Не всі з тих, хто донедавна вірою і правдою захищав Україну на сході, знають про свої права і можливості в мирному житті. Багато співвітчизників цікавиться, на що їм розраховувати, куди йти із запитаннями, щоб отримати кваліфіковану відповідь. «УК» звернувся до першого заступника голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО Ігоря Мальцева із запитаннями, які стосуються роботи служби, спрямованої на допомогу атовцям.
Земля і люди
Станом на початок жовтня цього року до Єдиного реєстру учасників АТО внесено дані понад 316 тисяч осіб. Посадовець розповів про роботу служби над розширенням інформаційної бази Єдиного реєстру учасників АТО шляхом додавання інформації про осіб зі статусами інваліда війни, членів сім’ї загиблого, учасника війни, про потребу та забезпечення житлом, земельними ділянками, технічними засобами реабілітації, соціальними послугами.
Як засвідчила практика, питання надання земельних наділів бійцям стало каменем спотикання між тими, хто на це має право за законом, і тими, хто має виконувати цю статтю закону. Щоб зняти напругу, парламентарії підготували законопроект про внесення змін до Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо забезпечення земельними ділянками ветеранів війни, який було зареєстровано у Верховній Раді 21 червня цього року (№6605). Документ надасть учасникам АТО вибір: або земельна ділянка, або гарантована грошова компенсація.
Проект закону пропонує: по-перше, створити загальнодержавний відкритий реєстр земельних ділянок. Щоб кожен ветеран війни мав змогу безкоштовно в онлайн-режимі побачити доступні землі в будь-якому регіоні країни і отримати земельну ділянку незалежно від місця реєстрації.
По-друге, запровадити для учасників АТО як альтернативу права на отримання земельної ділянки грошову компенсацію її вартості, що виплачуватиметься з державного бюджету. Це гарантує рівномірну доступність виплат на всій території України.
Здоров’я починається з упевненості
Нині актуальне питання психологічної реабілітації бійців, що повертаються зі сходу. За словами Ігоря Мальцева, державна програма 2017 року, де служба є відповідальним виконавцем, фактично об’єднує три напрями: «Соціальної та професійної адаптації», «Санаторно-курортного лікування» і «Психологічної реабілітації». Цього року лише на останню передбачено з бюджету 21 мільйон 924 тисячі гривень. На жаль, використано лише 12%. Це сталося через спробу запровадження нового механізму освоєння коштів, організації й проведення психологічної реабілітації. Напрацьовували вимоги до надавачів послуг. У службі визнають і шкодують, що процес затягнувся.
Однак посадовець зазначив, що ще 2015 року служба запропонувала створення національного центру психологічної реабілітації. Адже на сьогодні, за словами Ігоря Мальцева, не існує ні методик, ні стандартів, ні навчальних програм, жодного нормативного акта з надання психологічної реабілітації. Прийнято попереднє рішення про створення Центру психічного здоров’я при Міністерстві охорони здоров’я. Працює кілька реабілітаційних центрів, є громадські об’єднання, які опікуються цими питаннями, і їхня участь дуже вагома. Ідеться про наближення таких послуг до бійця, щоб він не долав довжелезні відстані, а міг отримати за бажанням послугу поблизу місця проживання. За звітами, наданими структурними підрозділами обласних та Київської міської державних адміністрацій, до реабілітаційних установ цього року спрямовано 572 учасники АТО.
Постановою уряду від 12 липня 2017 р. № 497 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів психологічної реабілітації учасників антитерористичної операції, яким визначено розпорядниками коштів нижчого рівня структурні підрозділи з питань соціального захисту населення місцевих державних адміністрацій. Районний орган соціального захисту населення, суб’єкт надання послуг та учасник антитерористичної операції укладатимуть договір про надання послуг із психологічної реабілітації.
Окрім того, уряд ухвалив постанову про надання соціальної та психологічної допомоги центрами соціально-психологічної реабілітації населення іншим категоріям осіб, окрім учасників АТО, а саме членам їхніх сімей, членам сімей загиблих, внутрішньо переміщеним особам, іншим громадянам, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій та/або зазнали впливу життєво небезпечних чи психотравмуючих подій, потрапили в кризову життєву ситуацію. З цього приводу до служби за 8 місяців цього року надійшло звернень від 25 870 осіб, з них учасників АТО — 10 759 осіб, членів їхніх сімей — 3871.
Ігор Мальцев озвучив і потребу в отриманні санаторно-курортного лікування учасників АТО: це 16 438 осіб. Постановою уряду від 01.03.2017 №110 делеговано повноваження закупівлі путівок місцевим державним адміністраціям і надано можливість учасникові АТО самостійно обрати санаторій для оздоровлення.
Моніторинг для контролю ситуації
За словами посадовця, служба щотижнево здійснює моніторинг учасників АТО, які зазнали поранення та потребують або забезпечені технічними засобами реабілітації, зокрема протезуванням (ортезуванням), а також їх супровід, зокрема шляхом відвідування поранених учасників АТО в госпіталях, інших закладах охорони здоров’я та надання необхідної допомоги.
Загальна чисельність учасників АТО, охоплених моніторингом, — 934 особи. З них забезпечено протезуванням (ортезуванням) 421 особа, зокрема за кордоном за програмою служби — 24; 150 оcіб потребують протезування, із яких 50 вже протезуються та 100 перебувають на лікуванні чи проходять реабілітаційні заходи; 286 осіб забезпечено (або частково забезпечено) технічними та іншими засобами реабілітації (ортопедичне взуття, палиці, крісла колісні тощо); 32 особи потребують забезпечення технічними засобами реабілітації; 45 потребують вирішення інших питань соціального захисту (протезування ока, зубопротезування, ендопротезування), з яких 15 частково забезпечено.
У 2017 році на Фонд соціального захисту інвалідів Законом «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та постановою Кабінету Міністрів від 01.10.2014 №518 (зі змінами) покладено функції щодо протезування учасників АТО за новітніми технологіями і технологіями виготовлення, яких нема в Україні.
Путівка у нове життя
Як вважає перший заступник голови Державної служби у справах ветеранів війни та учасників АТО, хорошою психологічною адаптацією для учасників АТО, які повертаються у мирне життя, стає впевненість у завтрашньому дні. Якщо людина матиме роботу і буде соціально захищеною, це дасть їй змогу швидше адаптуватися. Тому служба докладає зусиль, щоб ті, хто звертається по допомогу із працевлаштування, змогли знайти собі заняття до душі. Для соціальної й професійної адаптації учасників АТО у державній скарбниці передбачено 27 540,1 тисячі гривень.
Для створення сталого механізму організації соціальної та професійної адаптації учасників АТО уряд 21 червня 2017 ухвалив постанову № 432 «Про затвердження Порядку організації соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції». За 7 місяців 2017 року укладено договори на професійне навчання 3057 учасників АТО за професіями водій автотранспортних засобів категорій С, D, E, тракторист-машиніст, оператор комп’ютерного набору, водій електрокара, машиніст крана, слюсар-ремонтник, діловод, кухар, електрогазозварювальник, водій малих/маломірних моторних суден, експлуатація та обслуговування позашляхових самоскидів і підвищення кваліфікації на курсах іноземної мови, правознавство.
Зрозуміло, якщо людина з фронту потраплятиме у комфортні для подальшого проживання умови, то їй значно легше вдаватиметься не повертатися подумки у події, пережиті на сході.
Ми в Google+