Розлучитись і зберегти нормальні стосунки вдається далеко не всім. Часто після офіційного розриву один із батьків усіляко намагається забути про колишню сім’ю, зокрема й про дітей. Тому матерям (найчастіше після розлучення діти залишаються жити саме з ними) доводиться судитись, аби змусити батька згадати про свої хоч би фінансові зобов’язання. І навіть після отримання рішення суду чоловіки все одно намагаються уникнути сплати аліментів. Дехто переписує бізнес на інших осіб, хтось усі свої прибутки виводить у тінь і платить аліменти з офіційної мінімальної зарплати, водночас у соціальних мережах демонструючи фото із закордонних подорожей або вихваляючись новими авто. Щоб унеможливити такі ситуації, в Міністерстві юстиції розробили зміни до законів для посилення відповідальності для неплатників аліментів.
Захистити нащадків
Нині мало хто сумнівається в необхідності посилення відповідальності для неплатників аліментів. «Питання добробуту дітей та їхні права завжди викликали пильну увагу як українського суспільства, так і міжнародного співтовариства, — зазначає народний депутат Андрій Помазанов. — 20 листопада 1959 року Організація Об’єднаних Націй ухвалила Декларацію прав дитини, у якій проголошено соціальні й правові принципи, що стосуються захисту і добробуту дітей для забезпечення щасливого дитинства».
У Декларації прав дитини зазначено, що дитина внаслідок її фізичної й розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист і до, і після народження. Тому дитині слід забезпечити спеціальний захист й надати можливості та сприятливі умови для нормального фізичного, розумового, морального, духовного й соціального розвитку в умовах свободи і гідності.
Проте після розлучення дехто з батьків уперто не хоче не лише спілкуватись, а й уникає сплати аліментів. Відповідно до Сімейного кодексу, після розлучення способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними чи за рішенням суду.
«Нещодавно ухвалений закон чітко закріпив те, що аліменти — власність дитини, — каже заступник міністра юстиції Сергій Петухов. — Щодо процедури, як це відбувається, то суд встановлює обов’язок сплачувати аліменти і їх розмір у чіткій сумі або відсотка заробітку одного з батьків, який не бере безпосередньої участі у вихованні дитини. У разі наявності заборгованості по аліментах, що перевищує 3 місяці, справу передають до виконавчої служби. Тоді виконавці можуть звернутись до суду з поданням про розшук боржника, якщо він ухиляється від судових засідань. Також у судовому порядку встановити тимчасові обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Держвиконавець роз’яснює тому з батьків, хто судиться за аліменти, що він має право звернутися із заявою про вчинення боржником кримінального порушення. За злісне ухилення від сплати аліментів передбачено кримінальне покарання».
Одним з достатньо ефективних засобів впливу на боржників, які ухиляються від сплати аліментів, міг би бути такий захід, як обмеження виїзду боржника за межі України. Проте на практиці це реалізувати складно через тривалість судової процедури.
«Коли виконавець звертається до суду з клопотанням про призначення такого заходу, як обмеження виїзду боржника за кордон, відсоток задоволення цих клопотань достатньо невисокий — лише 9%, — каже Сергій Петухов. — Оскільки це віддано на розгляд суду, то ми вбачаємо в цьому наявність корупційної складової. Притягнення до кримінальної відповідальності боржника нині можливе лише за заявою потерпілого. Цей спосіб впливу на злісних боржників міг би бути й ефективнішим».
Статистика Міністерства юстиції не радує. Станом на 1 жовтня 2017 року виконавчих проваджень у справах про аліменти було 538 177. Протягом перших 9 місяців цього року державна виконавча служба стягнула аліментів на суму понад мільярд гривень. На жаль, як твердять експерти, якщо боржник не платить аліментів протягом трьох місяців, то й надалі цього не робитиме.
Істотні обмеження в дії
«Як свідчить практика, саме право на фінансове утримання досить часто порушують як один із подружжя, так й інші особи, що мають відповідні зобов’язання стосовно того, хто потребує допомоги, — зауважує Андрій Помазанов. — Недосконалість чинного законодавства дозволяє недобросовісному батькові чи матері або іншому членові сім’ї ухилятись від обов’язку утримувати дитину. Саме на реалізацію ефективних, дієвих і справедливих заходів захисту права дитини на належне утримання спрямований проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів».
У розробленому Мін’юстом законопроекті є положення, спрямовані на вдосконалення процедури примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів. Ідеться про спрощення порядку встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Виконавець зможе тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за кордон за умови наявності заборгованості зі сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці. Це можна буде робити без участі суду з визначенням чіткого порядку зняття такого обмеження у разі погашення заборгованості. Це буде ефективніший і швидший спосіб впливу на таких боржників.
Наступний момент — позбавлення боржника права вирішувати питання тимчасового виїзду дитини за межі України. Часто батьки, які не платять аліментів і не беруть участі у вихованні дитини, зловживають правом надавати такий дозвіл.
У законопроекті йдеться про такі тимчасові обмеження боржника, як право керування транспортним засобом, користування вогнепальною, мисливською, пневматичною та вихолощеною зброєю; тимчасове обмеження боржника у праві полювання тощо.
«Практику обмеження немайнових прав боржника за несплату аліментів застосовують у США, Канаді, Великобританії, Фінляндії, Польщі, Ізраїлі та інших країнах, — зазначає Сергій Петухов. — У Канаді фото боржника, позбавленого водійських прав, ліцензій на рибальство та мисливство, публікують в інтернеті. У Великобританії агентство зі стягнення коштів виявляє неплатників аліментів і звертається до суду з вимогою щодо позбавлення боржника водійських прав. У Білорусі з 2012 року тимчасове обмеження керування транспортним засобом застосовують до боржників на строк до п’яти років. У Білорусі й Казахстані виїзд боржника за кордон можливий лише з дозволу одержувача аліментів».
Тож якщо батько за власним бажанням не згадає про необхідність утримувати дитину, то його змусить це зробити держава.
ТОЧКА ЗОРУ
«За жодних обставин не можна забувати про свої обов’язки»
Павло ПЕТРЕНКО, міністр юстиції:
— Питання невиплати аліментів надзвичайно соціально чутливе. Кілька мільйонів українських дітей — жертви невиконання батьківського обов’язку зі сплати аліментів. Навіть попри збільшення обсягу стягнень, завдяки більш активним діям державних виконавців Міністерства юстиції проблему не вдалося розв’язати повністю. Тому ми напрацьовуємо великий пакет законодавчих змін, які зроблять несплату аліментів болісною і не комфортною для боржника.
Крім введення жорсткої заборони на виїзд за кордон для батьків, які злісно ухиляються від сплати аліментів, також пропонуємо призупиняти їм право на водіння автомобіля, володіння мисливською зброєю, полювання тощо. Можливо, це не такі вже й чутливі моменти, але є певна категорія матеріально забезпечених чоловіків, які мають час і гроші на полювання, але не мають бажання забезпечувати власну дитину.
Також пропонуємо новацію, що стосуватиметься дітей, яких використовують для шантажу через ненадання згоди батька на короткостроковий виїзд дитини за кордон. Ідеться про норму, згідно з якою батька, що не платить аліментів протягом 6 чи 12 місяців, позбавлятимуть права надавати дозвіл на виїзд дитини за кордон (цю норму обговорюють). У такому разі в мами виникає право після отримання відповідної довідки від державного виконавця виїжджати за кордон з дитиною на лікування чи відпочинок без згоди батька.
Я б радив горе-чоловікам, які ухиляються від сплати аліментів, схаменутися. Ще одна новація, яку ми пропонуємо, — можливість публічно отримати інформацію про батьків, які злісно ухиляються від сплати аліментів. Умовно це буде список, розміщений на сайті Мін’юсту. Уже є реєстр боржників, і пропонуємо парламенту, щоб у цьому реєстрі був окремий розділ, який стосується боржників зі сплати аліментів.
Ми в Google+