Юрієві Громаку 54 роки. За освітою вчитель, багато років працював в освітянській галузі на різних посадах. Однак як каже нині, від землі ніколи не відривався, із 2008-го її обробляє. Коли ж школу-інтернат, яку очолював, закрили, вирішив створити сімейне фермерське господарство.

Торік у січні зареєстрував ФГ «Оберіг», розпочавши нову сторінку в трудовій автобіографії. Наголошує, що в сільському господарстві далеко не новачок, це дало змогу без жодних зволікань повноцінно працювати. Маючи в розпорядженні майже 13 гектарів землі поблизу села Гнилиця Охтирського району, одержаних від батьків, а також власних і дружини-педагога, налагодив п’ятипільну сівозміну: вирощує пшеницю, сою, кукурудзу, соняшник та горох.

Із техніки є трактор МТЗ-82, набір грунтообробних знарядь, ще якась дещиця. Не завадив би комбайн, однак... За словами Юрія Громака, таким сімейним фермерам, як він, доводиться кооперуватися із друзями, земляками і гуртом давати лад землі. Що й роблять.

Сімейне ФГ «Молочні ріки» Наталії та Миколи Бриткових займається утриманням та розведенням корів молочного напряму продуктивності. Фото з сайту shostka.info

Вправно працюють

Наголошує, що завжди уважно стежив за ситуацією на земельному ринку країни й був упевнений, що часи напівлегальної роботи в тіні чи затінку неодмінно минатимуть. Так, про ідеальну ситуацію говорити не випадає, однак за останні кілька років зроблено чимало істотних кроків для наведення ладу в земельних питаннях, і дике господарювання закінчилося. Надзвичайно важливо, що уряд став істотно підтримувати не тільки великих сільськогосподарських товаровиробників, а й дрібних, зокрема сімейні фермерські господарства.

Для ФГ «Оберіг» фермер торік отримав державну одноразову безповоротну допомогу в розрахунку 5 тисяч гривень на гектар.  Юрій Громак називає урядові програми, згідно з якими, такі господарства можуть розраховувати на фінансову підтримку, зокрема за придбану техніку вітчизняного виробництва. Каже, що у фермерства, зокрема сімейного, непогані перспективи, тож дружно працюють у полі, щоб вирощувати дорідний урожай.

А ось назва сімейного ФГ «Молочні ріки» Миколи Бриткова із села Ковтунове Шосткинського району говорить сама про себе. Утримуючи 10 голів великої рогатої худоби, тут поставили на добротний потік виробництво молока. Як і ФГ «Синє небо» (голова Ярослав Сайко) в селі Великий Самбір Конотопського району, де утримують 21 голову великої рогатої худоби.

Маємо позитивні приклади, коли фермери вирощують нішеві культури, наповнюючи ними продовольчий ринок. Зокрема, ФГ «Хоменко В.І.» в селі Алтинівка Конотопського району культивує гречку — ця круп’яна культура має традиційно високий попит у споживачів, це поживний дієтичний продукт у меню.

Це лише кілька прикладів з майже 700 господарств, які функціонують у різних куточках аграрної Сумщини. Стабільно вирощують вагомі врожаї різноманітних культур такі господарства: «Рясний лан», «Еко-Агро» відповідно у Сумському та Шосткинському районах, десятки й сотні інших.

Як свідчить статистика, останнім часом кількість фермерських, зокрема сімейних господарств помітно збільшилася. Згідно з даними Головного управління статистики у Сумській області, на 1 січня цього року в краї зареєстровано 1067 фермерських господарств, з яких 692 діють. Торік їх було 41, позаторік — 34, у 2019-му — 62. 

Щорічно фермери виробляють сільськогосподарської продукції  у постійних цінах 2016 року на суму понад 3 мільярди гривень, або приблизно 10% загального виробництва валової продукції сільського господарства. Частка продукції рослинництва становить майже 95%, тваринництва — 5%.

Сумщина має вагомий потенціал для розвитку малого та середнього аграрного бізнесу, створення фермерських, сімейних фермерських господарств. Програмою розвитку агропромислового комплексу області на період до 2027 року пріоритетним напрямом визначено саме стимулювання малих форм господарювання. 

Є стимули до праці

Як наголошує директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, останнім часом державна аграрна політика спрямовується на підтримку малих форм господарювання, зокрема фермерських та сімейних фермерських господарств. Для цього передбачають значні фінансові асигнування, щоб селяни насамперед формували і зміцнювали матеріально-технічну базу, нарощували виробництво конкурентної сільськогосподарської продукції. 

За напрямом державної фінансової підтримки ФГ торік на Сумщині отримали бюджетну субсидію на одиницю оброблюваних угідь (гектар) 27 суб’єктів господарювання на суму понад 2,1 мільйона гривень, з них п’ять сімейних фермерських господарств — 287,8 тисячі гривень.

За іншим напрямом, «Спеціальна бюджетна дотація за утримання корів усіх напрямів продуктивності фермерському господарству, у власності якого перебуває від п’яти корів, ідентифікованих та зареєстрованих відповідно до законодавства», прийнято сім заявок загальним обсягом дотації 980 тисяч гривень.

За програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», які використовують для державної підтримки виробників плодів, ягід, винограду та хмелю, подано документи від ФГ «Джмелик» Роменського району. Нарахована сума компенсації — 436,3 тисячі гривень.

Український державний фонд підтримки фермерських господарств за поданням регіональної комісії Сумського відділення за державною програмою «Надання кредитів фермерським господарствам» надав семи фермерам на поворотній основі 1870 тисяч гривень. Тобто ефективність державних програм очевидна.

Законодавча підтримка

Створенню та розвитку фермерських господарств сприяють законодавчі зміни. Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року, який набрав чинності з 1 липня 2021-го, в Україні запроваджено обіг земель сільськогосподарського призначення. Тож до 1 липня 2024 року право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею до 100 гектарів можуть набувати тільки громадяни України.  Це нагода для тих, хто має або планує створити фермерські господарства, сформувати власні земельні наділи. Тож фермерські господарства як основа економічного устрою територіальних громад надалі матимуть усі можливості для зміцнення і розвитку.