Святкування юдейського нового року нинішньої осені припало на погожі вересневі дні. Умань зустрічала гостей, як і завжди, гостинно, з турботою про їхню безпеку та комфорт. Попри застереження про можливу небезпеку, адже в Україні триває війна, за повідомленням Національної поліції України, участь у Рош-га-Шана взяли понад 35 тисяч прочан-хасидів із багатьох країн.
Чим же приваблює їх щороку старовинне українське містечко? Звичайно ж, найсильніший магніт — могила шанованого мудреця цадика Нахмана із Брацлава. Його послідовники вважають, що хоч раз у житті слід побувати тут. Хасиди свято вірять: якщо запалити свічки і прочитати особливу молитву про спокуту, то душа праведника проситиме, щоб Бог пробачив твої гріхи. Нині гості вже роз’їжджаються по домівках, сповнені нових надій і сподівань, а ще вчора тут лунали пісні, вирували танці, звучали молитви. Серед найголовніших була молитва про Україну, мир на цій прекрасній землі. На вході в будівлю, всередині якої могила цадика Нахмана, другий рік поспіль висить величезний банер у кольорах українського прапора з написом «Молимося за мир в Україні».
Цікаво, що більшість прочан війна не злякала. Попри застереження вони не звертали уваги навіть на сирени повітряних тривог. Прочани вірять, що від потенційних загроз їх оберігає святиня — могила цадика Нахмана. А ще свою безстрашність вони пояснюють звичкою жити у воєнних умовах. Більшість приїжджих — з Ізраїлю, який уже багато років у стані війни з палестинцями. А втім, за словами місцевого підприємця-хасида Хайма Хазіна, цього разу чимало прочан зі США, які традиційно прибувають в Умань тисячами, місто не відвідали. Наважилися їхати лише найбільші відчайдухи.
Щоб запобігти якимось несподіванкам, в місті працював координаційний штаб у складі представників Нацполіції, Нацгвардії, ДСНС, ДМС та інших служб. Тут працювали ізраїльські поліцейські, які прибули для посилення захисту та допомоги туристам. Також діяла заборона на продаж алкогольних, слабоалкогольних напоїв, піротехнічних засобів, холодної зброї.
За словами місцевих жителів, цього року хасиди поводилися тихіше, ніж зазвичай. Окремі з них вносили кошти до місцевого бюджету, щоб допомогти відбудовувати місто після минулих ракетних обстрілів. Проте зберегти чистоту на вулицях, попри численні прохання та відчайдушні зусилля прибиральників з комунальної служби, вдавалося далеко не скрізь: купи сміття з’являлися то тут то там. Обгортки, серветки, паперові стакани, коробки з-під піци хасиди часто залишали просто на узбіччі. Сміттєвози кілька разів на день забирали вміст чотирьох контейнерів у центрі кварталу прочан, але за кілька годин вони знову обростали купами сміттєвих пакетів.
Між цією екзотикою вправно снували невтомні таксі. Зацікавленість таксистів цілком зрозуміла: якнайбільше заробити за ці кілька днів. Вони чергували недалеко від так званого контрольно-пропускного пункту, звідки возили прочан до магазинів.Тариф до найближчого супермаркету й назад — 10 доларів. Автомобіль на годину Уманню — 15 доларів. Найбільше щастило тим таксистам, в яких прочани замовляли далеку екскурсійну поїздку в інші області, де також є святі для євреїв місця.
Уманці заробляють непогані гроші, здаючи квартири прочанам, які приїжджають в Умань не тільки на Рош-га-Шана, а й на шабат, що відзначають із заходу сонця у п’ятницю до заходу в суботу протягом усього року.
Особливо людно було в хасидському кварталі навколо могили цадика Нахмана. Поступово приїжджі викупили нерухомість навколо могили, побудували синагогу і готелі для одновірців. Нині в Умані постійно проживає майже 2 тисячі хасидів. У них власна медична служба, маркет з кошерними товарами і школа. У їхньому кварталі всі написи івритом, тож туристи опиняються немов у маленькому Ізраїлі.
Приїжджі їдять, спілкуються й постійно рухаються — йдуть до синагоги, в гості до друзів, до їдальні, крамниці з кошерною їжею, на новорічну стрижку до вуличного барбершопу, на пляж до місцевого кар’єру. Прочани купаються там у ставкув будь-яку погоду і вважають, що в такий спосіб змивають свої гріхи. Святкування не припинялося навіть у комендантську годину, яка діяла з 00.00 до четвертої ранку. У відповідь на зауваження поліцейських дехто слухняно обіцяв одразу йти додому, інші ігнорували.
«Ми виправили торішні помилки. На в’їзді в Умань і на блокпостах зовсім не було черг», — звітував Олександр Хмара, голова громадських організацій «Хмара» та «МагенУкраїна», які серед інших займалися організацією прощі. За словами Олександра Хмари, 90 відсотків людей приїхали до Умані організованими групами, а чи не єдині проблеми, на які скаржаться прочани,— загублені валізи.
Загалом святкування відбулося спокійно, без особливих інцидентів. Щоправда, урочистості затьмарила смерть одного із прочан, якому стало зле під час молитви. Він помер до приїзду швидкої. Як заявили медики, які прибули на виклик, слідів насильницької смерті не виявили. Ще в одного прочанина стався серцевий напад. Його відправили на лікування в Одесу. Як зауважують лікарі, вирушаючи в далеку подорож, слід ретельно перевіряти стан свого здоров’я.
Святкування юдейського нового року закінчилося із заходом сонця в неділю, 17 вересня. Окремі прочани поїхали додому ще до офіційного завершення, інші залишилися ще на кілька днів, щоб отримати благословення й потужний заряд енергії. Хай там що, чимало хасидів мають намір повернутися до могили рабі Нахмана й наступного року.
Ми в Google+