Голова Львівської облдержадміністрації
Михайло ЦИМБАЛЮК

План роботи нового керівника краю зверстаний із суцільних нарад, зустрічей, робочих поїздок. Бо лише таким чином, переконаний Михайло Цимбалюк, вдасться визначити і потенціал, і найвразливіші проблеми.

- Який, Михайле Михайловичу, поставили "діагноз" соціально-економічному стану області?

- Львівщина розвивається, зокрема в промисловому секторі. Активно готуємося до проведення чемпіонату з футболу Євро-2012.

За вдалим стартом необхідно забезпечити відповідні темпи реалізації окреслених завдань. Розпочали зі створення умов для стабілізації роботи великих промислових підприємств, агровиробництва та переробної галузі. Плануємо перевірити ефективність використання орних земель.

Знадобиться кілька років, аби відтворити поголів'я худоби, молочного стада. Дожились до того, що Львівщина, де є належні умови для розвитку тваринництва, закуповує молочну продукцію в сусідніх областях. А могли б повністю забезпечити себе якісною сільськогосподарською продукцією та дещо продати.

Від темпів відновлення сільськогосподарського виробництва залежать якісні зміни на селі, відродження занедбаної в попередні роки соціально-культурної сфери, впорядкування населених пунктів, ремонт доріг, вулиць, їх освітлення, надання якісної медичної допомоги селянам.

- Кому найперше потрібна державна підтримка?

- Вугільній галузі: обсяги видобутку вугілля зменшилися, знизилася рентабельність. Проблеми діяльності видобувних підприємств ми обговорили з міністром енергетики та вугільної промисловості Юрієм Бойком. До кінця року введемо в дію кілька нових лав, споруджуватимемо ще одну шахту.

Маємо можливість збільшити виробництво електроенергії на Добротвірській ТЕС та експортувати її до сусідніх держав. Станція, за словами Юрія Бойка, повинна працювати на повну потужність. Це дасть можливість утримувати містечко енергетиків, забезпечити належну зарплату енергетикам, створити нові робочі місця, збільшити надходження коштів до бюджету.

- На чому грунтуватиметься стратегія розвитку краю?

- Очікуємо зростання інвестицій у розбудову інфраструктури (торік в економіку вкладено понад 160 млн дол.), зокрема й дорожньої, підготовка якої активно ведеться до Євро-2012. Запроваджуватимемо нові технології, зокрема переробку твердих побутових відходів.

Активно розвиватимемо курортні зони Трускавця, Моршина та Східниці через спорудження об'їзної дороги та будівництво стадіону, який використовуватимуть не лише як тренувальну базу під час проведення єврочемпіонату. Українські футбольні клуби (є вже конкретні домовленості) їздитимуть на тренувальні збори до Трускавця, а не в Туреччину.

Стратегію розвитку в найближче десятиліття визначатиме підготовка України до подання заявки в МОК на право проведення в Карпатах Олімпійських ігор-2022 року, зокрема у гірських територіях Тисовця, Славського. Це відчутний імпульс для розвитку депресивних районів.

- Нині серед аутсайдерів такі підприємства, як ЛАЗ, Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат. Це ті виробництва, які могли б стати локомотивами економіки області та забезпечувати серйозні надходження до державної скарбниці.

- Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат має шанси працювати на повну потужність. Спробуємо розв'язати одну з головних проблем - постачання місцевої сировини, тим паче, що лісоматеріалів маємо вдосталь.

Серйозним шансом для ЛАЗу стало замовлення на виробництво автобусів для міських перевезень в українських містах, які прийматимуть чемпіонат з футболу. Проте графік не виконується. Нині аналізуємо причини його недотримання, намагаємося стабілізувати роботу підприємства.

- Яким чином розв'язуватимете проблеми гірничої хімії, соціальні та екологічні питання, пов'язані з функціонуванням ДП "Сірка", Подорожнянського сірчаного кар'єру, Стебницького "Полімінералу"?

- Розраховуємо на підтримку уряду. Готуємо для цього відповідну документацію. Гострі проблеми обговорювали з першим віце-прем'єр-міністром Андрієм Клюєвим під час його відвідин Львівщини. Остаточні рішення прийматимуться на рівні держави, бо на закриття підприємств гірничої хімії потрібні чималі фінансові ресурси. Водночас у Стебнику збираємося реанімувати одне з небагатьох унікальних родовищ калійної руди в Європі, яким цікавляться західні інвестори. Це покладе край низці гострих соціальних та екологічних питань довкола цього виробництва.

- Не менше, аніж від катаклізмів техногенного походження, потерпає Львівщина і від швидкоплинних гірських річок.

- На жаль, ніяк не навчимося використовувати природний потенціал свого краю - енергію малих річок, вітру. Відтак гірські населені пункти не потерпали б від повеней, а станції ще й виробляли б без шкоди довкіллю недорогу електроенергію. Допомогти в цьому обіцяють австрійські енергетики.

Плануємо реалізувати низку проектів з розвитку вітрової енергетики. Ініціюватимемо прийняття загальнодержавної програми використання таких джерел енергії.

- Чи маєте, Михайле Михайловичу, відповідний "рецепт" порятунку архітектурних перлин Львівщини?

- Гадаю, тут певною мірою можна запозичити досвід Тернопілля щодо ефективного використання коштів держбюджету на відтворення пам'яток архітектури, замків і палаців. І водночас використати започатковану на Львівщині практику передачі пам'яток у концесію. В такій ситуації треба діяти максимально прозоро: передавати в концесію ті об'єкти, які держава не може відновити самотужки, але з гарантією, що пам'ятки залишаться у власності держави. Вони належать нашій історії, всьому народові.

ДOСЬЄ "УК"

Михайло ЦИМБАЛЮК. Народився 1964 р. на Івано-Франківщині. Закінчив Тернопільський державний педінститут та МАУП. Доктор юридичних наук, генерал-лейтенант міліції. Працював на керівних посадах у органах внутрішніх справ. Двічі очолював Тернопільську облдержадміністрацію. З грудня 2010 р. - голова Львівської облдержадміністрації.