Приватизація державних підприємств — дуже важлива справа. Адже цей процес передбачає збільшення кількості робочих місць та залучення інвестицій. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 12 серпня, коментуючи проєкт розпорядження КМУ про передачу в управління Фонду держмайна 211 об’єктів державної власності.

Прем’єр зазначив, що передача відбувається, щоб розпочати процес приватизації цих об’єктів. «В Україні понад три тисячі державних підприємств. І жоден український уряд не зміг ефективно управляти такою кількістю. Тому ми продовжуємо рух у бік приватизаційних процесів на відкритих та чесних конкурсах», — пояснив він. Кабінет Міністрів підтримав проєкт постанови про затвердження Методики розрахунку концесійних платежів. Як зазначив Денис Шмигаль, цим рішенням встановлюється методика визначення справедливої ціни, яку приватне підприємство може отримати від концесій із державою.

«Приватні компанії інвестують кошти, створюють додаткові робочі місця для українців, а на заміну отримують справедливу частку прибутку від такої спільної роботи з державним підприємством», — зауважив очільник уряду. І додав, що це ефективний механізм, який сприятиме зменшенню корупції, збільшенню кількості робочих місць та зростанню економіки, повідомляє департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів.

Прем’єр-міністр підкреслив, що уряд перебуває на завершальному етапі напрацювання законопроєкту, в якому буде визначено перелік об’єктів, які мають залишитися під контролем держави.

«Ідеться про важливі державні компанії, скажімо, «Нафтогаз» чи «Енергоатом». Наша стратегія — залишити близько трьох сотень підприємств із понад трьох тисяч під контролем держави. Вбачаємо, що це саме та кількість, той баланс і оптимальний варіант, коли уряд продовжуватиме через різні підприємства виконувати свої зобов’язання перед українцями і зможе залишатися ефективним власником», — зазначив він.

Оптимальна модель карантину

Зупинився Прем’єр і на тому, що останніми тижнями в Україні, на жаль, фіксують антирекорди захворюваності на коронавірусну недугу. Це змушує уряд вкотре реагувати і запроваджувати ефективніші заходи у протидії поширенню інфекції. Є мета, щоб обмеження завдавали якнайменше дискомфорту українцям. Саме тому було запропоновано використовувати оптимальну модель карантину, за якою посилення обмежень, якщо потребуватиме ситуація, відбуватимуться локально.

Отже, Кабінет Міністрів змінив критерії зарахування регіонів до карантинних зон. Прем’єр висловив упевненість, що місцева влада поставиться із розумінням до таких змін.

«Ми об’єднали два показники, і зараз у нас віднесення до певної зони визначатиметься за трьома показниками: заповнення ліжок, рівень тестування, третій показник, який ми запровадили замість двох, — рівень нових хворих в адміністративно-територіальних одиницях, який рахується на 100 тисяч. Тобто за 14 днів нові випадки захворюваності на 100 тисяч населення. Це буде зрозуміліше», — поінформував міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

За його словами, середня кількість тестувань методом ПЛР та ІФА має становити не менш як 24 на 100 тисяч населення протягом останніх семи днів; показник захворюваності на COVID-19 за 14 днів на 100 тисяч населення не має перевищувати базового рівня захворюваності — 40 недужих на 100 тисяч населення за 14 днів, повідомляє УНІАН.

«Комісія ТЕБ та НС ухвалює рішення щодо встановлення рівня епідемічної небезпеки щосім днів. Рішення про послаблення «червоного», «помаранчевого» та «жовтого» рівнів епідемічної небезпеки не можна переглянути раніше, ніж через 14 днів. Якщо рівень завантаженості ліжок у медичних закладах у всьому регіоні п’ять днів поспіль становить 50% і більше, то на території всього регіону встановлюватимуть «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки. Якщо вище 70%, то «червоний» на території всієї області», — пояснив очільник МОЗ.

Соцоб’єкти для вимушених переселенців

На засіданні уряду було ухвалено рішення про перерозподіл 1,1 мільярда гривень державної субвенції для реконструкції об’єктів соціальної інфраструктури. Кошти буде розподілено місцевим бюджетам на реалізацію 243 проєктів у межах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України на 2020 рік.

«Програму орієнтовано насамперед на області, які прийняли найбільшу кількість переселенців, тому кошти буде спрямовано переважно на місцеві бюджети в Луганській, Донецькій, Харківській, Дніпропетровській та інших областях», — зазначив очільник уряду. І додав, що уряд продовжує реалізацію програми Президента «Велике будівництво» та створює всі необхідні умови, щоб процес тривав без зупинок.

За підсумками засідання Кабінет Міністрів затвердив проєкти розпоряджень про відведення земельних ділянок у Харківській та Полтавській областях під потреби капітального ремонту автомобільної дороги державного значення Київ — Харків — Довжанський.

«Це не глобальне рішення, але невід’ємна частина процесу, щоб якомога швидше завершити проєкт і люди змогли їздити дорогами світової та європейської якості», — наголосив Денис Шмигаль.

Ухвалені рішення

На засіданні уряду без обговорення було ухвалено проєкт закону «Про паспорт громадянина України у формі книжечки»; рішення про вихід з угоди про співробітництво у підготовці і підвищенні кваліфікації військових кадрів для прикордонних військ держав — учасниць Співдружності незалежних держав (СНД); проєкт указу Президента про вихід України з рішення про створення ради командувачів прикордонними військами, підписаного 6 липня 1992 року в Москві, та рішення про вихід України з угоди про створення ради з культурного співробітництва держав — учасниць Співдружності незалежних держав і протоколу про внесення змін та доповнень до угоди про її створення.

Затверджено перелік наукових установ, які входять до складу Національної академії медичних наук України, нульову норму формування страхового запасу газу для постачальників на 2020 рік та Програму реформування і розвитку спиртової галузі на 2020—2023 роки.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»