СПОРТИВНІ ДОСЯГНЕННЯ ЗА РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 

БОКС

Усі чемпіонські пояси серед суперважковаговиків належать Віталію і Володимиру Кличкам

Так звана «королівська» вагова категорія протягом десятиліть залишалася здобутком заокеанських майстрів шкіряної рукавички. Злам стався наприкінці минулого століття. У країні, яка дала світові таких видатних боксерів, як Джо Фрезер і Хасім Рахман, Майк Тайсон і Евандер Холіфілд, запалала нова зірка зі Сходу. 20-річний українець Володимир Кличко на літніх Іграх-1996 в Атланті став переможцем боксерського турніру у надважкій вазі.

Наприкінці того ж року новоспечений олімпійський чемпіон разом з Віталієм провели свої перші бої на професійному рингу. Приклад показав старший з братів. Влітку 1999 року в Англії він у другому раунді нокаутував чемпіона світу за версією WBO британця Хербі Хайда. Так у родині Кличків з’явився перший чемпіонський пояс, а Віталій згодом отримав прізвисько Доктор Залізний Кулак, адже від його ударів мало кому вдавалося встояти.

Найпрестижніші трофеї  світових боксерських організацій у братів КЛИЧКІВ. Фото УНІАН

Довгих дев’ять років знадобилося могутньому дуету для подолання наступного рубежу. У жовтні 2008-го у Німеччині Віталій Кличко змусив скласти зброю грізного Сема Пітера з Нігерії і здобув титул Всесвітньої боксерської ради (WBС). Вперше в історії професійного боксу рідні брати одночасно стали чемпіонами світу за версіями найпрестижніших світових організацій, адже Володимир на той час володів поясами IBF і WBO. Залишалося додати останній — Всесвітньої боксерської асоціації — WBA.

Заповітна мрія братів здійснилася 2 липня нинішнього року. На стадіоні Imtech Arena в німецькому Гамбурзі Володимир у поєдинку за об’єднання титулів зустрівся з британцем Девідом Хеєм. За словами наставника нашого земляка Емануеля Стюарда, це була найбільш знаменна подія у боксерському світі з часів відомого бою між американцем Майком Тайсоном і Ленноксом Льюїсом з Великої Британії.

Усі троє арбітрів у своїх суддівських записках зафіксували беззаперечну перевагу українця. Як і обіцяв Володимир на прізвисько Доктор Сталевий Молот напередодні об’єднавчого поєдинку, він зробив гарний подарунок старшому братові Віталію, який 19 липня відсвяткував своє сорокаріччя.

Так на початку нового століття випускники Броварського училища олімпійського резерву заснували своєрідну імперію Кличків на вершині професійного боксу світу. Нагадаємо, що останнім суперчемпіоном елітного дивізіону був Леннокс Льюїс, який у 1999 році переміг американця Евандера Холіфілда. Усього в «королівській» ваговій категорії лише п’ятеро атлетів носили цей почесний титул, серед яких і знаменитий Залізний Майк.

ФІГУРНЕ КАТАННЯ

З гидкого каченяти — в білі лебеді

На зимових Іграх-1994 у Норвегії чарівна Оксана Баюл з Дніпропетровська стала першою і поки що єдиною українкою, яка виборола золоту олімпійську медаль на зимових Олімпіадах.

Під час тренування перед виконанням довільної програми 16-річна дебютантка зіткнулася з німецькою фігуристкою Танею Шевченко. На травмовану ногу Оксани довелося накласти три шви, також їй зробили знеболюючу ін’єкцію. Попри ці негаразди, підопічна Галини Змієвської з блиском виконала п’ять потрійних стрибків. Її «Білий лебідь» зачарував усіх, а долю золотої медалі вирішив голос одного з арбітрів: екс-чемпіон світу Ян Хоффман з Німеччини віддав перевагу нашій землячці, залишивши на другому місці беззаперечного фаворита змагань — американку Ненсі Керріган.

— Олімпіада — це не стільки спортивне змагання, скільки випробування характеру, —  переконана перша олімпійська чемпіонка незалежної України. — Перемагає той, хто сильніший духом, у кого виявляються міцнішими нерви. Кожен з учасників найважливіших змагань сучасності прекрасно розуміє: шанс виграти олімпійську медаль може випасти один раз у житті. Тому під час виступу відповідальність збільшується стократно. Віднедавна всі хитромудрі інтриги зі зламаним ковзаном і психологічною дуеллю з Ненсі Керріган я намагаюсь не згадувати — вони коштували мені багатьох нервових клітин.

Найважливіше інше — Олімпійські ігри-1994 у Ліллехаммері навчили мене бути сильною, вірити у себе. 

ДОСЬЄ «УК» 

Оксана БАЮЛ. Народилася 16 листопада 1977 року в Дніпропетровську. Заслужений майстер спорту з фігурного катання, кавалер ордена «За заслуги» третього ступеня.

Переможниця міжнародних змагань «Скейт Америка» (1993) та «Кубок націй» (1993, Німеччина).

Чемпіонка України в одиночному катанні-1992, 1993. Срібний призер чемпіонатів Європи-1993 (Гельсінкі),1994 (Копенгаген).

Чемпіонка світу-1993 у Празі. Олімпійська чемпіонка 17-х зимових Ігор у Ліллехаммері-1994.

Тренери: Антоніна Товстик, Станіслав Коритек, Галина Змієвська, Валентин Ніколаєв.

Нині навчається в Київському національному педагогічному університеті імені Драгоманова на факультеті «Тренерська робота».

 

 

ЛЕГКА АТЛЕТИКА

Салют у Піднебесній

23 серпня 2008 року в Пекіні українські спортсмени встановили рекорд за кількістю медалей, завойованих на Олімпійських іграх — 27 нагород, з яких сім золотих, п’ять срібних і п’ятнадцять бронзових. У китайській столиці наші найсильніші атлети змагалися у 28 видах спорту. У складі збірної було сім діючих олімпійських чемпіонів і 97 атлетів, що мають досвід виступів на Іграх. 

"Золота" команда українських фехтувальниць. Фото з сайту image.tsn.ua

ПРИЗЕРИ ІГОР У ПЕКІНІ

Золото

1 Галина Пундик, Ольга Харлан, Олена Хомрова, Ольга Жовнір (фехтування, командна першість)

2 Артур Айвазян (кульова стрільба)

3 Віктор Рубан (стрільба з лука)

4 Олександр Петрів (кульова стрільба)

5 Наталя Добринська (легка атлетика, семиборство)

6 Інна Осипенко-Радомська (веслування на байдарках та каное)

7 Василь Ломаченко (бокс)

Срібло

1Ольга Коробка (важка атлетика)

2 Юрій Сухоруков (кульова стрільба)

3 Василь Федоришин (вільна боротьба)

4Андрій Стаднік (вільна боротьба)

5 Ірина Ліщинська (легка атлетика)

Бронза

1Роман Гонтюк (дзюдо)

2 Ілля Кваша, Олексій Пригоров (стрибки у воду)

3 Наталя Давидова (важка атлетика)

4 Армен Варданян (греко-римська боротьба)

5 Ірина Мікульчин-Мерлені (вільна боротьба)

6 Леся Калитовська (велоспорт)

7 Олександр Воробйов (спортивна гімнастика)

8 Олена Антонова (легка атлетика)

9 Тарас Данько (вільна боротьба)

10 Вікторія Терещук (сучасне п’ятиборство)

11 В’ячеслав Глазков (бокс)

12 Денис Юрченко (легка атлетика)

13 Юрій Чебан (веслування на байдарках та каное)

14 Наталія Тобіас (легка атлетика)

15 Ганна Безсонова (художня гімнастика)

Останні герої Кубка УЄФА

ФУТБОЛ. Навесні 2009 року футболісти «Шахтаря» здобули другий за значенням трофей європейського футболу. У сезоні-2008 вперше за останні чотири роки жодному українському клубу не вдалося пробитися до «футбольної весни». Рік потому невтішну статистику взялися виправляти відразу три команди — «Шахтар», «Динамо» та «Металіст». Завдання перед ними стояло складне — адже жодного разу в історії далі 1/8 фіналу в Кубку УЄФА наші представники не проходили.

Два роки тому кількість нарешті перейшла в якість. Прикрасою того турніру стала півфінальна битва вітчизняних грандів — «Динамо» і «Шахтаря». До цього гірники залишили за бортом розіграшу такі відомі в Європі команди, як англійський «Тоттенгем», французький «Марсель», володаря почесного призу-2005 — московський ЦСКА. Однак гравці помаранчево-чорних зізнавалися журналістам: найбільш складними на шляху до фіналу були для них поєдинки проти київських динамівців.

Як відомо, останньою вітчизняною командою, яка досягала успіху в континентальних клубних турнірах, було київське «Динамо». У травні 1986-го капітан біло-блакитних Анатолій Дем’яненко підняв над головою Кубок володарів кубків. Наступного успіху на євроарені довелося чекати чверть віку.

Новий трофей не залишився навічно в музеї нової «Донбас Арени» — його довелося повернути до штаб-квартири УЄФА. Але в футбольній історії залишилися два рядки: 1972 рік — «Тоттенгем» (Англія) — перший володар Кубка УЄФА. 2009 — «Шахтар» (Україна) — останній.

РЯДОК З ІСТОРІЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Президент УЄФА Мішель Платіні оприлюднив рішення — фінальну частину Євро-2012 прийматимуть Україна та Польща. Наша спільна заявка набрала 8 голосів членів виконкому УЄФА, перемігши вже в першому турі голосування. (18 квітня 2007 року)

Джанні ІНФАНТІНО,
генеральний секретар УЄФА 

— У найближчому майбутньому Україні та Польщі буде відведено почесну сторінку в футбольному літописі Старого Світу. Адже саме вони першими прийматимуть фінал континентальної першості на теренах Центральної та Східної Європи. Завдяки Євро Україна змінюється, і ми бачимо, що українське суспільство чекає на модернізацію країни. Впевнений: за результатами фінального турніру континентальної першості країна отримає заслужене визнання на мапі світу.

Мартін КАЛЛЕН,
директор Євро-2012 в УЄФА

— Добре пам’ятаю, як під час попередніх турнірів нам також довелося долати чимало труднощів. Але врешті-решт ми отримали фантастичний результат — три тижні футбольного свята разом з людьми з усіх куточків Європи, об’єднаних загальною пристрастю до спорту номер один. Наступного літа вболівальники відкриють для себе дві дуже привабливі країни, відчують дружній та відкритий характер польського та українського народів. Певен, що всі гості відчуватимуть себе в Києві і Варшаві як удома, і обов’язково повернуться сюди ще.

Добірку підготували Оксана ГОЛОВКО, Валерій РЕКУНОВ,
"Урядовий кур'єр"