Ялинкові прикраси від 1890-го до нинішнього різноманіття можна побачити на триметровій ялинці, яку організатори новорічного дійства встановили у столичному музеї Тараса Шевченка. Кажуть, що іграшки скуповували і на блошиних ринках, і зверталися до колекціонерів, а деякі довелося робити власними руками.
— У країні найбільше збереглося ялинкових прикрас, виготовлених у 1990-х, 2000-х роках, — розповідає керівник Академії свят «Боржомі» Леся Патока. — А ось іграшки початку минулого століття, які робили зазвичай із вати й картону, нам довелося відновлювати за допомогою світлин.
Долучилися до справи і фольклористи. Їхня царина — популярні іграшки кінця XIX століття: дерев’яні або ватні карапузи й ангелочки. А ще в ті часи найприйнятнішими прикрасами були пряники й інші ласощі. Гадаю, що в такий спосіб навіть на свята дітей виховували у спартанському дусі: це ж яку силу волі й витримку їм потрібно було мати, щоб утриматися від спокуси!
За деякими прикрасами можна вивчати історію країни. Скажімо, певний час після 1935 року, коли «великий керманич Сталін» дозволив святкувати Новий рік, ялинку почали прикрашати «ідеологічно правильно» — портретами вождів, червоними зірками, полярниками і дирижаблями. Але незаможні родини робили прикраси власноруч, вирізаючи сніжинки та конструюючи інші поробки.
Після Другої світової, коли було не до святкувань, повернулися до їстівних традицій, але цукерки та мандарини на гілках мали демонструвати рівень добробуту родини. Та найпопулярнішою іграшковою темою в ті часи чомусь стали флора і фауна — численні білочки, півники, лимони й томати звисали з лапатих красунь. Згодом особливо моднячою була ялинка, яка мала на собі скляні гірлянди. І вже зовсім непристойно було не мати на ній годинничка, на якому велика стрілка застигла на позначці без п’яти дванадцять — данина рязанівському фільму «Карнавальна ніч».
Після польоту Гагаріна з’явилися скляні космонавтики і ракети, а науково-технічний прогрес повісив на ялинку кольоровий сріблястий «дощик» та електричні гірлянди, додавши цим головного болю пожежникам.
У 1970—1980-ті з’явилися Діди Морози і Снігуроньки, мальовничі будиночки, дзвіночки і ліхтарики з фольги.
Після розпаду СРСР українці відмовилися від радянських іграшок, надаючи перевагу кулькам.
Про нинішній час сенсу розповідати немає. А ось на наступний, 1916 рік, новорічні фахівці прогнозують такі модні тенденції: мінімалізм, прозорі іграшки і бронзовий колір. Повернення власноруч виготовлених іграшок. Історія зробила коло?
Ялинку, яка здатна повертати в далекі часи, можна побачити безкоштовно до 15 січня.
Наталя ЛІЩИНСЬКА для «Урядового кур’єра»,
Володимир ЗАЇКА(фото), «Урядовий кур’єр»
Ми в Google+