Попри війну триває реалізація Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року — уряд розробив План заходів її впровадження на 2023—2024 роки. Учора його затверджено на засіданні Ради безбар’єрності. Учасники засідання також обговорили план реалізації стратегії за попередні роки та флагманські проєкти міністерств.
Під час заходу перша леді Олена Зеленська наголосила, що безбар’єрність — це питання виживання та питання якості життя водночас.

 Такі підсумки дев’ятої зустрічі Контактної групи з питань допомоги Україні у форматі «Рамштайн», які оприлюднив у Брюсселі міністр оборони США Ллойд Остін. Про передачу Україні західних винищувачів на зустрічі домовитися не вдалося.
Як заявив під час пресконференції за підсумками «Рамштайну» глава Пентагону, учасники міжнародної коаліції з підтримки України  погодилися робити все можливе, щоб надати їй якомога більше спроможностей протиповітряної оборони та інтегрувати їх у єдину систему.

 Богдана Гордійчука та ще трьох його побратимів — наших захисників Рівне проводжало в останню земну путь. Велелюдний майдан не просто плакав — голосив. Міцні як криця чоловіки не стримували ні сліз, ні емоцій. Почесна варта бійців, оркестр, прапори і «Плине кача»…
Майдан рушив до Покровського собору, де відправили панахиду за Богданом. Біля домовини — найрідніші: мама Людмила Марчук та син-першокласник Степанко.

 Як не погодитися зі згорьованими рідними загиблих героїв, що необхідно збирати новітні військові традиції й берегти пам’ять про загиблих. Війна триває… Такими словами завершувався матеріал «Таких земля народжує одиниці» в «Урядовому кур’єрі» 13 жовтня 2020 року. Розмовляв тоді з батьком загиблого «кіборга» Олексія Панченка Анатолієм Миколайовичем. Важко тоді було й уявити, яких страшних масштабів можуть сягнути наслідки війни.

 Ексдепутат Бундестагу та колишній спеціальний уповноважений Бундестагу з питань збройних сил ФРН (2015—2020), а нині президент Товариства з безпекової політики (GSP), впливової німецької неурядової організації, Ганс-Петер Бартельс відвідав Україну, щоб уточнити її потреби на державному, місцевому і громадському рівнях та оцінити підтримку Німеччини.
Укрінформ зустрівся з Гансом-Петером БАРТЕЛЬСОМ в останній день візиту, щоб поговорити про нагальні питання міжнародної допомоги Україні, зокрема від Берліна, дізнатися про поточні оцінки загрози, чим є сучасна росія, а також прояснити, як на неї реагує Європа і серед інших Німеччина.

 Вони, а таких було чимало, нетерпляче чекали «визволення» Донецька і приєднання до рф ще з весни 2014 року. Активно й агресивно переслідували тамтешніх українців і сприяли російським «братам» у розпочатій тими гібридній війні аж до повномасштабного вторгнення рашистів у лютому 2022 року. А далі в безнадійно отруєній цинічною кремлівською пропагандою свідомості таких жителів окупованої території почав відбуватися злам. Окремі з них раптом зблизька і на власні очі побачили: йо… 

 Доки чекав на директора приватної охоронної компанії «Департамент охорони», організатора Благодійного фонду  «Безпечний регіон» Сергія Гулієва, до офісу з інтервалом 15—20 хвилин під’їхало кілька машин. Ті, хто був усередині, почали вивантажувати та складати на східцях будівлі картонні коробки і пакунки. Цікавлюся, звідки гуманітарна допомога і що привезли.

 Після лютневої революції 1917 року на Кубані розгорнувся рух за створення власної держави. 30 квітня — 3 травня 1917-го в місті Єкатеринодарі (нині  краснодар) відбулися збори козацтва, на яких було утворено Кубанську військову раду. 24 вересня 1917 року ця рада на другій сесії проголосила себе крайовою радою з повноваженнями установчих зборів й ухвалила першу конституцію Кубані, перейменувавши Кубанську область в республіку, до складу якої увійшли Кубанська область, Чорноморська і Ставропольська губернії, а також Терська область.