Сьогодні в Кишиневі розпочинає роботу другий саміт Європейської політичної спільноти (EPC), мета якої полягає у просуванні діалогу та співпраці для вирішення спільних викликів і для зміцнення безпеки і стабільності на європейському континенті. У зустрічі в Кишиневі візьмуть участь президенти та прем’єри 47 країн, а також керівництво Євросоюзу.

Цього року фокус дискусії саміту EPC зосередиться на трьох головних темах: спільні безпекові зусилля, енергетична стійкість та тісніші зв’язки між європейськими країнами для гарантування стабільності на континенті, повідомляє пресслужба Європейської ради. За словами президента Молдови Маї Санду, нинішній саміт Європейської політичної спільноти — «винятковий майданчик, який дає змогу маленьким і великим країнам у ЄС та поза його кордонами брати участь у дискусії на рівних».

Як вказують експерти, проведення такого масштабного заходу стане для Молдови найбільшою міжнародною подією за весь час її незалежності, а сам саміт символізуватиме підтримку європейського вибору Кишинева.

Ідея створення Європейської політичної спільноти належить президентові Франції Еммануелю Макрону, який представив її під час виступу  в Європейському парламенті у Страсбурзі торік у травні. Суть ідеї полягала в тому, щоб зібрати разом лідерів усіх європейських країн незалежно від їхнього членства в Європейському Союзі чи НАТО для обговорення питань зовнішньої політики та політики безпеки на континенті.

Спочатку ідею було сприйнято доволі прохолодно. Її критики вказували на те, що EPC може стати ерзацом членства в НАТО і ЄС для країн, які вже протягом багатьох років намагаються приєднатися до цих блоків. Проте Франція та ЄС, чиє керівництво підтримало ініціативу Парижа, зуміли переконати скептично налаштовані європейські столиці, що існування EPC  не гальмуватиме євроінтеграційного поступу країн-сусідок Євросоюзу.

Перший саміт Європейської політичної спільноти відбувся торік у жовтні у Празі. На думку експерта Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Матьє Дроєна, головним досягненням цього саміту стала можливість вільного спілкування між лідерами країн без зайвих формальностей та умовностей. За його словами, саміт, який сьогодні відкривається в Кишиневі, вважатиметься успішним, якщо він продемонструє, що платформу EPC можна використовувати як можливість для врегулювання конфліктів і криз у європейських країнах, особливо тих, які не є членами НАТО чи ЄС. EPC має чітко визначити своє позиціонування в європейському інституційному ландшафті, зокрема щодо ЄС, НАТО, а також інших загальноєвропейських організацій, таких як ОБСЄ та Рада Європи.

Проведення саміту EPC у Кишиневі — потужний меседж для москви із приводу того, що Молдову вже прийнято в родину європейських країн, які готові підтримувати її на шляху євроінтеграції. Символічним стало те, що напередодні саміту Рада ЄС ухвалила регламент про запровадження санкцій у межах нового санкційного режиму за дестабілізацію Молдови. Під санкції ЄС потрапили молдовські олігархи-втікачі володимир плахотнюк та ілан шор, проросійська депутатка партії «шор» марина таубер, а також колишній заступник голови генінспекторату поліції георгій кавкалюк, який перебуває в розшуку в Молдові, та російський бізнесмен ігор чайка. Обмеження передбачають, що активи підсанкційних осіб у юрисдикціях країн ЄС заморожують, а самі вони не зможуть потрапити на територію ЄС та інших держав, які приєднаються до санкцій.

Новий санкційний режим за дії щодо дестабілізації Молдови Рада ЄС схвалила наприкінці квітня. Він дає змогу вводити обмежувальні заходи щодо осіб, що здійснюють дії з підриву суверенітету та незалежності Молдови. Серед таких заходів спроби перешкодити демократичному політичному процесу, а саме виборам, або спроби повалення конституційного ладу, зокрема із застосуванням насильства.