Луцький ремонтний завод «Мотор» — передове підприємство української оборонної галузі. На першому місці тут підготовка власних висококваліфікованих кадрів і турбота про своїх працівників. Завдяки цьому завод став лідером авіаремонтної галузі українського оборонно-промислового комплексу і набув стратегічного значення для економіки й безпеки нашої країни.
Знайомство з підприємством гості зазвичай починають із музею. І як професійний екскурсовод про історію та сьогодення «Мотора», трудовий колектив якого нині становить 1150 працівників, розповідає директор заводу Володимир Маракулін. Нині, уточнює він, ці кваліфіковані фахівці ремонтують три типи авіаційних двигунів та агрегати для четвертого типу (на замовлення Повітряних сил ЗСУ) і виготовляють більш як 5600 найменувань деталей. А ще, крім ремонту двигунів для вітчизняних Збройних сил, «Мотор» виконує замовлення для партнерів з 12 країн, тож для модернізації підприємства лише у 2019 році на завод закупили обладнання на суму 1 мільйон 300 тисяч євро.
«Але найважливіше — високопрофесійний і злагоджений колектив, у якому цінуємо кожного спеціаліста. Запрошуємо на роботу всіх активних, енергійних юнаків і дівчат, які хочуть працювати на оборону України, адже можемо запропонувати і достойну заробітну плату, і соціальний пакет», — наголошує керівник. Переконуючи у правдивості своїх слів, знайомить із багатьма молодими спеціалістами, які зуміли продемонструвати успішний приклад кар’єрного зростання.
Наприклад, 39-річний Роман Левкович із 2003-го пройшов на підприємстві шлях від інженера-програміста до начальника відділу інформаційних технологій заводу. Або 29-річний Юрій Орищук, який нині заступник начальника цеху, а розпочинав як слюсар-складальник агрегатів паливної автоматики. Чи його колега — заступник начальника цеху №6 33-річний Юрій Дудич, який спочатку працював інженером-технологом у технічному відділі (на підприємстві з 2008-го).
«Щоб у нас працювати, необхідно мати спеціальну освіту. Тому більшість наших фахівців — випускники технічних вишів. Але якщо освіти немає, а є бажання опанувати справу, то ми навчимо», — переконує Юрій Дудич.
І такі приклади теж є. Скажімо, інженер Ростислав Динін (30 років). Він п’ять років тому розпочинав простим робітником на дільниці термічної обробки деталей, бо прийшов на завод із вищою педагогічною освітою. Нині вже виконує зварювальні роботи на установці електрон но-променевого зварювання, бо опанував технологію в інституті електрозварювання імені Є.О. Патона.
10 років тому прийшла на завод інженер-технолог гальванічного відділення цеху №3 Олена Підцерковна, якій тепер 40. Вона працювала вчителькою хімії, а після декретної відпустки отримала пропозицію працевлаштування від одногрупника і відтоді працює на заводі.
Цікава історія ще одного молодого працівника — 34-річного Андрія Карпюка, який у колективі вже сім років. За освітою він кухар-кондитер. «Мене зупиняло це. Але завдяки наставникам і допомозі колективу вдалося опанувати нову професію й стати випробувачем-механіком двигунів четвертого розряду», — розповідає спеціаліст.
«Із 2000-го ми фактично створили новий завод. Завдяки коштам, які заробляємо, маємо змогу щорічно вкладати у розвиток виробництва та матеріально-технічної бази 50—60 мільйонів гривень», — уточнює заступник головного інженера з розвитку підприємства Юрій Гусєв, наголошу ючи, що на заводі дбають і про професійне зростання фахівців, і про модернізацію виробництва.
Про соціальні стандарти розповів 44-річний голова профкому Юрій Сікачов. З його слів, на «Моторі» дбають про оздоровлення і повноцінний відпочинок трудового колективу. Майже 100 дітей співробітників підприємства торік відпочивали в літніх таборах, 19 осіб отримали путівки на санаторно-курортне лікування. Тож у соціальному плані завод визнано найкращим серед підприємств концерну «Укр оборонпром».
Голова ради трудового колективу і начальник відділу організації праці та зарплати 37-річний Богдан Ковтун переконаний, що на заводі «Мотор» працюють найкращі й найталановитіші люди. Щоб потрапити на підприємство, не обов’язково бути суперфахівцем, головне — відповідальним і наполегливим, мати бажання працювати й досягати успіху.
«Як бачите, навіть кулінарові чи вчительці можемо допомогти стати спеціалістами в авіаційній галузі. Але ядро колективу становлять усе-таки висококваліфіковані фахівці із профільною освітою», — зазначає він.
Завод «Мотор» за підсумками минулого року ввійшов у трійку найкращих роботодавців Волинської області.
«Середня заробітна плата в нас — понад 15 тисяч гривень. І жодного разу не було заборгованості чи затримки з її виплатою. Чекаємо активних та амбітних людей, які прагнуть працювати й зароб ляти. У нас для цього створено всі умови. Хочу наголосити, що наше підприємство вкрай важливе для обороноздатності держави, адже завдяки його продукції Україна захищена у повітряному просторі», — підсумовує Богдан Ковтун.
Ольга БУЛКОВСЬКА
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+