Нинішній рік особливий для жителів Житомирщини і насамперед Коростеня, які відзначають 1075-річчя першої письмової згадки про одне із найстаріших міст України. У межах масштабних заходів, запланованих до ювілею, у Державному архіві Житомирської області відкрито виставку документів, пов’язаних з історією міста.
За словами директора архіву Ігоря Слобожана, у фондах установи найдавніша згадка про місто — фундуш (дарча) від 1795 року, яким поміщик генерал Любовидзький наділив землею і коштами новозасновану Сятопокровську церкву в містечку Іскоростень. Цей документ представлено на виставці поряд з ненабагато пізнішими «ревізькими сказками» (списками населення), кліровими відомостями коростенських церков та метричними книгами.
Найбільший за обсягом масив документів, представлених на виставці, стосується ХІХ—ХХ сторіч, коли завдяки перетворенню Коростеня на великий залізничний вузол тут стрімко розвивалася промисловість. Коростенці пишаються, що саме їхня мала батьківщина — місце ухвалення урядом УНР історичних рішень про запровадження державним символом тризуба та перехід українських земель з юліанського на григоріанське літочислення.
На урочисте відкриття виставки прибула делегація з Коростеня на чолі з міським головою Володимиром Москаленком, якого земляки постійно переобирають на цю посаду ще з 1998 року. Він не лише вмілий господарник і талановитий управлінець, а й фанат досліджень історії рідного міста, у якому щорічно за фінансової підтримки місцевої влади науковці проводять археологічні розкопки.
Володимир Москаленко нагадав присутнім, що Київ та Іскоростень були столицями полян і древлян, які не завжди мирилися між собою. Після описаного у літописах спалення міста княгинею Ольгою вона навіть хотіла зробити центром древлянських земель Вручій (нинішній Овруч). Однак одруження її сина Святослава на Малуші — доньці коростенського князя Мала, виявилось ефективнішим засобом примирення, ніж силові заходи. Саме династичне об’єднання двох племен поклало край давньому протистоянню і стало основою могутності Київської Русі.
Навіть для освіченого у питаннях історії Коростеня Володимира Москаленка чимало представлених на виставці документів стали відкриттям. Ідеться насамперед про раніше засекречені слідчі справи, заведені на керівників міста і депутатів міськради у часи великого терору 1937 року, і проєкт будинку окружного суду, де нині міська дитяча поліклініка, споруда якої — одна з архітектурних пам’яток Коростеня.
Мало кого залишили байдужими вперше представлені широкому загалу документи часів нацистської окупації Житомирщини. Особливу увагу викликає детальна топографічна карта Коростенщини, видрукувана у Третьому рейху 1940 року. Вона із грифом «Для службового користування» свідчить про агресивні плани Гітлера, який ще за рік до початку німецько-радянської війни потурбувався про забезпечення своєї армії мапами території України.
Отож є всі підстави стверджувати, що підготовлена архіваріусами виставка — не рядовий захід. Він цікавий для відвідувачів і досвідчених фахівців-істориків. Віриться, що запроваджений нею початок заходів з відзначення 1075-річчя Коростеня дасть ще не один аргумент проти імперських міфів та сприятиме відновленню і зміцненню пам’яті про те, хто ми і яких батьків діти.
Ми в Google+