Президент Національної академії
аграрних наук України
Микола БЕЗУГЛИЙ 

Наука у розвитку агропромислового комплексу відіграє визначальну роль. Адже саме нові сорти і гібриди, породи тварин і птиці забезпечують найвищий економічний ефект. І, як стверджують не лише вітчизняні, а й зарубіжні експерти, здобутки українських селекціонерів не поступаються, а в багатьох випадках перевершують закордонні аналоги. Чому ж тоді віддача поля і ферм в Україні нижча, ніж у європейських країнах? Про це розмова оглядача «Урядового кур’єра» з Президентом Національної академії аграрних наук України, першим заступником міністра аграрної політики та продовольства академіком Миколою БЕЗУГЛИМ.

Наш потенціал має стати реальністю

 — Миколо Дмитровичу, вчені Національної академії аграрних наук виступили ініціаторами виробництва 80 млн т зерна вже у 2015 році. Більше того, вони готові взяти на себе відповідальність за здійснення такого плану. Яке під∂рунтя цього сміливого і потрібного державі кроку?

— Аграрний потенціал України дає можливість не тільки повністю забезпечити продовольчу безпеку держави, але й зробити її одним із найважливіших гравців на світовому ринку. Вчені підготували для цього надійну базу.

— Що лежить в її основі?

— Комплексний підхід до розв’язання проблеми. Тон у ньому задають селекціонери. За п’ять останніх років ученими академії створено і зареєстровано 706 нових сортів і гібридів сільськогосподарських культур, в тому числі у 2010 році — 183. 2011 р. передано до держсортовипробування 230. Селекція і насінництво ведеться майже зі 150 культурами, які вирощуються в Україні. Із усіх 75% зареєстрованих сортів, створених вітчизняними селекціонерами, 52% - це сорти і гібриди академії, які мають високий потенціал продуктивності, зокрема, урожайність зерна пшениці озимої — 95-115 ц/га, кукурудзи – 110-150, соняшника – 45-60 ц/га, сої — 40-55 ц/га, цукрових буряків — 850-1000 ц/га.

Наукові установи академії щорічно виробляють майже 5 тис. т оригінального насіння зернових культур, до 1 тис. т батьківських форм гібридів кукурудзи, соняшнику та приблизно 70 тис. т елітного насіння, що забезпечує науково об∂рунтовану сортозаміну та сортооновлення: озимих культур — на 90%, ярих культур — на 80% від загальної потреби елітного насіння в Україні.

Насіння зернових колосових культур, як і гібридів кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, сої та кормових культур користується попитом у Росії, Білорусі, країнах Прибалтики, а безнаркотична конопля, виведена Інститутом луб’яних культур НААН, з успіхом вирощується в країнах Європейського Союзу, Канаді та Австралії.

—  Проте дехто твердить про засилля насіння зарубіжної селекції.

— Наші здобутки в селекції сільськогосподарських культур унеможливили посягання зарубіжних компаній  зробити Україну заручницею їхньої насіннєвої продукції, а це забезпечило не тільки продовольчу безпеку нашої держави, але дало можливість виступити Україні потужним гравцем на світових ринках зерна та насіння олійних культур. Необхідно наголосити, що у 2011 р. ці здобутки наша країна має за умови застосування мінеральних добрив дозами у чотири рази меншими, ніж вони були у 90-х роках і в шість разів меншими, ніж науково об∂рунтовані норми.

 

—  У світі гостро стоїть проблема у селекції біоенергетичних рослин для виробництва біодизеля, біоетанолу та біогазу. Як справи у нас?

— Створено гібрид соняшнику з вмістом олеїнової кислоти понад 85% (традиційний вміст 30%), для виробництва біоетанолу створені гібриди кукурудзи і сорго з високим вмістом в зерні крохмалю — 75-77%. Перспективною культурою для виробництва біоетанолу є цукрове сорго. Виведені гібриди цієї культури з вмістом соку в біомасі від 40 до 70% і вмістом цукру в сокові — 19-24%. При переробці коренеплодів перспективних гібридів цукрових буряків і вторинних видів сировини цукрової, спиртової та інших підгалузей АПК ціна 1 л біоетанолу становитиме приблизно 8 грн.

—  Що стримує впровадження наукових досягнень?

— Недостатній рівень забезпечення засобами захисту рослин і сільськогосподарською технікою. Це різко знижує можливість ефективного застосування селекційно-технологічних наукових розробок. Наприклад, потенціал вітчизняних сортів використовується лише на 30-35%, а в країнах ЄС — на рівні 70%. На жаль, зношеність комбайнового парку призводить не тільки до розтягування термінів збирання врожаю, а й до щорічних втрат 8-10 млн т зерна, а також до погіршення його якості.

Отже, наукові здобутки у генетиці, селекції та землеробстві свідчать, що за відповідного матеріально-технічного забезпечення АПК, уже сьогодні здатні слугувати значному збільшенню виробництва продукції рослинництва.

—  Посухи останніх років гостро ставлять питання зрошення. Що пропонують науковці?

— Розроблено метод управління режимами зрошення сільськогосподарських культур за показниками середньодобового випаровування вологи з поверхні ∂рунту. Методом уже послуговуються сільгоспвиробники на площі понад 200 тис. га. Застосування цієї розробки дає можливість зекономити 15-20% витрат матеріально-технічних ресурсів та заощадити кошти на управлінні режимом зрошення: на пшениці озимій — 200-250 грн/га, на кукурудзі — 370-560 грн/га, на сої — 740-930 грн/га, на томатах – 450-650 грн/га.

На основі результатів досліджень процесів споживання води рослинами при локальному зволоженні ∂рунтів (краплинне зрошення, мікродощування) одержано 12 розробок з формування поливних режимів із використанням агрокліматичних показників та розрахунку доз добрив стосовно овочевих і баштанних культур, картоплі, садів, столових виноградників та кормових культур, що сприяє збільшенню їхньої урожайності в 1,5 раза та уможливлює вдвічі-тричі зменшити використання води порівняно з методом дощування. Розроблено «Концепцію розвитку мікрозрошення в Україні на період до 2020 року».

Загальний річний економічний ефект від запровадження диференційованої системи обробітку ∂рунту, раціонального застосування сівозмін, добрив та проведення заходів з меліорації становить 2 млрд грн.

—  Землеробство в Україні дефіцитне за органічною речовиною (дефіцит на рівні 200-300 кг/га на рік), вмістом поживних елементів (дефіцит на рівні 80-130 кг/га NPK) та вологостійкістю. Як з цим радите боротися?

— Підраховано, що за рахунок природної родючості ми можемо отримувати до 35-40 млн т зерна, а за оптимізації системи землеробства - до 80 млн т. Науковими установами академії розробляється Державна цільова програма виробництва та застосування рідких азотних добрив, реалізація якої допускає зменшення на 10-15% собівартості рослинницької продукції та підвищення її конкурентоспроможності на світовому ринку, дає можливість досягти реальне підвищення продуктивності аграрного виробництва на 10-20% завдяки економії витрат на 150-180 грн/га.

Загальна вартість виконання програми — 6,22 млрд грн, а ефект від її реалізації — 8,77 млрд грн.

Науку наближаємо до виробництва

— Отже, науковці мають у своєму арсеналі все необхідне для збільшення виробництва сільгосппродукції. Тепер головне — впровадження новацій.

— Саме так. На це спрямована оптимізація мережі академії. Скорочено управлінський апарат Президії НААН: сформовано п’ять профільних відділень замість восьми. Відповідно до стратегії діяльності, більша увага приділятиметься інноваційно-інвестиційному розвитку експериментальної бази, буде створене відповідне управління. Згідно з планом ліквідується 38 юридичних осіб, зокрема, сім інститутів, 24 дослідні станції та три організації переведено у наукові підрозділи установ, окрім того, 12 інститутів реорганізовано у дослідні станції, 1 станцію — у дослідне господарство. Натомість створено одну дослідну станцію. Планується об’єднання інститутів у сім зональних науково-інноваційних центрів.

— Підтримання високого рівня конкурентоспроможності вітчизняної аграрної науки вимагає відповідного фінансування.

— Його дефіцит відчуваємо постійно: у 2006 році академія була профінансована на 42,5% від потреби, у 2007 році — на 50,4, у 2008 році — на 55,4, у 2009 році — на 49,2, у 2010 році — на 56,5%. У 2010 році середньомісячна заробітна плата одного працівника наукових установ становила 2004 грн, державних підприємств - 1388 грн, тоді як по Україні цей показник в середньому складав 2239 грн, а в сільському господарстві — 1430 грн. За таких умов фінансування і через постійні скорочення, починаючи з 1991 року до 2010 року включно, кількість працюючих зменшилася майже на 10 тис. осіб, у тому числі кандидатів наук — понад 1200 осіб, що становить 66% до кількості тих, які зараз працюють.

Окрім використання видатків із загального фонду державного бюджету на наукові дослідження, установи академії забезпечують виконання статутної діяльності за рахунок коштів власних надходжень. За І півріччя 2011 року до спеціального фонду надійшло на 37,1% порівняно з відповідним періодом минулого року.

У системі НААН існує мережа експериментальної бази, яка є основою для апробації розробленої науково-технічної продукції до рівня інновацій. За певних об’єктивних причин вона не відповідає сучасному світовому рівню і потребує якісної реорганізації. Знос основних засобів дослідних господарств академії на цей рік становить 58%. Фактичні терміни експлуатації переважної більшості основних засобів у 2-2,5 раза перевищують нормативні.

Для переходу до стабільної науково-виробничої діяльності, переоснащення виробничої сфери, а також поліпшення якості продукції дослідним господарствам потрібні інвестиції на суму 2,2 млрд грн. Це дасть можливість зміцнити їхню матеріально-технічну базу та розширити відтворення основних засобів. Така господарська діяльність на основі довгострокової оренди майна державних цілісних майнових комплексів може здійснюватися лише на підставі рішення Кабінету Міністрів України виключно на конкурсних засадах.

І насамкінець нагадаю, що видатний французький філософ Жан Жак Руссо стверджував: єдиний спосіб утримувати державу у стані незалежності від будь-чого — це сільське господарство. Володійте ви хоча б всіма світовими багатствами, якщо вам нічим харчуватися, — ви залежите від інших. Торгівля створює багатство, однак сільське господарство забезпечує свободу. Отож ми працюємо на незалежність і свободу нашого народу.

Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Микола БЕЗУГЛИЙ. Народився 26.10.1957 р. в м. Люботин Харківської області. Закінчив Харківський держуніверситет ім. О.М. Горького, а також Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Доктор сільськогосподарських наук. Академік НААН. Автор 170 наукових праць. Має 15 авторських свідоцтв і патентів на винаходи. Лауреат Державної премії у галузі науки і техніки. Президентом НААН обраний 15 березня 2011 р.