Близько 4-ї ранку 30 листопада у центрі столиці України сталося те, чому не має бути місця у цивілізованому світі: близько 2 тисяч співробітників спецпідрозділу «Беркут» зачистили Майдан Незалежності, де в той час перебувало кілька сотень мирно налаштованих громадян, які відстоювали свою позицію щодо європейського майбутнього нашої держави.
Зі слів очевидців і з відеокадрів, правоохоронці діяли по-звірячому: лупцювали кийками, ногами всіх без винятку, не зважаючи ні на вік, ні на стать. Такого в незалежній Україні ще не було, коли професійні та озброєнні спецпризначенці застосували у таких масштабах силу проти неозброєних громадян, яких вони мали б охороняти. Внаслідок «спецоперації» до лікарень звернулося кілька десятків киян та гостей столиці із різними ушкодженнями: від подряпин та забоїв до перелому кінцівок. Ще кілька десятків громадян правоохоронці затримали.
Винних буде покарано
Реакція керівництва держави була однозначною. І Президент, і Прем’єр-міністр засудили події на Майдані та поставили перед керівництвом правоохоронних органів завдання негайно з’ясувати всі обставини силової акції проти співвітчизників, встановити та покарати винних, які допустили побиття мирних людей.
Так, на виконання доручення Президента Генпрокуратура розпочала перевірку всіх обставин тих подій, повідомляє відділ зв’язків із засобами масової інформації ГПУ. За словами глави відомства Віктора Пшонки, мирні акції не можуть мати такого закінчення. Тому, хто і якою мірою винен у нічних подіях, буде обов’язково встановлено. «Люди на Майдані перебували законно. Це їхнє конституційне право, і завдання правоохоронних органів полягало в першу чергу в тому, щоб забезпечити реалізацію цього права», — заявив він.
Генеральний прокурор підкреслив, що кожну хвилину тих подій буде ретельно розслідувано. «Якщо відбулися сутички, є постраждалі — значить, було порушено Закон. І в першу чергу я вимагаю розслідування правомірності застосування спецзасобів співробітниками правоохоронних органів та перевірки інформації міліції щодо провокаційних дій окремих груп людей, які були за спинами мирних громадян», — наполягає Віктор Пшонка.
Уже відкрито кримінальні провадження за фактами, які призвели до силового протистояння людей на Майдані у ніч на 30 листопада. Віктор Пшонка поставив вимогу надати об’єктивні результати службових перевірок у МВС.
Події на Майдані стали предметом обговорення на засіданні колегії Міністерства внутрішніх справ. Передусім керівник відомства Віталій Захарченко від імені колегії МВС та від себе особисто попросив вибачення за ті події. Він також поставив перед колегією низку питань з приводу правомірності дій працівників міліції, а також необхідності якнайскорішого з’ясування всіх обставин інциденту.
Водночас Віталій Захарченко запевнив українське суспільство, що активні дії не входили до планів МВС, адже у період з 21 по 30 листопада стосовно учасників мирного зібрання на Майдані Незалежності не було складено жодного адміністративного протоколу. Ситуацію навколо масових заходів у столиці та в державі було розглянуто на засіданні Громадської та Експертної рад при МВС. Усі члени цих дорадчих органів одностайно висловилися проти застосування сили до учасників масових акцій. «Це була і моя позиція як міністра внутрішніх справ», — підкреслив він.
Як повідомляє прес-служба МВС, у відомстві створено потужну робочу групу, що займатиметься розслідуванням інциденту. Її члени мають з’ясувати, чому після ухвалення рішення про неможливість застосування сили стосовно учасників акції ці події, навпаки, мали місце.
Віталій Захарченко звернувся до громадян із закликом бути пильними й толерантними, не піддаватися на провокації, додавши, що в разі закликів до порушень правопорядку міліція на них реагуватиме. Глава МВС також закликав людей надавати до органів внутрішніх справ всю наявну інформацію стосовно подій у столиці. Після вивчення цієї інформації робочою групою матеріали буде направлено до Генпрокуратури й слідчих підрозділів МВС.
У ході колегії про відставку попросив начальник столичної міліції Валерій Коряк. Утім, міністр відсторонив його від виконання обов’язків на час проведення службового розслідування. На цей час обов’язки керівника ГУ МВС України в м. Києві виконуватиме начальник обласної міліції Валерій Мазан.
Валерій Коряк заявив, що прямих наказів про застосування фізичної сили і спецзасобів він не давав. За його словами, до дій бійців «Беркута» висувалася єдина вимога: у разі порушень правопорядку припиняти їх.
Тисяча до тисячі…
Силовий розгін мирної акції Євромайдану, який, на думку його ініціаторів, мав би залякати протестувальників і стати наочним уроком іншим охочим до пригод, вочевидь, не мав жодних очікуваних результатів. Навпаки, подібно до іскри, жорстокі дії спеціального загону міліції спричинили спалах громадянської непокори і невдоволення діями влади, яку в даному разі й представляли бійці «Беркута».
Першого грудневого дня осередками народного волевиявлення стали буквально всі визначні місця центру столиці, перетворивши слово Майдан на загальне поняття. Вогнища протестів вирували на Європейській та Михайлівській площах, згодом сконцентрувавши воєдино людей у парку ім. Шевченка та навколо нього. За різними оцінками, там зібралося від 40 до 50 тисяч мітингувальників, що вже є чималою силою. Однак це був лише початок.
«Народне віче», мов снігова куля, продовжувало збирати прихильників євроідеї та вирувати навпроти Червоного корпусу університету. І лише звідти шлях маніфестантів проліг до Майдану Незалежності. До акції долучилися також європейські дипломати, серед яких УНІАН упізнав віце-президента Європарламенту Яцека Протасевича, колишнього голову Європарламенту Єжи Бузека, колишнього главу польського уряду, лідера партії «Закон та справедливість» Ярослава Качинського.
Люди фактично йшли пліч-о-пліч. І цифра 800 тисяч, озвучена засобами масової інформації наступного дня, вже не видається фантастичною. До честі правоохоронців, після недолугої нічної розправи на Майдані цього разу люди у формі майже не мозолили очі. Підрозділи міліції зосередилися переважно біля Будинку уряду, Адміністрації Президента та в Маріїнському парку. Вдіяти щось у багатотисячному натовпі їм було не до снаги. На відміну від самих протестувальників, котрі, як ніхто інший, були зацікавлені у мирному перебігу акції.
Навіщо ж бити вікна?
Утім, попри численні випадки виявлення замаскованих провокаторів, частині агресивно налаштованих молодиків таки вдалося реалізувати свої наміри: внести елементи розбрату й дестабілізації. До них ми б зарахували вибиті двері й шибки у приміщенні Київської міської державної адміністрації та Будинку профспілок, похапцем покинуті через переслідування речі з «коктейлями Молотова», битками й металевими прутами. Склалося враження, що міцних молодиків спеціально готували до провокацій. Як на підбір, однієї статури, в однакових шоломах і захисних обладунках на суглобах, з тугими рюкзаками за спинами, вони більше нагадували членів якогось воєнізованого угруповання, ніж учасників мирної акції протесту.
Саме мирної, про що не втомлювалися нагадувати самі активісти й лідери опозиції. Бо ж ціна відповідальності — як політичної, так і моральної — була надто високою, аби не дати мирній маніфестації перерости у неконтрольований буревій емоцій і вчинків.
Тож встановлення кількома відчайдухами на каркасі майбутньої ялинки прапорів Євросоюзу та України не мало вигляду чиєїсь зухвалої витівки. Натомість події на вулиці Банковій, на підході до Адміністрації Президента, потребують набагато докладнішого аналізу й неабиякої уваги. І правоохоронців, і учасників мирних протестів, і влади, і європейських інституцій.
Картинка так званого штурму Банкової облетіла мало не всі вітчизняні й закордонні телеканали. Одна справа стояти з плакатами, скандуючи обрані гасла, а зовсім інша — вдаватися до фізичних дій. Причому тоді, коли вони явно не збігаються з намірами основної маси людей. І тут знову напрошується аналогія з так званими тітушками, коли купка вишколених за військовим зразком бойовиків стає тією ложкою дьогтю, що здатна зіпсувати цілу бочку добрих намірів.
Тільки сліпий не бачив, що основним завданням кількох десятків так званих радикалів було у будь-який спосіб загострити ситуацію, роздраконити міліцію й застосувати силу. Каміння й запалювальні пляшки, намагання таранити огорожу бульдозером, який мало не з неба впав у центрі столиці, таки змусили міліцію застосувати газові й шумові гранати, а згодом — і гумові кийки. Як завжди, серед постраждалих виявилося мінімум провокаторів, а палицями по ребрах дістали зовсім інші люди. Свідченням того, що агресивні вияви не мали жодного стосунку до Євромайдану, стала реакція на заклики лідерів опозиції припинити неподобство. Свист і каміння у їхній бік — найкраща відповідь на закиди, мовляв, сценарій було написано саме опозицією.
Ось як побачив ці події кореспондент УНІАН: «Вони поводяться доволі агресивно. Провокатори гасла кричать українською, а розмовляють між собою російською мовою. Вони продовжують кидати в спецназ каміння і «коктейлі Молотова». Крім того, молоді люди показують, що вони добре володіють навичками протидії бійцям силових структур і знають їхню тактику поведінки».
Хто вони і звідки, хто спрямовував їхні протиправні дії — на ці запитання правоохоронці, сподіваємося, нададуть суспільству вичерпну відповідь. Пізніше МВС стало відомо, що «до правопорушень біля Адміністрації Президента причетні радикально налаштовані члени організації «Братство», які діяли під наглядом Дмитра Корчинського».
А поки що не обділеним здоровим глуздом громадянам залишається зберігати спокій, не піддаватися на провокації та прораховувати власні вчинки на кілька кроків уперед. До цього закликають як представники влади, так і опозиції. Так, Голова Верховної Ради Володимир Рибак зокрема переконаний у необхідності засудити факти побиття людей. «Те, що сьогодні відбувається в нашій державі, не може не викликати занепокоєння, бо насильство ніколи не було і не повинно бути засобом розв`язання будь-яких проблем, а тим більше суспільно-політичних», — переконаний керівник парламенту. Він також заперечив будь-які розмови щодо запровадження надзвичайного стану.
Переговори без альтернативи
Перший день тижня запам’ятався нашим громадянам заявою Європейського комісара з питань розширення і європейської політики сусідства Штефана Фюле. У Twitter він закликав владу і опозицію України негайно розпочати переговори: «Україно, розбіжності мають бути вирішені мирним шляхом. Шляхом негайного діалогу».
Не залишився осторонь бурхливих подій і Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен. Він закликав усі сторони утриматися від насильства, а українську владу — дотримуватися свободи слова і зібрань.
«Багато українців у Києві продовжують висловлювати рішучу підтримку ближчим відносинам країни з ЄС. Демократичне висловлення поглядів — це повсюдне право народу», — так він дав зрозуміти, що НАТО поважає всіх українців та ідеали української нації, а також право громадян висловлювати свої погляди демократичним шляхом. Водночас наголосив, що насильство і застосування сили не є шляхом вирішення політичних суперечностей у демократичному співтоваристві.
Генеральний секретар Ради Європи Торбьорн Ягланд закликав українську владу та опозицію повернутися до діалогу. «Закликаю всі сторони в Україні утриматися від насильства і повернутися до мирного діалогу, — наголосив він. — Рада Європи готова допомогти Україні та її народові, щоб владнати поточну ситуацію відповідно до зобов’язань у рамках Європейської конвенції про захист прав людини».
Посли Європейського Союзу і США також закликали керівництво України провести ретельне розслідування подій та докласти максимальних зусиль, щоб не допустити загострення ситуації.
У заяві, поширеній у соціальних мережах, глава Представництва ЄС Ян Томбінські наголосив: «На наше прохання ми — посли Європейського Союзу і Сполучених Штатів Америки в Україні зустрілися з міністром внутрішніх справ Віталієм Захарченком і міністром закордонних справ Леонідом Кожарою. Ми висловили нашу глибоку стурбованість подіями, що відбулися на Майдані Незалежності в Києві, й зокрема надмірним застосуванням сили проти мирних демонстрантів, які використовували своє право на мирні збори. Ми висловлюємо надію, що всі відповідальні за акти насильства, зокрема проти мирних протестувальників, постануть перед правосуддям».
У Twitter міністри закордонних справ Литви і Швеції Лінас Лінкевічус і Карл Більдт також висловилися проти застосування грубої сили проти демонстрантів на Майдані Незалежності. А вчора Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Кетрін Ештон через свою речницю Майю Косьянчич звернулася до української влади та опозиції негайно сісти за стіл переговорів.
Звернення Президента до Українського народу
Шановні співвітчизники!
Я глибоко обурений тими подіями, які відбулися вночі на Майдані Незалежності. Я засуджую дії, які призвели до силового протистояння та страждань людей.
Кілька днів тому я перед усією країною заявив про підтримку громадянських ненасильницьких акцій. Ті, хто не почули слова Конституції та Президента і своїми рішеннями та діями спровокували конфлікт на Майдані, будуть покарані.
Я вимагаю від Генеральної прокуратури України терміново надати мені та українському суспільству результати негайного та об’єктивного розслідування для належного покарання винних.
Я підтверджую: ми єдині у виборі нашого спільного європейського майбутнього. Учора завершився Вільнюський саміт, який засвідчив: у нас із європейськими колегами є спільне розуміння проблем, що існують, і є спільне бажання працювати над їх подоланням.
Сьогодні нам потрібна спільна робота над програмою заходів, що зробить економіку України менш вразливою, захистить робочі місця, зарплати, пенсії та у перспективі дасть змогу їх підвищувати. Саме про це я говорив у Вільнюсі. Запевняю з усією відповідальністю: всі зусилля влади спрямовані на подолання кризових процесів, зміцнення економіки України, покращення життя людей.
Я закликаю кожного з вас долучитися до цього відповідального завдання. Кожен має докласти максимальних зусиль до зміцнення нашої держави та об’єднання нашого суспільства. Переконаний, саме такий підхід дасть нам змогу досягнути бажаних цілей і не допускати більше конфліктів та протистояння в суспільстві.
Вірю у вашу мудрість та готовність до спільної роботи заради нашого європейського майбутнього.
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ 30.11.2013 року
Микола Азаров: «Наше завдання — зберегти спокій і стабільність у країні»
— Я глибоко обурений і стурбований тим, що сталося вночі на Майдані Незалежності. Ті відомості з різних сторін, які у мене є на даний момент, не дають змоги зробити однозначні висновки, хто несе відповідальність за цю провокацію.
Тому створено оперативно-слідчу групу за участю працівників прокуратури, яка надасть кваліфіковану правову оцінку дій всіх учасників конфлікту. Об’єктивну оцінку, незважаючи ні на що. Переконаний, що це буде зроблено, оскільки всі дії, всі події задокументовано. Цій групі поставлено завдання провести розслідування в максимально стислі терміни і дати суспільству чітку відповідь: хто, за що і яке покарання має понести.
Зараз ясно одне: хто абсолютно не зацікавлений у такому сценарії, який розвернувся, то це влада. Навпаки, наше завдання — зберегти спокій і стабільність у країні. Я не раз говорив і повторю: люди, які законно і мирно висловлюють свій протест, — це наші співгромадяни, права яких ми зобов’язані захищати. Ці люди висловлюють підтримку європейської інтеграції, тобто тієї політики, яку проводили і проводитимуть Президент і уряд. Ми цінуємо їхню думку, позицію і ведемо з ними діалог, як і з іншими членами нашого суспільства.
Я закликаю всіх людей у цій складній емоційно напруженій ситуації не піддаватися на провокації, не вірити всіляким чуткам, тверезо і зважено оцінювати факти, відокремлюючи їх від домислів.
За повідомленням на сторінці Прем’єр-міністра у Фейсбуці від 30.11.2013 року
КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР
Національна спілка журналістів України повідомила про вихід зі складу Міжвідомчої робочої групи при Президенті України з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захисту прав журналістів. «Ми відновимо наш діалог із владою лише тоді, коли буде покарано винних у злочинах проти журналістів, а влада на практиці доведе свою відданість європейським цінностям, правам людини».
До слова, постраждалі журналісти можуть звернутися по допомогу медіа-юристів за такими телефонами:
(099) 302-67-28; (067) 449-32-59; (066) 787-47-01
Ми в Google+