Щойно Україна проголосила відновлення державності, в Тернополі при палаці культури тодішнього виробничого об’єднання «Ватра» поставили за мету створити камерний оркестр. За його організацію взявся Василь Феленчак. 1991 року маестро провів перші репетиції музичного колективу, в назву якого виніс слово «Галицький». Та економічна криза тих років позначилася й на житті оркестру. Здавалося, що ось-ось він зіграє прощальний концерт. Але добре, що в обласному центрі збагнули, що такий оркестр не можна втрачати: 2003 року на сесії Тернопільської міської ради депутати надали йому статус муніципального.
Снив маестро рідним краєм
Василь Феленчак народився і провів юність у с. Нагірянка на Тернопільщині. Власну долю вирішив поєднати з музикою, тож вступив до Тернопільського музичного училища (нині мистецький фаховий коледж) імені Соломії Крушельницької. З дипломом цього навчального закладу подався далеко від батьківського порога — в російську глибинку. Працював у Томській обласній філармонії, водночас навчався в Таджицькому державному інституті мистецтв, два роки стажувався з оперно-симфонічного диригування в Новосибірську. Так минуло 18 років його життя.
Здається, Василь Андрійович міг звикнути до сибірських реалій, але ні, снив Україною, рідним краєм. 1986 року взяв участь у Міжнародному фестивалі класичної музики «Празька весна», став лавреатом і вирішив, що час повертатися додому.
У Тернополі місцем його роботи став тодішній педагогічний інститут (національний педуніверситет імені Володимира Гнатюка).
Народний артист України Василь Феленчак уже 30 років — незмінний художній керівник і диригент Муніципального Галицького камерного оркестру.
«Виконуємо класичну музику, але її інтерпретацію, образність подаємо осучаснено», — розповідає Василь Феленчак.
Його пам’ять добре закарбувала перший концерт колективу. «Нам казали, що класичну музику на Тернопільщині не сприйматимуть, бо це сільськогосподарська область», — згадує маестро. Але вже той виступ оркестру зібрав аншлаг, не кажучи про подальші концерти.
Понад півтори тисячі концертів
За три десятиліття колектив дав понад півтори тисячі концертів, підготував десятки музичних програм. Спочатку ознайомлював краян із творами композиторів світового рівня. Оркестр представив окремі програми із творів Й.-С. Баха, А. Вівальді, В.-А. Моцарта. З роками почав готувати тематичні програми, як-от «Музика проти війни», «Золоте сузір’я України», «Музика світового кіно», «Перлини світової музики». Уже понад десять років втілює проєкт «Для тих, хто в дорозі» — щоразу 8 січня дарує музику Різдва в залі очікування залізничного вокзалу станції «Тернопіль».
Музиканти давали спільні концерти з відомими скрипалями — народними артистами України Богданою Півненко та Павлом Чеботовим. Оркестр співпрацював із народними артистами України Ніною Матвієнко, Марією Байко, Любов’ю Ізотовою, поетами Ліною Костенко, Атеною Пашко, Олегом Германом. Активно залучає до власних музичних програм не лише професійних виконавців, а й аматорів сцени. Скажімо, тернопільський гурт «Пшеничне перевесло» виконував у супроводі камерного оркестру коляди в «Дарунках Різдва» та веснянки у великодньому проєкті.
Муніципальний Галицький камерний оркестр виступав не лише на численних сценах Тернополя та області. Його могли слухати у Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі, Словенії, інших країнах. Репертуар цього музичного колективу — понад 100 творів українських і закордонних композиторів. Плідна співпраця поєднувала оркестр з українськими композиторами Мирославом Скориком, Лесею Дичко, Ростиславом Бабичем. З Ростиславом Олексійовичем створили три програми, в яких прозвучали його авторські твори та аранжування популярних мелодій. Тернопільські музиканти стали одними з перших виконавців «Мелодії» Мирослава Скорика. Чимало з цих музичних перлин звучатимуть упродовж ювілейного концертного сезону.
Кожен твір сповнений глибоких емоцій
У листопаді Муніципальний Галицький камерний оркестр під орудою народного артиста України Василя Феленчака запропонує тернополянам і гостям міста концертну програму «Музика про осінь і любов». А ювілейний концертний сезон вирішив відкрити програмою із творів українських композиторів. Така музика займає значну частину репертуару колективу. Тернопільські музиканти на різних сценах і концертах з великим задоволенням виконують музичні твори М. Лисенка, Д. Бортнянського, В. Барвінського, С. Людкевича, М. Колесси, М. Скорика, І. Шамо та багатьох інших українських авторів.
Як зазначили постійні ведучі концертів оркестру Олена Лайко та заслужений журналіст України Михайло Зубик, у цьому сезоні тернопільські музиканти вирішили грати музику тих композиторів, які у власній творчості зіткнулися з нерозумінням, а часто й неприйняттям їх тогочасною владною системою.
«Саме це робить нашу нову концертну програму непередбачувано цілісною і зримою, адже кожен твір сповнений особистісних і дуже глибоких емоцій, які, передані музикою, торкаються душ тих, хто її слухає, і тих, хто її виконує», — зазначив Василь Феленчак.
Оригінали нот «Варіацій в українському дусі» Василя Барвінського радянські структури знищили. До слова, цей композитор, піаніст, педагог народився в Тернополі, його ім’ям названо музичну школу №1 в обласному центрі. Василя Барвінського із дружиною 1948 року сталінський режим кинув на десять років у мордовські табори, а твори спалили на подвір’ї львівської консерваторії. Але, як відомо, музика вічна. І «Варіації в українському дусі» таки дійшли до наших днів, і саме ними Муніципальний Галицький камерний оркестр відкрив свій концерт.
Музиканти запропонували послухати маловідому «Елегію» Євгена Станковича для квартету. Василь Феленчак з дозволу автора дописав партію контрабаса, і тепер твір зазвучав у виконанні оркестру як камерний. Очевидно, що на цьому музичному полотні різкими акордами відтворено звуки пострілів. «Ця музика, — каже маестро, — відтворює події, пов’язані із трагедією в Бабиному Яру».
Зламане життя, обірваний політ — тема «Сюїти-варіацій для камерного оркестру» Володимира Івасюка — виявилася глибоко символічною. За життя композитора її виконували лише тричі: в Києві, Москві та Львові. Аж через майже десять років твір прозвучав у виконанні Рівненського камерного оркестру. Тепер він є й у програмі тернопільських музикантів. Муніципальний Галицький камерний оркестр запропонував у своєму виконанні й Івасюкову «Мелодію». У Тернополі вона звучала вперше. Ведучі зауважили, що початково в партитуру було детально вписано партії гобоя, бас- і ритм-гітар та ударних. Аби твір зміг прозвучати у виконанні Галицького камерного, Василь Феленчак зробив авторську редакцію лише для струнних.
Василь Феленчак по-своєму прочитав «Перший юнацький концерт для фортепіано з оркестром» Мирослава Скорика. Цей твір композитор написав 1977 року для фортепіано та симфонічного оркестру. Він викликає неабияку зацікавленість у піаністів — учнів музичних шкіл.
«Але брак у таких навчальних закладах розмаїття музичних інструментів симфонічної партитури не дає змоги дітям помузикувати з оркестром», — стверджує Василь Феленчак. Він зробив власний переклад твору для складу камерного оркестру. Каже, не порушив музичної тканини авторського задуму.
Цей переклад твору спрямовано на розширення можливостей розвитку української фортепіанної музики, підтримку юних талантів. Маестро запропонував Тернопільській музичній школі №1, аби кращі її учні виступили з оркестром. Бажання випробувати себе в ролі піаністки-солістки висловила учениця Антоніна Журак. Одначе втілити проєкт завадив карантин через поширення коронавірусної інфекції, тож Муніципальний Галицький камерний оркестр здійснив студійний запис цього твору М. Скорика. І тепер він зазвучав зі сцени. Щоправда, Антоніна навчається вже в Тернопільському мистецькому фаховому коледжі ім. Соломії Крушельницької.
Ще одна випускниця першої тернопільської музшколи та мистецького фахового коледжу Мар’яна Рудакевич під час концертної програми піднялася на сцену. Нині вона живе у Львові. Галицький камерний виконав її «Постлюдію пам’яті», присвячену Героям Небесної Сотні. Мар’яна пообіцяла, що неодмінно напише твір для цього оркестру.
Ювілейний концертний сезон Муніципального Галицького камерного оркестру складатиметься із творів класичної, джазової, популярної музики. 30-річчя свого створення колектив має намір відзначити у березні наступного року гала-концертом.