МАЛИЙ БІЗНЕС

На Волині підприємці працюють з видумкою і врахуванням іноземного досвіду

... Ця нічим не примітна місцина розташована серед цілющого соснового лісу поблизу мальовничої річки Турія, метрів за вісімсот від автодороги Ковель - Любешів та в кілометрі від залізничної станції Несухоїжі. Такий незвичний топонім пов'язаний з тим, що саме тут у давнину стояв чи то шинок, чи харчевня, де лісоруби, що сплавляли ліс річкою у Прип'ять, могли причалити до берега, відпочити і поїсти "не на сухо". Тобто прикластися до гарячих страв, а може, й до келишка чогось міцнішого.

- Було це, звісно, вже давно. Може, п'ятсот років тому, а може, двісті, - розповідає нинішній власник агросадиби "Несухоїжі" Віктор Тимошик. - А відносно недавно, з десяток літ тому, стріляли ми тут з хлопцями диких качок... Тоді й з'явилася ідея відновити на цьому місці двір. Звісно, тепер уже як місце тривалішого відпочинку.

Завдяки старанням цієї компанії у віддаленому від міського шуму місці з'явилися два будиночки, підсобні приміщення, а щоб раділа ще й душа гостей, викопали на місці колишнього болота досить великий ставок-копанку. А поряд з ним - ще один, менший.

Облаштували територію з урахуванням зарубіжного досвіду. Наталія Козак, керівник канадської дорадчої служби, що діє в області, допомогла Віктору відвідати сусідню Польщу і вивчити роботу тамтешніх агросадиб. Їх функціонування передбачає, що навіть у найвіддаленіших закутках дикої природи є всі зручності цивілізації.

Тож на першому поверсі ошатного будиночка з автономними опаленням і каналізацією з'явилися вітальня з телевізором, музичним центром, кухня з електроплитою і холодильником, сауна, душова, туалет, а на другому - чотири двомісні кімнати для відпочинку. Можна посидіти й на свіжому повітрі - є накрите приміщення.

- У нас нині всі задоволення відпочинку на природі: збирання грибів та ягід, рибалка на ставках (карась, лящ, білий амур), вечорниці біля вогнища, печена картопля та шашлики, юшка з "димком"... - не втримується від переліку послуг господар агросадиби. - Можна пропливти на човні річкою Турія, покататися кіньми на бричці влітку, а санями - взимку... Охочих відпочити можу зустріти власним авто на залізничному та автомобільних вокзалах у Ковелі - це також не остання деталь.

Але це ще не все. За потреби відпочивальникам тут запропонують триразове харчування. Всього за... 60 гривень! А якщо комусь заманеться почути українські народні пісні, гостинний господар запросить до агросадиби місцевий фольклорний колектив. А раптом відчуєте інтерес до селянського хліба - можете взяти участь у його випічці...

- І що, багато охочих їхати в таку глушину? - перепитую недовірливо.

- Так оце і є головна родзинка нашого відпочинку! -блискавично реагує Віктор Тимошик. - Адже саме у нас можна на певний час забути і про автомобільні затори, і про різні викрутаси того міського життя. Тут майже абсолютні тиша і спокій. Не повірите: люди сюди постійно їдуть навіть з Одеси! А про Львів взагалі не кажу. Ще б мені повністю з кредитами розрахуватися, то взагалі зажити можна буде!

У Віктора Тимошика, на відміну від "крутіїв", що збудували розкішну нерухомість на сумнівно зароблених грошах, немає нині ні надприбутків, ні масивного золотого ланцюга на шиї, ні розчепірених від переоцінки власного "я" пальців. Натомість є натруджені, побиті на будівельних роботах руки і глибоке переконання, що далі жити буде краще. Тому не замкнувся лише на своїй справі, а й бере активну участь у громадському житті району.

- Ця людина свого часу залишилася без роботи, проте руки не опустила, не кляла усіх згори до низу і навпаки, не пішла по соціальну допомогу, а власною ідеєю та важкою працею сама собі на шматок хліба стала заробляти, - прокоментував побачене у створеній "з нуля" агросадибі перший заступник голови Ковельської райдержадміністрації Андрій Мигуля. - До того ж, ще й надала таку саму можливість трьом працівникам агросадиби... Як не порадіти, що на одного бідного в нашій державі тепер стало менше?!.