік, амбулаторій, ФАПів та санаторіїв опікуються тими, хто прибуває з гарячих точок на карті України, та фахово їм допомагають.

Якщо потрібна реабілітація

Понад 70 евакуйованих дорослих та 25 дітей, які приїхали до Черкас із зони бойових дій, нині проходять курс реабілітації в оздоровчій поліклініці «Астра». Більше того, трьом лікарям-переселенцям тут надали роботу.

«Ми одними з перших прийняли на роботу фахівців із числа внутрішньо переміщених осіб, — розповіла директорка закладу заслужена лікарка України Ірина Волощенко. — Також наголошуємо, що приймаємо на медичну реабілітацію всіх евакуйованих людей, а не тільки з інвалідністю».

Реабілітаційно-оздоровча поліклініка «Астра» — єдиний амбулаторний заклад в області за напрямом медичної реабілітації та міський центр ранньої медико-соціальної реабілітації дітей з інвалідністю. За більш як 30 років роботи в «Астрі» допомогли близько 150 000 пацієнтам. Як повідомили в Черкаській міськраді, в поліклініці безплатно обслуговують 46 000 жителів Черкас, зокрема пільгових категорій. Із ними працюють 114 лікарів.

Ірина Волощенко розповіла, що, слухаючи історії нових колег і відвідувачів, які покинули рідні домівки через війну, їхні працівники часто не можуть стримати сліз.

«Нещодавно в нас проходила курс реабілітації пацієнтка з Маріуполя. Її родина мала власний будинок і бізнес. Але війна знищила все. Два тижні вона з двома доньками жила у підвалі, і просто дивом усі вони зуміли виїхати з окупованого міста під постійними обстрілами. Жінку було тричі поранено, родина ледь дісталася до Черкас. Усі могли виїхати за кордон, але сказали, що люблять Україну й хочуть залишитися тут».

Пані Олена теж з Маріуполя. Вона прийшла в «Астру» разом із трирічним сином.

«Кілька тижнів ми сиділи в Маріуполі без води, світла, газу, — згадує вона. — Зрозумівши, що доведеться-таки виїхати, запаслися їжею, дитячим харчуванням, памперсами. Із дітьми, мамою і тьотею, яка має інвалідність, приїхала до знайомої в Черкаси. Ця добра жінка віддала нам свою квартиру, сама ж поїхала до рідні в село. Вона й запропонувала показати маленького Давида фахівцям реабілітаційно-оздоровчої поліклініки, бо Давид досі не розмовляє. Нині проходимо курс реабілітації».

Пані Світлана — пенсіонерка. Розповідає, що мешкала з чоловіком у харківському мікрорайоні Салтівка. Коли почалися авіанальоти й бомбардування, прийняли запрошення знайомих черкасців приїхати у спокійніше місто.

«Приємно вражена рівнем медичних послуг, які отримую в черкаській «Астрі», — розповідає пані Світлана. — Налагоджена система обслуговування, комфортні кабінети, високоякісне обладнання, чуйний медичний персонал. Відвідую  процедури масажу, ванни, магнітотерапію, заняття з йоги та лікувальної фізкультури».

За словами пані Світлани, Черкащина для неї — це відкриття. Родина вже відвідала Канів, Золотоношу. У Черкасах найбільше вразив Дніпро й те, що люди розмовляють тут по-іншому, спокійніше.

На сьогодні колектив працівників реабілітаційно-оздоровчої поліклініки «Астра» поповнили три лікарі з інших регіонів. Кожен із них — з досвідом роботи. Вікторія Валентинівна працювала у Харкові реабілітологом. Розповідає, що змушені були переїхати, бо потерпали від постійних обстрілів. У Черкасах працює масажистом, проводить з дітьми заняття з лікувальної фізкультури.

Євген Бабарикін — черкасець, але працював у столиці фізичним терапевтом. Розповідає, що в перший день війни одна з мін вибухнула просто поряд з його будинком. Тож він із дружиною вирішив евакуюватися в рідні Черкаси. Пан Євген став на облік у військовий резерв до особливої потреби і в пошуках роботи звернувся в «Астру».

«За два місяці від початку повномасштабного вторгнення росії в Черкасах працевлаштовано вже 18 медичних працівників, які виїхали із зони бойових дій, — повідомив директор департаменту охорони здоров’я та медичних послуг Черкаської міської ради Всеволод Кульчиковський. — Частина лікарів міста вирушила на військову службу. Загалом нині медичну допомогу черкасцям надають на належному рівні, заклади охорони здоров’я в місті працюють у штатному режимі».

У квітні народилося 146 малюків

Вагітні з усіх куточків України нині мають змогу звернутися в Черкаський обласний перинатальний центр та отримати кваліфіковану акушерсько-гінекологічну допомогу. За квітень у цьому медичному закладі народилося 146 діток — 75 хлопчиків та 71 дівчинка, серед них дві двійні. Рекордсменкою квітня стала Злата, яка народилася завважки 4940 грамів.

«Ми стоїмо на варті вашого здоров’я в той час, коли Збройні сили України стоять на варті нашої безпеки та миру», — зазначають на інтернет-сторінці медзакладу.

А ось на Драбівщині дівчинка з’явилася на світ… у кареті швидкої. Виклик із села Свічківка надійшов у диспетчерську швидкої допомоги 1 травня о 2:33. Як інформують в обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, у 29-річної вагітної стрімко почалися перейми. Бригада виїхала, не гаючи ні хвилини. Та везти жінку до Золотоноші далеко, а в дорозі відійшли води. У Великому Хуторі фельдшер Микола Макаренко зрозумів, що жінка народжує. Тож автомобіль зупинили просто на дорозі. Маля з’явилося на світ і потрапило у теплі руки фельдшера. Він надав медичну допомогу породіллі та новонародженій, і їх доправили до пологового відділення Золотоніської багатопрофільної лікарні.

Оперував у під’їзді при світлі ліхтаря

Хірург-онколог Марк Дорошенко розповів, що місяць у Маріуполі для нього був як один день. Нині він із родиною в Черкасах. Лікує онкохворих і, як усі, чекає на перемогу. Історію порятунку людей розповів Суспільному телебаченню, показавши жахливі фото: «Це те, що залишилося від будинку, де я жив на третьому поверсі».

У Маріуполі він із дружиною виховував доньку. І доки це було можливим, працював у місцевому онкодиспансері. Пригадав, що весь цей час у Маріуполі не рахував днів, для нього це був один суцільний день з постійними артобстрілами.

«Якщо снаряди падали поряд, затягував людину до підвалу, в бомбосховище. Намагався далеко не відходити. Людей оперував просто на подвір’ї чи в під’їзді при сонячному освітленні або під світлом з телефонного чи ручного ліхтарика».

Щойно трапилася нагода, лікар з родиною евакуювався до Черкас. Тепер Марк Дорошенко працює хірургом у Черкаському онкодиспансері. Уже має своїх пацієнтів. Вони знають історію Марка та шлях порятунку. Як і медперсонал закладу. За матеріальними речами доктор не жалкує. Він, як ніхто інший, знає, що найголовніше — це життя. Своє теперішнє та майбутнє хірург планує будувати на Черкащині.

«Планую допомагати онкохворим цього регіону, надавати високопрофесійну медичну допомогу, саморозвиватися й ростити доньку», — розповів Марк Дорошенко.

Три трансплантації за час війни

Процес пересадки органів у Черкаському обласному онкодиспансері не зупинився й під час повномасштабної війни. Про це розповів завідувач обласного центру пластичної реконструктивної та малоінвазійної онкоурології Черкаського обласного онкологічного диспансеру Роман Морару-Бурлеску. З кінця лютого тут здійснили вже три трансплантації: дві кісткового мозку та одну родинну пересадку нирки. Донором нирки для доньки став батько.

«Реципієнтка — з Кіровоградщини. Із грудня 2021 року дівчина перебувала на гемодіалізі, — зазначив Роман Морару-Бурлеску. — Тепер вона проходить у лікарні післяопераційну реабілітацію. У закладі обстежують пацієнтів ще на родинну трансплантацію. Також маємо великий лист очікування щодо посмертних трансплантацій. Ми готові працювати в будь-який час та в будь-якому режимі, незважаючи навіть на комендантську годину. До речі, восьмеро лікарів-переселенців уже знайшли в цьому закладі нову роботу».

Навчають усіх охочих

На базі Черкаської медичної академії організували курси домедичної допомоги в тактичних умовах. 300 осіб уже пройшли навчання, яке проводять викладачі медичної академії. Заняття тривають чотири-п’ять годин. Тут не лише дають знання, а й перевіряють практичні навички, щоб здобутий досвід можна було застосувати на практиці.

Викладач кафедри хірургії та екстреної медицини Ігор Скалько вважає, що кожен повинен володіти навичками надання першої допомоги. На манекені показує, як переконатися, чи жива травмована людина.

«Робимо акцент на тих випадках, які найчастіше призводять до смерті людей. Роз’яснюємо, як діяти у разі критичних кровотеч, небезпечних для життя людини. Як поводитися в разі поранення черевної порожнини, поранення грудної клітки. Розповідаємо людям про всі імпровізовані методи надання домедичної допомоги, коли немає під рукою спеціалізованих медичних засобів. Навчаємо, як можна виготовити кровоспинний джгут», — розповів фахівець.

Черкаська медична академія продовжує освітній процес та займається волонтерством. Нині в закладі сортують ліки, замовлення на них надходять від лікувально-профілактичних закладів з усієї області. Викладачі академії працюють як фармацевти. До роботи долучилися і студенти. Відсортовані медикаменти передають підрозділам захисників, переселенцям, лікувальним закладам та всім, хто цього потребує.

Насамкінець. Від початку війни в Україні пошкоджено близько 500 лікарень, 40 медичних установ зруйновано, вони не підлягають відновленню. Про це повідомив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко. Посадовець наголосив, що від початку повномасштабного вторгнення в Україну росія порушує міжнародні конвенції про функціонування закладів охорони здоров’я, вбиває медиків та застосовує заборонену зброю.

Генеральний директор ВООЗ Тедрос Гебреєсус зазначив, що ВООЗ підтвердила 200 нападів на систему охорони здоров’я України. Виконавчий директор програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров’я доктор Майкл Раян наголосив, що ВООЗ розглядає удари по медустановах як порушення міжнародного гуманітарного права та воєнні злочини. «Потрібно документувати та розслідувати кримінальні аспекти цих нападів для Міжнародного кримінального суду. Це не випадкові атаки. Ми продовжуємо документувати та засвідчувати такі атаки», — сказав він.