Головний принцип саміту НАТО, який розпочався вчора у Варшаві, полягає в тому, щоб, з одного боку, продемонструвати свою силу та вплив, а з другого — не надто провокувати Росію, про діалог з якою останнім часом говорять усі світові лідери. Київ мав свої сподівання на Варшавський саміт.
По-перше, Україні, яка другий рік поспіль стримує російську воєнну навалу і де серед населення зберігається стійка тенденція на підтримку вступу країни до Північноатлантичного альянсу, було важливо почути, що НАТО тримає свої двері відкритими для всіх охочих. По-друге, Київ розраховує на підтримку Альянсу в реформуванні ЗСУ та на солідний пакет військово-технічної допомоги. Президент США Барак Обама перед початком зустрічі з лідерами ЄС заявив, що НАТО й надалі підтримує Україну, «яка проводить важливі політичні й економічні реформи». «США і ЄС єдині у наших зобов’язаннях подовжувати санкції проти Росії, доки вона повністю не виконає своїх зобов’язань за мінськими домовленостями», — наголосив він.
Фундаментальний принцип
Вступ України до НАТО під час Варшавського саміту сторони не обговорювали, кажуть: поки що не на часі. Але нині, коли Росія фактично безкарно захоплює території сусідніх держав, які наважилися вийти зі сфери її геополітичного впливу, питання розширення НАТО у кожного на вустах. Тому ще за кілька годин до офіційного початку саміту Генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що НАТО й у подальшому дотримуватиметься політики відкритих дверей, і присутність на саміті у Варшаві Чорногорії, яка в процесі вступу до Альянсу, за його словами, це доводить.
«Цей саміт знову продемонструє, що двері НАТО залишаються відкритими», — заявив Єнс Столтенберг. За його словами, Альянс співпрацює з Грузією та Україною як з близькими партнерами.
«Якщо говорити про Україну, то вона фокусується на реформах, і українська влада заявила, що зачекає із заявкою доти, доки країна не просунеться у процесі модернізації та реформуванні сектора оборони», — пояснив позицію України Генсек Альянсу, наголосивши, що НАТО підтримує і надає нашій країні політичну й практичну допомогу.
Проте він запевнив, що фундаментальний принцип НАТО на право кожної держави обирати свій власний шлях залишається незмінним. «Якщо Грузія чи Україна, чи будь-яка інша держава захочуть бути членом НАТО, це вирішувати безпосередньо їм та 28 союзникам, ніхто більше не має на це права», — заявив Генсек.
Реакція на російську агресію
У Кремлі за Варшавським самітом спостерігають уважно і прискіпливо. Адже повідомлення про те, що у 2016 році НАТО планує збільшити свою присутність у Східній Європі, спричинило хвилю обурення і звинувачень від російського керівництва.
Проте під час Варшавського саміту Єнс Столтенберг заявив, що посилення військової присутності в східних країнах Альянсу спричинено виключно діями Росії в Україні.
Як повідомляє УНІАН, про це він сказав у вступному слові перед початком роботи саміту, коментуючи репліку російських журналістів стосовно того, що це не Росія, а НАТО має агресивний вигляд.
«Ми збільшуємо нашу військову присутність у країнах Балтії та в Польщі, але, поза всяким сумнівом, це реакція на те, що Росія зробила в Україні», — сказав Генсек. Він наголосив, що в НАТО бачать Росію, «яка хоче використовувати військову силу проти суверенної держави в Європі».
«Це головна причина, чому ми збільшуємо нашу військову присутність на сході Альянсу», — наголосив Єнс Столтенберг.
Політична й фінансова підтримка
У Києві переконані, що на саміті НАТО у Варшаві Україна має особливий статус, адже вона стала єдиною країною-партнером НАТО, для якої запланували окреме засідання на найвищому рівні у рамках саміту. За повідомленням МЗС, на засіданні комісії Україна — НАТО, яка відбудеться сьогодні, українська сторона очікує отримати від Альянсу комплексний пакет допомоги, спрямований на розвиток обороноздатності України відповідно до стандартів НАТО на середньострокову перспективу. Серед основних напрямів, які входитимуть у комплексний пакет допомоги, — реформування органів безпеки, протидія гібридній війні, стратегічні комунікації, енергетична безпека, кібернетична безпека, військово-технічне співробітництво, логістика і стандартизація.
Програма перебування Петра Порошенка у Варшаві передбачала двосторонні зустрічі з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, Фінляндії — Саулі Ніїністьо та Прем’єр-міністром Великої Британії Девідом Кемероном.
Під час спільної зустрічі глави України та Туреччини домовилися про проведення в Києві чергового засідання Стратегічної ради високого рівня, повідомляє прес-служба АП.
Реджеп Таїп Ердоган та Петро Порошенко домовилися про подальшу координацію між країнами у секторі регіональної безпеки.
«Ніщо не вплине на зміцнення українсько-турецького стратегічного партнерства», — запевнив під час зустрічі Президент Туреччини. Він ще раз наголосив: Туреччина підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та засуджує переслідування кримських татар в окупованому Росією Криму.
Учора ввечері у рамках саміту НАТО відбулася зустріч Петра Порошенка з «п’ятіркою НАТО» — лідерами п’яти найвпливовіших країн Альянсу: США, Франції, Німеччини, Великої Британії та Італії.
Ми в Google+