ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ 

Попри те, що компенсації  його виробникам інколи сягають 1,37 коп. за літр,  селяни скаржаться на невчасне отримання грошей
 

Олег ЧЕБАН,
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
Наталя ЗВОРИГІНА,
«Урядовий кур’єр»

З 1 січня 2012 року в Україні діє система дотування молокопереробниками сільгоспвиробників (виробників молока). Як зазначав свого часу заступник генерального директора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський, нараховані суми дотацій за I квартал 2012-го в 14 разів перевищували аналогічний торішній показник, проте відставали від сум, які отримували виробники молока в 2010 році. Зі свого боку уряд і виробники молока вважали, що переробники просто поклали собі ці дотації в кишеню. Які справи в цій царині нині? Чи задоволені виробники молока отриманими дотаціями? На ці запитання дали відповіді власні кореспонденти «УК» в регіонах.

Це вже кримінал

Дуже болісна розповідь нашого колеги з Вінниччини. В цьому регіоні молокозаводи не виплачували селянам таких коштів. До того ж, працівники управління державної служби боротьби з економічними злочинами, як повідомляє сектор зв’язків із громадськістю УМВС в області, викрили злочинну схему. Посадовці одного з молокозаводів Вінниччини підробили підписи громадян та не виплатили компенсації населенню за здане молоко на суму 60 тисяч гривень.

А посадові особи іншого переробного підприємства, підробляючи видаткові касові ордери, протягом січня-травня нинішнього року привласнили 17 тисяч гривень. У процесі розслідування з’ясувалося, що селянам під час розрахунків не давали розписуватися у відомостях. За них потім ставили підписи, що підтверджувало отримання населенням оплати за молоко з урахуванням дотацій. Реалізувати цю схему можна лише у змові із заготівельниками молока. За фактом підроблення документів порушено кримінальні справи.

Селяни хочуть справедливості

Те, що так довго й наполегливо лобіювала на найвищих рівнях невелика Рівненщина, начебто здійснилося. Як повідомляє власний кореспондент «УК» в цьому регіоні, «нижню» планку ціни на молоко зафіксовано урядовою постановою №807, яка набрала чинності з 1 вересня.

Приміром, за літр молока другого гатунку переробник уже не може заплатити виробникові менше, ніж 2 гривні 20 копійок.

— Це, звичайно, краще, ніж 1,70 грн, як було в серпні — тепер так відкрито селянина вже не обкрадатимуть. Але це ще не та ціна, яка дає змогу нам  господарювати бодай із мінімальною рентабельністю, — каже голова фермерського господарства «Маленький оазис», що в Гощанському районі на Рівненщині, Олег Поліщук. — Восени, коли молока стає менше, ми й без постанови продаємо його на 50 копійок дорожче — переробникам просто подітися нікуди. Бо 2,20 грн за літр у фермера і 8 грн за літр у магазині — розрив, погодьтеся, чималий, і знову не на користь селянина. Скільки, питаєте, нашому фермерському господарству перепало компенсації від переробників? А перепала поки що дірка від бублика. Наше господарство разом із кількома іншими просто обдурили: сказали, що Острозький молокозавод, на який ми здавали молоко раніше і який був нам винен гроші, «поглинув» Рожищенський сирзавод Волинської області. Мовляв, здавайте туди, бо зовсім нічого не отримаєте. А ці спритні ділки заборгували нам за півроку 90 тисяч гривень: чим платити дояркам, як утримувати поголів’я? Лише після звернення асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини до Прем’єра вдалося забрати борг продукцією — ось і попрацювали менеджерами в переробного підприємства, котре начебто теж уже банкрут.

У фермера Олександра Лапчука зі Здолбунівського району подібна проблема: той самий сирзавод винен йому 60 тисяч гривень. Тепер обидва фермери здають молоко на Радивилівський молокозавод, що в нашій області, який розраховується вчасно.

 А взагалі банкрутство молокопереробних підприємств (справжнє чи штучне) — звична практика в Україні. Бо якщо немає належної сировинної бази, то хоч як «перехоплюй» ринок один в одного, а переробляти нічого. Тому (якщо не хочемо суцільного фальсифікату на молочному ринку) шлях один: підвищувати нижню планку закупівельної ціни на молоко. І жорстко контролювати процес розрахунків із селянином.

До речі, як зазначає кореспондент, контроль за виконанням згаданої урядової постанови покладено на інспекцію з контролю за цінами, якої… немає: рік тому не хто інший, як уряд, ліквідував цю структуру. Тепер її начебто відновили — але поки що на папері.

Найперша турбота — якість серовини. Фото Володимира ЗАЇКИ

Меморандум на допомогу

Щоб не допустити необгрунтованого зниження закупівельної ціни на молоко і забезпечити стабільну цінову ситуацію на ринку молока та молочних продуктів, зазначає власкор із Запоріжжя, ще на початку року обласна державна адміністрація підписала меморандум з провідними молокопереробниками регіону щодо узгодження дій у сфері регулювання цін на цей стратегічний продукт.

Важливий для галузі документ з боку провідних молокопереробних підприємств області підписали керівники ТОВ «ВО «Моліс», ПАТ «Веселівський завод сухого знежиреного молока», ПАТ «Вільнянський молокозавод», ПрАТ «Новомиколаївський молокозавод», ПП «Молокозавод — ОЛКОМ», ТОВ «Відродження, ЛТД» та ТОВ «Україна Нова».

Згідно з документом облдержадміністрація зобов’язалася сприяти виконанню Національного проекту «Відроджене скотарство», проводити моніторинг закупівельних цін на молоко, що надходить на молокопереробні підприємства від сільськогосподарських підприємств та населення. Також обласна виконавча влада аналізує виплати молокопереробними підприємствами компенсації сільгосптоваровиробникам за здане ними молоко на переробку відповідно до вимог Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників».

«Сьогодні середня ціна за літр молока на території області коливається від 1,97 грн до 2,30 грн. Компенсаційні виплати підвищують її на 20—42 коп. У кожного переробника доплата різна. Адже, згідно із вищезгаданим законом, виплати здійснюються зі спеціального фонду підприємств за рахунок ПДВ. Скажімо, в липні ми фіксували подекуди компенсаційні виплати (доплати. — Авт.) навіть на рівні 1,37 грн (!) за літр», — роз’яснила ситуацію начальник відділу харчової та переробної промисловості головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Наталія Антонова.

На думку фахівців, запропонована урядом схема здійснення компенсаційних виплат має сенс. Адже згідно з моніторингом, що здійснює головне управління агропродрозвитку ОДА, за півроку обсяги закупівель молока переробники збільшили в кілька разів. Якщо в січні закуплено 6,6 тис. тонн молока, то в лютому вже 8,9 тис. тонн, у березні — 11 тис. тонн, у травні — 14 тис. тонн, у червні — 15,8 тис. тонн. Загалом за січень—липень виробникам молока виплачено 20,7 млн грн компенсаційних виплат.

«Компенсаційні виплати здійснюються безпосередньо на молокопереробних підприємствах або на їх заготівельних пунктах, — уточнює Наталія Антонова. — Що ж до інших заготівельників сировини, то й вони змушені підвищити свою закупівельну ціну, інакше люди не здаватимуть їм молоко».

Якісна продукція візьме свою ціну

Що ж до реалій сьогодення, то, скажімо, в селі Тополиному Василівського району  заготівельники приймають молоко в населення за ціною 2,12—2,20 грн за літр. Люди скаржаться: мовляв, півлітрова пляшка води коштує дорожче. В сусідньому Червоноармійському те саме.

«Кожна окрема ситуація потребує свого детального вивчення. Не можна не враховувати, що ціна на молоко залежить, у першу чергу, від його якості —показників вмісту білків, жирів, інших складових. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України, базовою для розрахунку вартості за молоко є ціна за 1 літр молока другого сорту — 2,20 грн, — констатує Наталія Антонова.— Маю інформацію, що молокопереробники закуповують сировину в цивілізованих виробників — сільгосппідприємств, де для виробництва молока застосовують  сучасні технології, за ціною 3,24 — 3,48 грн за один літр. Якість свою ціну візьме. І той, хто дає якісне молоко, ціною задоволений».

Заступник голови обласної державної адміністрації Олександр Дудка висловив занепокоєння зниженням закупівельної ціни. На початку січня молоко в селян приймали за 2,82 — 3,80 грн за 1 літр, у лютому ціна становила вже 2,50—3,60 грн, а нині ж коливається в межах від 1,77 до 2,17 грн. А за даними обласного науково-дослідного центру продуктивності АПК, понад 78% сировини на молокопереробні підприємства регіону надходять саме від населення.

«Ми розуміємо, що підприємство не може працювати собі у збиток, але якщо й далі йтимемо таким шляхом, в області не залишиться жодної корови, бо людям буде невигідно їх утримувати, — зазначив Олександр Дудка. — Тому вкрай потрібно знайти компроміс, який дасть змогу працювати і переробним підприємствам, і сільгоспвиробникам».

Отже, дії уряду в цьому питанні, безперечно, вчасні й конче потрібні, одначе, як ми бачимо, виплата дотацій на місцях та закупівельні ціни від молокопереробників далеко не завжди влаштовують виробників. Це цілком зрозуміло, адже літр молока не повинен коштувати стільки, як, скажімо, літр мінеральної води.

ДОВІДКА «УК»

Протягом січня—травня 2012 року всіма категоріями господарств Запорізької області вироблено100 тис. тонн молока (101,0% до відповідного періоду 2011 р.).

Поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств становить 123,4 тис. голів, у тому числі 60,7 тис. корів. З початку року кількість корів зросла на 181 голову.

Сільськогосподарським виробництвом в області зайнято 2,5 тисячі підприємств, з яких тваринництвом займаються лише 211, тобто кожен десятий, у тому числі молочним скотарством — тільки 58 господарств, або кожне 43-є господарство.

У багатьох підприємствах регіону виробництво молока не збиткове, а в окремих господарствах сягає 30% рентабельності.

Надій молока на одну корову в сільськогосподарських підприємствах становить 848 кг ( 742 кг  торік). Продуктивність корів зросла на 106 кг, або на 114% (порівняно із січнем-травнем 2011 року). Найвищих надоїв молока на одну корову досягнуто в господарствах Кам’янко-Дніпровського (2029 кг), Оріхівського (1504 кг), Запорізького (953 кг), Бердянського (947 кг), Токмацького (943 кг), та Куйбишевського (937 кг) районів.