ДОСВІД

Oблдержадміністрація має намір розвивати місцеві ЗМІ

Середнє і старше покоління сумчан добре пам'ятають часи, коли виходило не більше двох-трьох обласних газет та по одній-дві в районах і містах. Нині їх понад 350, майже десять мають статус обласних. Зареєстровано понад 50 телерадіокомпаній: радіо, телестудії, FM-радіо.
 
Окрім Сум, вони працюють у Ромнах, Охтирці, Глухові, Конотопі, Шостці, інших містах. Згадаймо ще й провайдерів кабельного телебачення. Їхні власники мають ліцензії у всіх без винятку містах і районах області. Тобто так звана трансляційна насиченість нашого краю доволі висока.
 
- Географічні особливості змусили нас по-іншому підійти до окресленої проблеми, - говорить заступник голови облдержадміністрації Сергій Грицай. - Наша область прикордонна. І значна частина населених пунктів, що межують з російськими територіями, - а це понад 560 км загального кордону, - споживають продукцію наших сусідів. Адже там значно потужніша база електронних ЗМІ, радіостанцій тощо.
 
Тому понад 100 сільських населених пунктів області практично відрізані від вітчизняного інформаційного поля. Селяни майже не передплачують газет чи журналів, Інтернет відсутній, обласна державна телерадіокомпанія не дістає до них, дротове мовлення мовчить через технічні або фінансові причини. Тобто повний інформаційний вакуум, який треба заповнити.
 
Водночас чимало ЗМІ, переважно приватних, віддають перевагу відверто смаженим фактам: десь когось побили, хтось у когось щось украв тощо. Зрештою, життя смугасте, і така інформація має право на існування. Однак є чимало справді добрих і світлих новин. Не втручаючись у діяльність редакцій, ми зацікавлені, аби оперативно інформувати населення про практичні кроки влади, її сьогоднішню діяльність.
 
Саме це і змусило нас прискіпливо оцінити сьогоднішнє і завтрашнє інформаційне поле Сумщини, врахувавши усі чинники.
 
Концепція окреслила контури співпраці зі ЗМІ та провайдерами. Визначили, куди необхідно провести кабельне телебачення, чи матиме воно перспективу, де є потреба в нових інформаційних джерелах.
 
Маємо і проблемні питання. Досі в області відсутнє власне інформаційне агентство, яке б створювало системний інформаційний продукт на професійному рівні.
 
Добре було б започаткувати обласну молодіжну газету, яку б залюбки читали юнаки і дівчата. Тим паче, що в Сумському державному університеті тепер готують журналістів.
 
Низьким залишається коефіцієнт корисної дії обласного державного телерадіокомітету, передачі якого приймають лише 25-30% жителів краю. Водночас у наших сусідів -Харківській та Полтавській областях цей показник - понад 70. І таке завдання стоїть перед нами.
 
Протягом наступних двох років плануємо істотно оновити інформаційне поле, аби воно максимально відповідало потребам і запитам наших громадан.