На тлі активних бойових дій під Дебальцевим і Маріуполем та війни фейків стосовно того, чи літають уже над українською землею російські штурмовики, важко без емоцій аналізувати можливі сценарії розвитку подій за столом переговорів у Мінську. Прогнозувати результати цієї зустрічі складно ще й тому, що досі не відомо, чи справді сьогодні до білоруської столиці з’їдуться лідери Німеччини, Франції, України та Росії.
Імовірність 11 лютого сторони наближали як могли. Цьому передували берлінські експертні консультації представників МЗС чотирьох країн, що тривали за зачиненими дверима майже вісім годин, та, сподіваємося, зустріч Тристоронньої контактної групи — Леоніда Кучми, Михайла Зурабова та Хайді Тальявіні — за участю підписантів мінських домовленостей (вона відбулась учора ввечері, коли газету вже було підписано до друку). Учора російські інформагенції повідомляли, що помічник президента Росії Владислав Сурков, якого вважають одним з головних ідеологів «русского мира», також збирається взяти участь у роботі контактної групи.
Позиція Києва
Висловлюючи припущення про тональність мінських перемовин, українські експерти сходяться на думці: під час зустрічі у столиці Білорусі українському Президентові потрібно стояти на позиції про необхідність чіткої реалізації мінської угоди, підписаної торік у вересні.
Тоді Тристороння контактна група підписала протокол із дванадцяти пунктів, серед яких зокрема були: двостороннє припинення вогню, постійний моніторинг українсько-російського кордону, амністія учасників зіткнень з боку сепаратистів, децентралізація влади в Україні, проведення дострокових місцевих виборів на Донбасі за українським законодавством та негайне звільнення всіх заручників. Це збігається з риторикою виступу Петра Порошенка на Мюнхенській конференції з безпеки.
Однак, констатують експерти, Росія, вірогідно, пропонуватиме змінити положення торішнього меморандуму або й ухвалити принципово новий документ. Найімовірніший сценарій — заморожування конфлікту. Бойові дії на якийсь час припиняться, однак Росія і надалі підтримуватиме «ДНР» та «ЛНР», а Україна їх так само не визнаватиме.
А політолог Олексій Гарань в коментарі Бі-бі-сі називає неприйнятними для Києва згоду на федералізацію України та визнання автономності сепаратистських утворень, тим більше, у межах цілих Донецької та Луганської областей.
Утім, експерти сходяться на думці, що критичним чинником, який впливатиме на можливість досягнення нової угоди та її формат, є позиція Росії. Фактично про те саме у понеділок на своїй сторінці у Twitter написав колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт. За його словами, перед мінською зустріччю у середу варто очікувати наполегливих «російських спроб захопити Дебальцеве».
Під дулом не вийде
Початок нинішнього тижня канцлер Німеччини Ангела Меркель провела у Північній Америці — відбувся її офіційний візит до США і Канади. Лейтмотивом зустрічей за океаном було українське питання.
Зокрема президент США Барак Обама на спільній з Ангелою Меркель прес-конференції у Вашингтоні заявив, що не можна дозволити Росії перекроювати кордони в Європі «під дулом пістолета». Утім, він заявив, що надання Києву «летальних оборонних озброєнь» — це лише один з варіантів дій в українській кризі, які нині розглядають.
Водночас президент США поспішив наголосити: рішення з цього приводу поки що не ухвалив. На його думку, шанси на врегулювання конфлікту воєнним шляхом завжди були невеликі, оскільки Росія має сильну армію.
За словами Обами, багато залежатиме від подальших кроків Росії, зокрема від зустрічі в нормандському форматі. Якщо Москва не відмовиться від обраного курсу, то її «ізоляція тільки посилиться, як у політичному, так і в економічному планах».
Канцлер ФРН зазначила, що Берлін і Вашингтон солідарні у своїй прихильності до принципів територіальної цілісності України. За словами Ангели Меркель, у ході конфлікту з Україною принцип було порушено двічі: під час анексії Криму та на Донбасі.
Попри це, пані Меркель підкреслила, що має бути зроблено ще одну спробу дипломатичного врегулювання. «У мене був би привід для серйозних докорів на свою адресу, якби такої спроби не було зроблено», — цитує політика Німецька хвиля.
За будь-якого сценарію варто дослухатися до слів міністра закордонних справ Литви Лінаса Лінкявічюса, який перед початком засідання Ради закордонних справ ЄС у понеділок заявив журналістам: «Ми не можемо вірити жодному слову російських лідерів. Це не коштує нічого. Все доводитиметься на місці».
Зазначивши, що Європа сподівається на досягнення угоди і пошук дипломатичного врегулювання конфлікту на сході України, пан Лінкявічюс висловив сумнів у досягненні цієї мети. Тож ЄС слід залишатися готовим до можливого посилення санкцій щодо Росії.
Ми в Google+