Україна і Росія за посередництва ЄС під час переговорів не досягли домовленостей щодо ціни на газ і боргових зобов’язань. Тож Україну перевели на режим передоплати, і «Газпром» уже звернувся до Стокгольмського арбітражу через газовий борг. У відповідь НАК «Нафтогаз України» вимагає від «Газпрому» через Стокгольмський арбітраж 6 мільярдів доларів за поставки газу за завищеними цінами. 

«УК» звернувся до експертів газового ринку і юристів, які працюють у цій галузі, з проханням прокоментувати перспективи і наслідки такого протистояння.

У чому сила, брате

«Очевидно, Росія не була налаштована на пошук компромісу, а Україна готова до обмеження постачання газу і відстоювання своїх прав», — заявив міністр енергетики і вугільної промисловості України Юрій Продан.

У свою чергу експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський сказав, що усе відбулося за російським сценарієм, оскільки нині будь-яка домовленість — це стабільність, яка не вигідна Росії. «Треба було давно припинити перемовини з українського боку, до того ж різко. Росія висмикнула чи змусила висмикнути тему газу із загального контексту відносин з Україною. Потім вона, хоч би як там було, спонукала до того, що Україна змушена була заплатити частину боргу, і таким чином з’ясувалося де-факто, що контракт чинний. Не зрозуміло, за що цей борг нараховувався. Не зрозуміло, як туди було враховано низку аспектів, зокрема два мільярди кубів газу в газо?сховищах Криму, вишки Бойка. І останнє: Росія зацікавлена в тому, щоб показати Україну як невпорядковану країну», — констатував експерт.

 Для Росії наш газовий ринок найбільший. Вона тут має шалені гроші. Річ у тому, що собівартість газу в Росії менша, ніж 40 доларів за метр кубічний, а хоче вона продавати нам газ за 485 доларів. Порахуйте, яка це рентабельність, яка прибутковість бізнесу. Нині справедливості треба шукати в суді.

Натомість юридичні експерти у своїх прогнозах посилаються на позитивний досвід західних компаній і вказують на те, що у «Нафтогазу» є шанси виграти в Стокгольмському арбітражі справу як за власним позовом, так і за позовом «Газпрому», якщо ці позови розглядатимуть окремо. На думку керуючого партнера юридичної фірми «Антика» Олексія Кота, Україна навіть може домогтися відшкодування переплати за газ за минулі роки.

«Наскільки такі шанси великі, залежить передовсім від положень газового контракту й аргументів, якими сторони об∂рунтовуватимуть свою позицію. Однак слід зазначити: існує прецедент, коли німецька компанія RWE виграла арбітраж у «Газпрому» з вимогами, схожими на пропоновані зараз «Нафтогазом», — сказав він.

Президент адвокатського об`єднання «Укрінюрколегія» Данило Курдельчук вважає, що шанси України — більш ніж 50 на 50. За його словами, європейські партнери «Газпрому» подали до Стокгольмського арбітражу з півдесятка позовів, і не у всіх випадках російський монополіст доводив суперечку до судового рішення, при цьому в багатьох випадках з контрактів вилучали формулу «бери або плати» і встановлювали нижчу ціну на газ.

«У всіх без винятку випадках Росія йшла на певні поступки західноєвропейським партнерам», — констатує експерт. При цьому Данило Курдельчук зазначає, що Стокгольмський арбітраж сам може встановити для України ціну на газ на період розгляду позову в суді. Процедура встановлення тимчасової ціни може тривати кілька місяців, а сам розгляд позову в арбітраж — від півтора року й більше.

На думку партнера міжнародної консалтингової компанії Grant Thornton Олександра Малиновського, практика і результати застосування цінової формули, закріпленої в контракті, дають підстави зробити висновок: ціна на газ за контрактом 2009 року не ринкова, а політична, тобто формується під впливом не стільки ринкових принципів, скільки політичних чинників.

Маємо шанс «переродитися»

Україна зможе прожити без російського газу, якщо почне діяти вже зараз. Так, на думку колишнього міністра енергетики України Івана Плачкова, нині уряд повинен створити енергетичну комісію, яка має працювати на всіх рівнях від міста до окремого села, ввести технологічний мінімум на споживання газу, розробити баланс блакитного палива для кожного регіону і галузі й проводити жорсткий контроль (учора під час виступу у Верховній Раді Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що уряд створив кризовий енергетичний штаб під керівництвом віце-прем’єр-міністра — міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимира Гройсмана). Переговорний процес слід продовжувати, і важливо досягти домовленостей, аби газ Європа закуповувала на кордоні України з Росією. Щодо судового процесу Іван Плачков переконаний: наша держава має всі аргументи, аби його виграти. Причому він констатував, що сам процес може бути довготривалим.

Нині українські підземні газосховища заповнені майже наполовину. Станом на 13 червня в них було сконцентровано приблизно 13,5 мільярда кубометрів природного газу, повідомляє Асоціація європейських операторів підземних газових сховищ. Як пояснює експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, майже 45% об’єму закачаного газу — це так званий буферний газ. Його запас не повинен критично зменшуватися у газосховищах, аби технічно було можливо викачувати його в газотранспортну систему. Решту 55% можна використовувати на потреби промисловості й комунальних підприємств.

Якщо до згаданих запасів додати газ, який Україна самостійно видобуває з власних родовищ, та реверсні поставки з Європи, то до початку зими Україна «протягне» без російського блакитного палива, вважають експерти. «За умов жорсткої економії Україна може прожити без російського газу до грудня. Але чи вистоїть «Газпром», не маючи куди збувати свій газ, я не впевнений», — прокоментував ситуацію директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Економія мимоволі

Нині через низький газовий попит ситуація ще задовільна, зауважує німецький експерт з питань енергетики Клаудія Кемферт у своїх коментарях для ЗМІ. Однак узимку все може кардинально змінитися, застерігає вона. «Наші розрахунки показують, що Україна дуже постраждає, якщо в майбутньому відмовиться від російського газу. Європа хоч і може прийти Україні на допомогу, та через наявні обмеження вона не буде здатна компенсувати російський газ у довготривалій перспективі», — сказала експерт.

У Національному інституті стратегічних досліджень визнають, що через припинення поставок російського газу українська економіка справді зазнає втрат, втім, вони можуть піти й на користь. «Припинення газопостачання критичне для енергетичного сектору, це удар по хімічній промисловості, де використовують газ як сировину. Це виклик для металургів. Але разом з тим це і поштовх для структурних змін», — пояснив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло. Він вказує на те, що підприємства мають терміново розробити схеми заміщення російського газу, переключившись на альтернативні джерела енергії. Це, на думку економіста, стимулюватиме українську економіку, адже «переключення» вимагатиме від промисловців реконструкції підприємств чи будівництва. А це, в свою чергу, додаткові робочі місця, зокрема на сході України.

До речі, найбільше газу в Україні використовують саме східні регіони, де сконцентровано великі металургійні та хімічні промислові підприємства. Фактично бойові дії, які там тривають, уже пригальмували роботу цих підприємств. Як наслідок, Україна має певну газову економію. «Хоч як це цинічно звучить, але війна на сході допомагає економити газ, який не використовують там підприємства. Цей газ можна буде використати потім для опалювального сезону», — припускає експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

Водночас  експерти  переконані, що український уряд за посередництва ЄС має продовжити переговори з російською стороною щодо врегулювання комерційних газових відносин, адже запаси блакитного палива  в Україні рано чи пізно вичерпаються.