Розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів подається в десятиденний термін

Після першої реєстрації в Україні транспортних засобів юридичним особам потрібно в десятиденний строк подати розрахунок суми збору за такі ТЗ. Розрахунок подається до відповідного територіального органу Міндоходів України за місцезнаходженням юридичної особи та за місцем реєстрації транспортного засобу. Форму, за якою необхідно подавати  звітність, затверджено наказом Мінфіну України від 21.12.2012 № 1405 «Про затвердження форми Розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів».  

Слід звернути увагу на те, що до розрахунку обов’язково додаються копії реєстраційних документів, завірені відповідним уповноваженим державним органом України, який проводив реєстрацію ТЗ.

Водночас від сплати збору за першу реєстрацію звільняються транспортні засоби будинків-інтернатів для громадян похилого віку та інвалідів, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для ветеранів війни і праці, геріатричних пансіонатів, реабілітаційних установ для інвалідів та дітей-інвалідів, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів.

До переліку включаються також легкові автомобілі для інвалідів з об’ємом циліндрів  двигуна до 1500 см3, придбані коштом державного та місцевого бюджетів та/або безплатно передані інвалідам. У разі зміни власника транспортних засобів з вищезазначених організацій на будь-якого іншого їх нові власники зобов’язані сплатити збір у порядку та на умовах, передбачених розділом VII Податкового кодексу України.  

Повідомляйте про об’єкти оподаткування

Платники податків незалежно від обраної ними системи оподаткування мають повідомляти про всі об’єкти оподаткування, пов’язані з його діяльністю. А саме: протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття такого об’єкта необхідно повідомити про нього до органу Міндоходів за встановленою формою.

Форму звітності №20-ОПП «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів».

Неподання у строки повідомлення про об’єкти оподаткування тягне за собою накладення штрафу:

на самозайнятих осіб — розміром 170 гривень;

на юридичних осіб — 510 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, накладається штраф:

на самозайнятих осіб — розміром 340 гривень;

на юридичних осіб — 1020 гривень.

Відповідальність за порушення встановленого порядку регламентовано ст.117 ПКУ.

Первинні документи на товари для подальшої реалізації повинні зберігатися не менш ніж 1095 днів

Фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, повинні мати первинні документи, що підтверджують придбання товарів для реалізації. До таких документів, зокрема, належать: накладна на товар та виписка з банку, квитанції про оплату, чек або інший документ, що підтверджує оплату товарів, робіт, послуг. На основі таких документів заповнюються Книги обліку доходів та витрат і складається податкова звітність.

При цьому первинні документи повинні зберігатися не менш як три роки з дня подання підприємцем податкової декларації платника єдиного податку.

Це питання врегульовано ст. 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Чи можна виправити арифметичні помилки, допущені в податковій накладній?

Арифметичні помилки, допущені в податковій накладній,  виправленню не підлягають. Податкова накладна з помилками, включаючи й арифметичні, не розцінюється як документ і не може бути підставою для формування податкового кредиту.

Внесення змін або коригування показників податкової накладної здійснюється у разі коригування податкових зобов’язань платника відповідно до ст.192 Податкового кодексу України. А саме: якщо після постачання товарів чи послуг змінюється сума компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів чи послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів чи послуг.

Також звертаємо увагу, що в разі порушення продавцем порядку заповнення податкової накладної або порядку її реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів чи послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на постачальника. Ця заява є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви потрібно додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів чи послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів чи послуг.       

Порядок заповнення податкової накладної визначений ст. 201 Податкового кодексу України та наказом Міністерства фінансів України від 01.11.11 №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».

В який термін слід сплатити податкове зобов’язання, якщо несвоєчасно подано звітність?

Платник податків і зборів зобов’язаний подавати податкову звітність у встановлений законодавством строк. Якщо платник подав звітність із порушенням цих строків, але до закінчення граничного терміну сплати (останнього дня сплати) податкового зобов’язання, то суму, зазначену в такій  декларації, він повинен сплатити не пізніше останнього дня сплати.

Нагадаємо, термін сплати настає протягом 10 календарних днів за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації.

Якщо платник подає звітність з порушенням строків її подання та після граничного терміну сплати, суму податкового зобов’язання він повинен сплатити до того, як подасть цю звітність, оскільки граничний термін сплати вже минув.

Також, нагадаємо, податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається своєчасно не сплаченим.

Питання строку сплати податку та збору і строку сплати податкового зобов’язання визначено статтями 31 та 57 Податкового кодексу України.

Під час роботи з документами допомога не завадить. Фото Володимира ЗAЇКИ

Подайте реєстраційну заяву, щоб стати платником ПДВ

Особа, що підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платник податку на додану вартість, подає до територіального органу Міндоходів України за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву.

У разі обов’язкової реєстрації така заява подається не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій. Тобто коли загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягає оподаткуванню, нарахована протягом останніх 12 місяців, сукупно перевищує 300 тисяч гривень (без урахування ПДВ).

При добровільній реєстрації потрібно подати заяву не пізніше, ніж за 20 календарних днів до початку періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ.

Не зареєстрований як платник податку на додану вартість суб’єкт господарювання не має права подавати податкові декларації з ПДВ. Водночас він може самостійно сплатити нараховану суму податку. Штрафи за неподання податкових декларацій до такої особи не застосовуються. 

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість визначено ст. 183 Податкового кодексу України.

Товари, які вважаються помилково ввезеними на територію України

Товари вважаються помилково ввезеними в Україну, якщо митниця Міндоходів після вивчення товаросупровідних документів переконається в тому, що ввезення цих товарів не є умисним. Таке ввезення товарів не вважаться порушенням митних правил.

Водночас, якщо умови та підстави ввезення товарів були змінені, після того як вони перетнули митний кордон України, такі товари не вважаються помилково ввезеними.

Помилково ввезені товари вивозяться за межі території України на підставі товаросупровідних документів, якщо вони не пропущені на митну територію України.

Якщо ж товари помилково були пропущені в Україну і вони зберігають статус іноземних товарів, такі товари вивозяться за межі України в митному режимі реекспорту на підставі товаросупровідних документів, згідно з якими були ввезені.

Визначення помилково ввезених товарів прописано у статті 190 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Нагадуємо, реекспорт — це митний режим, відповідно до якого товари, що були раніше ввезені на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивозяться за межі митної території України без сплати вивізного мита та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (стаття 85 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI).

Якщо вирішили припинити діяльність, що підлягає патентуванню

Якщо суб`єкт господарювання бажає припинити діяльність, що підлягає патентуванню, йому потрібно повідомити про це відповідний територіальний орган Міністерства доходів і зборів України. Зробити це необхідно письмово до 15 числа місяця, що передує звітному.

Тобто останнім днем подання письмового повідомлення про припинення такої діяльності є 14 число місяця, що передує звітному.

Нагадуємо, що юридичні особи та фізичні особи — підприємці, які надають побутові послуги, реалізують товари у пунктах продажу, здійснюють торгівлю валютними цінностями та діяльність у сфері розваг, зобов’язані сплачувати  збір за провадження  деяких  видів  підприємницької діяльності. З метою здійснення такої діяльності суб’єкт господарювання повинен придбати торговий патент шляхом подання заявки до органу Міндоходів за місцем сплати збору.

Порядок та строки сплати збору за провадження  деяких  видів  підприємницької  діяльності визначено ст. 267 розділу XII Податкового кодексу України.

Ведення незалежної адвокатської діяльності фізичними особами

Фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої діяльності. Водночас, такій особі не заборонено здійснювати іншу, відмінну від адвокатської, підприємницьку діяльність.

Взяття на облік осіб, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, проводиться у територіальному органі Міндоходів України за місцем їх постійного проживання. Для цього фізичній особі необхідно подати такі документи:

- заяву за ф. № 5-ОПП;

- копію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, якщо заявник є приватним нотаріусом;

-копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за формою, визначеною додатком до Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 05.05.93 № 155 (із змінами). У випадку, якщо заявник є адвокатом, який займається адвокатською діяльністю індивідуально та не зареєстрований як фізична особа – підприємець;

- копію свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при Міністерстві юстиції України. У випадку, якщо заявником є судовий експерт, який не є працівником державної спеціалізованої установи та отримав право самостійно здійснювати судово-експертну діяльність.

При подачі документів пред’являються їх оригінали.

Після взяття на облік таким суб’єктам господарювання видається довідка за формою №4-ОПП, у якій перед прізвищем, ім`ям та по батькові обов’язково зазначається вид професійної діяльності (наприклад, «Приватний нотаріус», «Адвокат»).

Нагадуємо, що порядок обліку осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, регулюється наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів».  

Інформаційно-комунікаційний департамент  Міністерствa доходів і зборів України

Сторінку підготувала Оксана МАЛОЛЄТКОВА, «Урядовий кур’єр»