Найкраще місце для музею, вважає В’ячеслав Кириленко, —міжнародний центр культури і мистецтв, який кияни знають як Жовтневий палац. Його власник — Федерація профспілок. Якщо вона не погодиться поступитись приміщенням, то, переконаний віце-прем’єр-міністр — міністр культури, проблему можна буде розв’язати ухваленням спеціального закону.
Він також повідомив, що 9 березня з нагоди 201-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка буде проведено 20-годинний марафон читання в ефірі його поезій. Дійство розпочнеться о шостій ранку на радіоканалі «Культура». Будуть прямі включення на Першому каналі Українського радіо й Першому Національному телеканалі. Читатимуть як професіонали, так і всі бажаючі. Зокрема вже зголосився Прем’єр-міністр.
— Упевнений, — сказав В’ячеслав Кириленко, — що участь у заході візьмуть Президент і Голова Верховної Ради. Шевченковому дню хочемо надати мобілізуючого значення для підняття духу українців. Це читання покаже, що здолати нас нікому не вдасться. Про нашу боротьбу говоритимемо словами Тараса Шевченка.
Віце-прем’єр — міністр культури прокоментував ухвалений закон про заборону російської кінопродукції.
— Я прихильник заборони російських мілітаристських серіалів, — сказав він. — Але внесену поправку можна подвійно трактувати. Забрати ж з ефіру слід те, що викликає невдоволення суспільства. Щоб дати можливість українцям самим знімати кіно. Для цього пропоную запровадити спеціальний збір на підтримку вітчизняного кіно.
Заборона на все російське кіно може викликати несприйняття суспільства, адже ймовірно зникнуть художні фільми. Має йтися про продукцію, яку фільмували після початку воєнного конфлікту. І телеканали мають самі визначатись, що показувати. Долю закону вирішуватиме Президент.
Громадяни, які телефонували віце-прем’єр-міністру — міністру культури, проблем кіноекрана не порушували. Йшлося зокрема про спрямування культурної політики. В’ячеслав Кириленко наголосив, що міністерство в першу чергу фінансуватиме заходи, спрямовані на наближення перемоги. А також визначні пам’ятні дати і державні свята й урочистості. Грошей на кіно немає.
Характерно, що з місць не лише просили допомоги, а й пропонували підтримку у розв’язанні проблем. Приміром, волонтери мають намір організувати виховну роботу серед школярів.
На жаль, більшість дзвінків тривожні. Чи не найактивнішими були одесити. Їх турбує доля місцевої кіностудії, забудова історичних місць, кадрові проблеми в оперному театрі. На всі запитання посадовець чітко реагував. Скажімо, звернув увагу, що 49% акцій Одеської кіностудії належать приватникам. То чому ж фінанси шукають лише в державі? Міністерство не лишає поза увагою й долю історичних місць, які забудовують (і не лише в Одесі). Нині справи розглядають у судах.
Підтримав віце-прем’єр-міністр — міністр культури ідею проведення конкурсу «Шукаємо таланти». Але, на жаль, нині на нього грошей немає. В перспективі міністерство до цієї пропозиції повернеться.
А ось із Хмельницької області повідомляли факти, на які слід реагувати негайно. Бібліотекарі Полонного скаржились, що отримують нижчу зарплату, ніж у сусідніх районах.
— За однакову працю має бути й однакова плата, — почули у відповідь, — звертайтесь до обладміністрації, а міністерство візьме проблему на контроль.
Працівники будинків культури і сільських клубів Волочиського району зазначили, що через низьку оплату праці виникає загроза закриття цих закладів. Куди ж тоді йти молоді, хто зберігатиме народні традиції? Культпрацівники сподівались хоча б на добавки за вислугу років. Їх заморозили. Як далі жити?
Непрості запитання летіли в столицю. Зворотний зв’язок вкотре підтвердив, що кожне урядове рішення має бути виваженим, передбачати перспективу розвитку подій.
Ми в Google+