Економічна стабілізація в Україні почалася із третього кварталу цього року. Якщо у першому кварталі падіння валового внутрішнього продукту становило 1,3%, у другому воно прискорилося через локдаун та обмеження і становило 11,4%, то завдяки стимуляційній політиці уряду це падіння вдалося скоротити. Із третього кварталу намітилась економічна стабілізація. Падіння у третьому кварталі збереглося і становило 3,5%, очікується 3% падіння в четвертому. Загалом зберігається базовий макроекономічний прогноз, який передбачає падіння ВВП на 4,8% за підсумками 2020 року. Про це під час онлайн-брифінгу розповів міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, звітуючи про основні цьогорічні досягнення відомства та оприлюднюючи плани на рік наступний.

Чинники позитиву

Міністр назвав такі ознаки відновлення економічної активності: якщо порівнювати цей листопад із торішнім, то в країні спостерігається стабілізація індексу промислової продукції (падіння 0,3% у межах похибки), зростає індекс сільськогосподарської продукції (11,3%), зростає обіг роздрібної торгівлі (12,1%). Проте фіксують падіння вантажообігу (7,9%) та пасажирообігу (майже 55%). Ігор Петрашко зауважив, що запобігти значному падінню вантажообігу вдалося завдяки збереженню міжнародних вантажоперевезень.

Серед чинників впливу на відновлення економіки, крім стимуляційної політики, виокремлено адаптацію певних видів економічної діяльності до умов карантину (онлайн-торгівля, дистанційна робота); сприятливу кон’юнктуру на світових ринках на певні види товарів; збереження фінансової стабільності. На відміну від попередніх криз, спостерігається низька інфляція і передбачувана стримана динаміка валютного курсу.

«Ми рухаємося в тенденції з нашими партнерами, хоч розуміємо, що обсяг тих фінансових ресурсів, які є в Євросоюзі, і доступ до стимуляційних пакетів, запропонованих там, не можемо собі дозволити. Але навіть у таких обмежених умовах ми досягли порівняно кращих результатів за більшість країн-сусідів», — підкреслив Ігор Петрашко. Він детально зупинився на стимуляційній політиці уряду. Із липня 2020-го діє в повному обсязі програма підтримки бізнесу «5—7—9», за якою виплачено 17 мільярдів гривень. Цю програму розширено, і наступного року на підтримку за нею зможе розраховувати і середній бізнес, а не лише мікро— та малий. Реалізовано три нові програми підтримки бізнесу під час посиленого карантину. Це допомога ФОПам і працівникам — виплачено 2,7 мільярда гривень, допомога роботодавцям — 651 мільйон гривень, компенсація ЄСВ — сума виплат 204 мільйони. Завдяки запровадженню допомоги з часткового безробіття вдалося зберегти 400 тисяч робочих місць. Те, що працівники залишилися на підприємствах, також сприяє відновленню економіки. А ще працевлаштовано понад 600 тисяч осіб.

Нещодавно запроваджено новий інструмент — портфельні кредитні гарантії, на що в бюджеті 2021 року передбачено 5 мільярдів гривень. Тож очікується активізація кредитування бізнесу комерційними банками.

«2020-го було збережено підтримку аграріїв: 4 мільярди гривень розподілено за програмами підтримки. Запроваджено Державний аграрний реєстр, що спрощує доступ до програм держпідтримки й робить прозорою її розподіл. Щодо відокремлення Міністерства аграрної політики зі складу Мінекономрозвитку, то уряд максимально швидко проводитиме цю роботу. Усі програми, заплановані на 2021-й, буде реалізовано спочатку в нашому міністерстві, а після створення нового вони перейдуть до нього. Дохід від приватизації цьогоріч становив понад 2,5 мільярда гривень (планували 400 мільйонів). Торік до держбюджету від приватизації було перераховано майже 550 мільйонів. Розблоковано велику приватизацію. Наступного року від неї заплановано отримати 12 мільярдів. Розвиваються публічні закупівлі — цього року завдяки системі ProZorro вдалося заощадити 43 мільярди гривень. Запрацювала нова опція ProZorro маркет, де без ускладненої процедури можна здійснювати угоди до 50 тисяч гривень. З наступного року цей ліміт зросте до 200 тисяч», — розповів Ігор Петрашко.

А ще цьогоріч відкрито 16 нових ринків для експорту харчової продукції, визнано українську систему сертифікації насіння країнами ЄС, що дає змогу збільшувати присутність України на цьому ринку, укладено угоду про вільну торгівлю з Великою Британією, що дало вільний доступ на її ринок 98% всіх українських товарів. А з 2023 року — 100%. За підсумками 2020-го поліпшено сальдо зовнішньоторговельного балансу. Хоч сальдо за підсумками 10 місяців негативне — 3,4 мільярда доларів, але воно поліпшилося у 2,5 раза порівняно з аналогічним торішнім періодом (5,1 мільярда).

Щодо інвестиційного клімату, то, за словами міністра, Україна отримала 3,7 мільярда гривень від перших концесійних договорів.

«Цього місяця проголосовано закон про інвестиційних нянь, що дасть змогу наступного року залучати нових великих інвесторів. Також на 2021-й підібрано 56 державних інвестиційних проєктів, 36 з них буде профінансовано за рахунок державних капітальних вкладень. Ідеться про суму 4 мільярди гривень (у 3,5 раза більше, ніж 2020-го), 2,5 мільярда з яких спрямують на медицину.

Виходячи з реалій

Очільник Мінекономіки прогнозує зростання ВВП України 2021-го на 4,6%: «Намагаємося оперувати цифрами і виходити з реалій. 4,6% — не лише наш прогноз, а консенсус-прогноз на ринку. МВФ прогнозує зростання ВВП України на 3,4%, НБУ — 4,2%, Dragon Capital, ЄБРР — від 4 до 5,7%. Цього вдасться досягти зі збереженням нинішньої політики уряду і розширенням заходів з підтримки економіки».