ЗІБРАННЯ

Чому гальмується економічний та соціальний розвиток вітчизняних міст?

Будь-яка проблема, якщо її не розв’язувати вчасно, а узвичаєно відкладати «на потім», обіцяє перетворитися на міну уповільненої дії. Реформування місцевого самоврядування,  нагальність проведення якого в нашому суспільстві дебатується щонайменше 15 років поспіль, якраз і  належить до таких. Розпочавши адміністративну реформу згори і не підкріпивши новації змінами на місцях, ми ризикуємо, немов той еквілібрист, який от-от втратить рівновагу.

Заможна громада – успішна країна

VІІ  Український муніципальний форум цьогоріч відбувся в Іллічівську на Одещині і, не порушивши традиції, зібрав міських голів, експертів та науковців, представників міжнародних інституцій, а також урядовців і законодавців, щоби обмінятися думками з гострих питань розвитку держави, відносин між центром і  територіями, і виробити спільне бачення подальшого розвитку місцевого самоврядування.

Розпочалося представницьке зібрання з Дня діалогу, бо, як зазначив  президент АМУ, Дніпропетровський міський голова Іван Куліченко, саме така форма спілкування місцевого самоврядування з центральною владою найприйнятніша для  узгодження загальнодержавних, регіональних і місцевих інтересів та досягнення стратегічної мети — формування законодавчо та фінансово спроможного, конституційно незалежного і ефективного місцевого самоврядування.

Офіційний Київ обіцяє впритул підійти до цих проблем восени. Як зазначив заступник  Глави Адміністрації Президента Станіслав Скубашевський, Віктор Янукович запропонував у вересні-жовтні провести спільне засідання за участі міських голів, на якому розглядатиметься питання реформування місцевого самоврядування.

Готується відповідна концепція, і на останньому засіданні Ради регіонів при Президентові України  всім  учасникам запропоновано висловитися щодо її змісту. Йдеться про інституційний розвиток місцевого самоврядування, адміністративно-територіальну реформу, децентралізацію влади та делегування повноважень, фінансову децентралізацію, вдосконалення системи служби в органах місцевого самоврядування, інфраструктури та ЖКГ, виборчу систему тощо.

Головний зміст послання глави держави учасникам  створення концепції реформи, зазначив Станіслав Скубашевський, — значну частину повноважень і ресурсів слід передати з центру на місцевий рівень. Це запорука того, що успішною наша країна стане тоді, коли заможною і самодостатньою буде кожна громада.

Кому Хартія все ще не закон

Асоціація міст, готуючись до такого велелюдного форуму, збирає з-поміж своїх членів найгостріші проблеми, щоб обговорити їх на широкому загалі. Тож  на цьогорічний діалог з 239 запропонованих сформували три блоки питань: законодавче забезпечення діяльності місцевого самоврядування, бюджетні та податкові й ті, що зачіпають сферу ЖКГ.

Щодо першого з них, то тут годі шукати істотних поступок:  за 14 років, що минули від ратифікації Верховною Радою Європейської хартії місцевого самоврядування, вітчизняна законодавча база  так і не спромоглася належним чином забезпечити автономію місцевого самоврядування та його спроможність в реалізації наданих повноважень.

У цьому, до речі, зійшлися учасники торішніх  осінніх слухань у Комітеті Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Тоді прозвучало чимало  пропозицій щодо перегляду Бюджетного, Податкового (тоді ще проекту) кодексів, законів «Про місцеве самоврядування» та «Про місцеві державні адміністрації».

Центральним відомствам — Мін’юсту, Мінрегіонбуду, Мінфіну, ДПА  — доручалося спільноі з  всеукраїнськими  асоціаціями органів місцевого самоврядування проаналізувати висновки європейських експертів та подати Кабміну відповідні пропозиції щодо врахування положень та принципів Європейської хартії під час підготовки проектів відповідних законодавчих актів.

Та ніхто на ці зауваження не зважив. Підготовлені галузевим відомством останні на часі проекти «Про адміністративно-територіальний устрій», «Про місцеве самоврядування» та «Про місцеві державні адміністрації», на думку вітчизняних та зарубіжних експертів,  суперечили визначним постулатам європейської місцевої демократії навіть більше, ніж чинні законодавчі норми. А Податковий кодекс ліквідував низку важливих для наповнення місцевих бюджетів ресурсів, зокрема ринковий збір, транспортний податок, податок на рекламу без будь-якої компенсації втрат.

Розвиток «з повітря»

Наприкінці минулого року громадськість дізналася про підготовку Держземагентством законопроекту, котрий мав на меті забрати повноваження сільських, селищних та міських (міст районного значення) рад щодо розпорядження землями в межах населених пунктів і передати їх райдержадміністраціям. Мовляв, процес розмежування земель державної і комунальної власності йде повільно, а корумпованість місцевих рад зростає надто швидко.

Та чи є логіка звинувачувати в корупції не окремих людей з липкими руками, а все місцеве самоврядування. Таким же робом, після затримки  десятків голів райдержадміністрацій в багатьох областях, можна кинути тінь на всю систему державної влади країни. До честі АМУ, вона вчасно втрутилася в цей підкилимний законодавчий «свербіж»  і  призупинила проходження згаданого вище законопроекту до парламенту.

А  от  рекордний «ривок» Мінрегіонбуду щодо ухвалення Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»  притишити не вдалося: цим законодавчим актом місцеві громади  позбавлені реального контролю над забудовою своїх населених пунктів, у  їхніх представницьких органів  відібрано повноваження щодо прийняття в експлуатацію збудованих об’єктів.

Добре відомо, що  «з повітря» міста  розвиватися не можуть. Щодо невеликих громад малих міст, то вони змушені  взагалі забути, що таке розвиток. Згаданим вище законом їх зобов’язано  забезпечити наявність повного комплекту планувальних документів до початку 2012 року. Грошей на це в них бракує, відповідних фахівців теж катма, а отже, такий стан речей автоматично зупиняє інвестиційну діяльність на місцях.

Чому наша хата завжди «скраю»

Зазвичай, на муніципальні форуми Асоціація міст запрошує своїх партнерів з корпоративних утворень органів місцевого самоврядування інших країн, представників  міжнародних інституцій, що працюють у сфері місцевої демократії.  Приміром, в Іллічівську присутні могли послухати організаторів програми «Місцевий економічний розвиток міст України», в рамках якої здійснюється спільний українсько-канадський проект МЕРМ. Так от сутність багатьох новацій канадських муніципалів полягає в об’єднанні зусиль заради успішного економічного розвитку відповідної території. Приміром, стратегічний енергетичний альянс регіону Дюрем  (провінція Онтаріо) вивів економіку восьми муніципалітетів із загальним числом населення 620 тисяч із стагнації до світового лідерства з розробки сучасних та надійних енергетичних рішень.

Причім об’єднуються, зокрема й в агломерації, на засадах міжмуніципального співробітництва не лише депресивні території, а й цілком успішні міста заради спільного економічного розвитку. Канадський уряд усіляко підтримує інноваційну діяльність своїх муніципалітетів, заохочує місцеві уряди до конструктивної співпраці з обраною громадами владою. Зокрема, десять років тому в провінції Онтаріо вперше в Північній Америці було запроваджено обов’язкову систему оцінювання ефективності роботи муніципалітетів і кращим вручається нагорода за інноваційність. 

Експерти завважують, що це призвело до скорочення дублювання функцій, підвищило ефективність і дієвість роботи муніципального сектору в частині виявлення і задоволення потреб населення.

На жаль, вітчизняних зразків об’єднання зусиль задля економічного розвитку у нас ще обмаль — заважають об’єктивні і суб’єктивні чинники. Кожен, образно кажучи, володарює на власному хуторі з твердою вірою, що  кілька бідних, навіть об’єднавшись, ніколи не будуть заможними.

Можливо, треба спробувати змінити цей стереотип.

ГОВОРЯТЬ УЧАСНИКИ ІЛЛІЧІВСЬКОГО ФОРУМУ

Олексій КОСТУСЄВ,
Одеський міський голова, віце-президент АМУ з питань правової політики:

— На жаль, навіть там, де повноваження органів самоврядування в сфері ресурсного забезпечення допоки зберігаються, вони нерідко обмежені в їх реалізації. Як от щодо ефективного використання земельних ресурсів у територіальних громад значною мірою і вже протягом тривалого часу зв’язані руки браком законодавчо визначеного порядку проведення земельних торгів, без чого неможливо реалізувати земельні ділянки, щоб залучити отримані від цього кошти до бюджетів розвитку.

Щоправда, обмеження повноважень місцевого самоврядування відбувається лише в сфері доступу до ресурсів та в розпорядженні ними на благо громад. Інших повноважень самоврядуванню, навпаки, додають. Протягом року з подачі відповідних міністерств до їхніх повноважень додали виконання ще низки зобов’язань держави.

Зокрема, вже новим Бюджетним кодексом самоврядуванню додано без будь-якої  компенсації в міжбюджетних трансфертах повноваження щодо утримання закладів соціального захисту бездомних та центрів соціальної адаптації осіб, звільнених з ув’язнення. Вони тепер також фінансують мобілізаційну підготовку, що завжди було функцією держави.

Сергій МЕЛЬНИК,
Хмельницький міський голова:

— Українські міста живуть за місцевими бюджетами, складеними на оновленій податковій та бюджетній законодавчій базі. Аналіз прогнозних показників, доведених Мінфіном, свідчить, що 2011 рік надзвичайно складний для всіх місцевих бюджетів.

Уперше за останні кілька років відбулася зустріч міністра фінансів та представників місцевого самоврядування, створено робочу групу, яка регулярно збирається та напрацьовує пропозиції. Та, на жаль, з нами не співпрацюють Мінохорони здоров’я та Міносвіти, а витрати місцевих бюджетів за цими напрямами становлять 80 відсотків.

Відбувається погіршення економічної структури видатків місцевих бюджетів. Бюджети місцевого самоврядування практично перетворилися на каси з виплати зарплати працівникам бюджетних установ та оплати енергоносіїв. Усереднена частка капітальних видатків у загальному фонді місцевих бюджетів у 2010 році становила тільки 3,1%, а поточних – 96, 9%. При цьому видатки на придбання продуктів харчування становили лише 2,9%, а на придбання медикаментів – 2%.

Отже, міжбюджетні відносини гостро потребують подальшого вдосконалення.

Валерій БАРАНОВ,
голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету:

— Вочевидь вітчизняне місцеве самоврядування має дуже багато обов’язків і майже ніяких прав. Тож щоб покращити ситуацію, потрібно вдатися до найрадикальніших заходів, які ніхто за 20 років не наважився впровадити.  І те, що Президент України заявив про наміри це зробити, викликає надію, що реформи будуть проведені.

Головною причиною є невідповідність адміністративно-командної системи, яка залишилася нам у спадок від комуністичного суспільно-економічного устрою та нинішньої ринкової економіки. Тобто командно-адміністративна система намагається управляти ринковою економікою. Але вони несумісні, тому ми й отримуємо такий результат.

Друга проблема – це популізм, який дає змогу багатьом мріяти жити не за статками. Практично кожна друга людина у нас має пільги. Та за свою історію держава жодного разу ці всі пільги не фінансувала в повному обсязі. Всі це знають та розуміють, але хтось має покласти себе на вівтар вітчизни, щоб це все поламати. Якщо у Президента вистачить політичної волі (а все, що я сказав, написано в його Зверненні до Українського народу), то у нас буде рух уперед.