Нагадаємо, що з 1 квітня цього року науковцям-пенсіонерам, які оформили пенсію до 1 жовтня 2011-го, почали нараховувати виплати в розмірі звичайних трудових. А якщо вони продовжують працювати, то й ці виплати отримують не повністю, а лише 85%. Тому, наприклад, викладачам вишів стало невигідно залишатися на роботі, й вони почали масово звільнятися, причому прямо посеред навчального року.
Отже, щоб не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із галузі, за ухвалення законопроекту №2528 про внесення змін до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу країни) в цілому проголосували 308 народних обранців. Проте до 31 грудня 2015 року пенсіонерам-науковцям виплачуватимуть тільки 85% пенсії.
Згідно із законом, передбачається «надання права науковцям під час роботи на наукових (науково-педагогічних) посадах на отримання/призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та тимчасове (до 1 січня 2016 року) обмеження її розміру до 85%».
— Ми відновлюємо розмір пенсій, призначених вченим до 1 жовтня 2011 року, і залишаємо тимчасовий порядок виплати наукової пенсії працюючим пенсіонерам у розмірі 85% до 31 грудня 2015 року, — поінформувала громадськість голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмила Денісова.
На запитання журналіста «УК», чому саме науковцям вирішили повернути розмір пенсій, адже всі спецпенсіонери, напевно, не зраділи, дізнавшись про скасування колишніх розмірів виплат, та чи вистачить у Пенсійного фонду коштів для цього, вона відповіла:
— Річ у тім, що нині в науковому секторі, на жаль, склалася ситуація, коли там майже нікому працювати. Це раніше там було чимало досвідчених літніх науковців, та більшість із них після скасування наукових пенсій вирішила, що доцільніше піти на заслужений відпочинок. І в академічних радах майже не залишилося людей. Для того щоб у науку приходила талановита молодь, хтось має приймати в них захист кандидатських і докторських дисертацій. Та ж хто це робитиме, якщо з 1 квітня майже 300 знаних вітчизняних науковців вирішили звільнитися?
Відомо, що науковці, які вийшли на пенсію до 1 жовтня 2011 року (тобто до початку торішньої пенсійної реформи), до 1 квітня 2015 року отримували наукову пенсію. Та з 1 квітня їхні пенсії стали трудовими. Але якщо вони продовжують працювати, то й ті отримують не в повному обсязі, а лише 85% від них. І тому не дивно, що ці висококваліфіковані фахівці вирішили звільнитися. Але ж це літні люди, часто 70- й навіть 80-річні, які й не працювали на повну ставку. Хтось працював на 25% ставки, хтось — на 50%, а хтось взагалі через вік і стан здоров’я приходив на роботу тільки раз на два тижні або й на місяць. Аби зробити саме ту роботу, яку не подужають науковці з меншим досвідом і кваліфікацією. І саме тому ми вирішили підтримати цих людей, а через них і вітчизняну науку взагалі. Адже без її розвитку неможливий повноцінний розвиток країни та якісні реформи.
Що ж до Пенсійного фонду, то він справді нині має дефіцит бюджету. Але 16, а не 80 мільярдів гривень, як помилково стверджували деякі посадовці. Решта заборгованості — за державними програмами, які завжди фінансували з держбюджету (наприклад, доплати людям за законами «Про шахтарську працю», «Про соціальний захист дітей війни» тощо). Виплати за цими програмами ПФ проводить як каса, а гроші на ці виплати завжди закладали саме в державному бюджеті.
А щоб відновити колишні виплати пенсіонерам-науковцям, за словами Л.Денісової, щомісяця потрібно буде віднайти в бюджеті Пенсійного фонду лише три мільйони гривень. Для нього це не така вже й велика сума, тож народний депутат переконана, що фахівці ПФ з цим впораються. Адже мета — збереження наукового потенціалу України — того варта.
Ми в Google+