Олена ЩЕРБАКОВА,
начальник відділу спостережень
за станом хімічного забруднення
Центральної геофізичної обсерваторії
імені Бориса Срезневського,
Тетяна КУЗНЄЦОВА,
начальник лабораторії гідробіології
Центральної геофізичної обсерваторії
імені Бориса Срезневського
Систематичні спостереження за хімічним складом поверхневих вод у гідрометслужбі України розпочато 1937 року і поновлено після закінчення Другої світової війни.
Із 1966-го в лабораторії хімії поверхневих вод Київської гідрометеорологічної обсерваторії, нині Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського (ЦГО), розпочато складання «Технических обзоров гидрохимических характеристик рек, озер, водохранилищ с учетом загрязнений». 1968 року вивчення забруднення поверхневих вод проводили у 22 створах, розташованих на Дніпрі, Тетереві, Десні, Ворсклі, Інгулі, Південному Бузі та деяких інших річках.
У 1970-ті основну увагу приділяли розширенню мережі спостережень. 1977-го мережа налічувала 284 пункти спостережень. У річковій воді визначали до 30 забруднювальних домішок і гідрохімічних характеристик. До 1985 року кількість пунктів зберігалася на тому самому рівні, а кількість речовин, які визначали у воді, збільшилась до 47. Було розпочато спостереження за забрудненням поверхневих вод пестицидами, важкими металами та іншими високотоксичними забруднювальними домішками.
1985 року проведено оптимізацію мережі спостережень за забруднення поверхневих вод зі скороченням пунктів, але одночасним розширенням переліку інгредієнтів з урахуванням специфіки промислових та сільськогосподарських скидів у водні об’єкти України.
Основні принципи організації системи спостережень — одержання достовірної оптимальної просторово-часової характеристики забруднення об’єктів навколишнього природного середовища.
До 2019 року включно гідрометеорологічні організації проби води відбирали на 113 річках, семи озерах, дев’яти водосховищах, каналі, лимані, у 226 пунктах, на 351 створі мережі спостережень. Усього визначали більш ніж 45 інгредієнтів у 12 лабораторіях, більшість яких розташована в обласних центрах.
Дані хімічних аналізів про забруднення поверхневих вод України обробляють за допомогою програмного забезпечення АРМ «Гідрохімія», розробленого фахівцями ЦГО. Узагальнену інформацію про стан водних об’єктів, за якими ведуть спостереження, надають місцевим органам виконавчої влади та місцевого самоврядування. Інформацію про екологічний стан водних об’єктів на території України розміщують на сайті ЦГО у піврічних та річних оглядах.
Найдостовірнішу інформацію про забруднення водних об’єктів можна отримати завдяки гідробіо-логічним спостереженням розпочатим 1974 року, коли у складі ЦГО організовано гідробіологічну лабораторію — єдину на той час у гідрометеорологічній службі України.
У 1975—1981 роках лабораторія провела дослідження перших 15 річок, зокрема Ірпеня, Трубежа, Росі, Псла, Західного Бугу, Сіверського Дінця, Кальміусу, Південного Бугу. Надалі основну увагу приділяли організації й веденню регулярного гідробіологічного контролю річок і водосховищ України.
З 1986-го режимні гідробіологічні спостереження додатково проводили на гідрохімічній мережі і охопили всю територію України. Передовсім їх проводили у великих містах та промислових центрах, на важливих для рибного господарства ділянках річок та в місцях нересту цінних видів промислових риб. Якість вод визначають за показниками розвитку та життєдіяльності водних організмів фітопланктону, зоопланктону, макрозообентосу, перифітону.
До 2019 року гідробіологічні спостереження проводили у 115 пунктах на 185 створах, 207 вертикалях на 51 річці і восьми водосховищах. Аналіз проб і визначення якості вод робили в лабораторії гідробіології ЦГО. Останніми роками відбулося стрімке оновлення законодавчої бази. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів від 19 вересня 2018 р. №758 затверджено Порядок здійснення державного моніторингу вод, вимоги якого наближено до законодавства Європейського Союзу.
На виконання постанови Кабінету Міністрів розпочато поступову зміну програми спостережень на річкових басейнах наявної мережі моніторингу гідрометеорологічних організацій спочатку в басейні Сіверського Донця, потім — Західного Бугу, Дунаю, Дністра, Південного Бугу. З 2021 року на всій мережі спостережень гідрометеорологічних організацій повністю змінено програми спостережень. Розпочато проведення діагностичного моніторингу. Змінено водні об’єкти, пункти спостережень.
Такий підхід відповідає сучасним вимогам до вивчення екологічного стану поверхневих вод, особливо малих річок, які найбільш чутливі до забруднення. У зв’язку з початком проведення діагностичного моніторингу з розширенням програми робіт виникла необхідність у додаткових гідробіологічних лабораторіях, які нині створено у Дніпрі, Луцьку, Миколаєві та Харкові. Збільшення кількості лабораторій із кваліфікованими фахівцями-гідробіологами, забезпечення їх сучасним обладнанням надасть змогу виконувати головні завдання, покладені на гідрометеорологічну службу щодо визначення екологічного стану масивів поверхневих вод для подальшого створення планів управління річковими басейнами і в підсумку — досягнення доброго стану води і безпечного екологічного стану в басейнах річок. Ці завдання відповідають зобов’язанням України в межах дій «Довкілля для Європи» та поліпшенню співпраці із країнами-членами Європейського Союзу.
Серед керівників комплексних лабораторій з вивчення забруднення природного середовища, які розбудовували гідрохімічну та гідробіологічну мережу, варто згадати Людмилу Гавриленко, Ольгу Крутько, Богдана Сала, Аліну Сотнікову та організаторку гідробіологічної лабораторії ЦГО Юлію Онанко.
Ми в Google+