ТОЧКА ЗОРУ

За останні 10 років ця країна продемонструвала приклад чи не найактивнішої боротьби з тютюнопалінням у світі. Але результат невтішний: рівень паління зріс

Валерій ВОРОТІН,
доктор наук з держуправління,
професор, Національний інститут стратегічних досліджень

На початку цього десятиліття канадська влада, аби знизити паління, прийняла цілий пакет доволі жорстких заходів проти сигарет. Зокрема, було заборонено майже усі види реклами. Крім того, ще з 2000 р. попереджувальні написи про шкоду сигарет зросли до 50% поверхні пачки. З 2003 по 2005 рр. уряд також заборонив паління у громадських місцях. І одночасно з цим ще й різко зросли податки на сигарети -наприклад, в провінції Онтаріо вони збільшилися втричі - з 11% в 2000 р. до 30% в 2006 р.

Результати цього експерименту були неочікуваними для економіки. Передовсім, закрилося 10% дрібних магазинів, оскільки майже половину доходу вони отримують від сигарет. Закрилося дві тютюнові фабрики. Вкупі ці два факти збільшили безробіття в країні. Податкові надходження від тютюнових виробів падають вже п'ятий рік поспіль. Але при цьому кількість викурених сигарет не зменшилася. Проте зросло паління контрабандних сигарет - з 16 до 33%. А в окремих провінціях тютюнова контрабанда поглинула навіть до 49% ринку. При цьому особливо зростає паління серед неповнолітніх. Наприклад, у Квебеку, де частка контрабандних сигарет складає більше 40% ринку, за останні три роки рівень підліткового паління зріс із 17 до 20%.

Експерти зі світовим ім'ям не здивовані такою інформацією. Адже за численними дослідженнями, з усіх перерахованих механізмів хоча б певний ефект для зменшення рівня паління має лише підвищення цін на сигарети. Причому, як наполягають експерти, по-перше, більш ефективним є застосування і поступове підвищення фіксованих податків, коли податок є однаково високим і для дешевих, і для дорогих сигарет. По-друге, за дослідженнями соціологів Хаббла, Маклеода, ціна має вплив на рівень паління лише для осіб з низьким рівнем доходу, і що цікаво, вона має більше значення для чоловіків, ніж для жінок. Хоча, наприклад, в тій же Канаді зараз вже роздумують: чи не варто більш обережно підходити до тютюнових податків. "Зрозуміло, що Канада зайшла в глухий кут у своїй стратегії боротьби з палінням, у якій податки вже відіграють роль не бар'єра для споживання, а стимула для контрабанди", - заявив Пітер Симен, представник канадського Національного управління по боротьбі з контрабандою.

А от ефект від заборон на паління у громадських місцях, від попереджувальних написів і від заборон на рекламу взагалі майже нульовий. Особливу критику в спеціалістів викликали заборони на рекламу сигарет. Доктор економічних наук, професор Університету штату Пенсильванія Джон Нельсон більш як 20 років вивчав вплив реклами тютюну і алкоголю на рівень споживання цих товарів і ще в 2003 р. дійшов висновку - прямої взаємозалежності між ними не існує.

"Акцент на забороні реклами і аналогічні пропозиції в літературі щодо покращення здоров'я є недоцільними. Політика щодо боротьби з палінням і алкоголізмом серед молоді має бути більш ефективною", - заявив дослідник у Журналі екологічних досліджень і суспільного здоров'я. Цю ж думку підтверджують принаймні чотири масштабних багаторічних соціологічних дослідження. Зокрема, Гарвардське дослідження, яке проводилося серед студентів у 140 коледжах США, показало, що "заборона на рекламу сигарет на території кампуса не має суттєвого впливу на рівень паління".

Неефективність повної заборони реклами сигарет підтверджує і досвід інших країн. В США, Німеччині, Японії, де існують доволі ліберальні закони щодо обмежень на рекламу сигарет, рівень паління за попередні два десятиліття зменшився тим не менш на 30-50%. В Україні ж навпаки, сьогод- ні існують одні з найбільш жорстких серед країн Європи закони про заборону реклами сигарет, про обмеження паління в громадських місцях. Український акциз на сигарети - один з найбільших в СНД. Oднак, за минулий рік рівень паління в Україні, за даними Київського міжнародного інституту соціології, зріс з 24,8 до 25,5%.