Кабінет Міністрів на засіданні 3 травня затвердив проєкт указу Президента України, який оновлює склад робочої групи, що займається розробленням механізмів відшкодування за пошкоджене внаслідок російської агресії майно. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

«Президент Володимир Зеленський поставив чітке завдання: зробити так, щоб заморожені на Заході російські активи було спрямовано на користь України. Сьогодні робимо важливий крок», — зазначив він.

Уряд створив окрему підгрупу, яка безпосередньо працюватиме над питанням конфіскації російських суверенних активів за кордоном. До складу підгрупи зокрема увійдуть представники міністерств, Офісу Президента, парламенту, НБУ, українські й іноземні експерти.

«Наша незмінна принципова позиція: росія повинна за все заплатити сповна. Відповідно до оцінки RDNA-3, яку ми зробили зі Світовим банком, потреби на відбудову становлять 486 мільярдів доларів. За час повномасштабної війни ворог зруйнував або пошкодив понад 250 тисяч житлових будівель, до 4 тисяч шкіл, більш як тисячу лікарень та багато інших об’єктів», — сказав Прем’єр-міністр.

За словами очільника уряду, Україна вже зараз дискутує з партнерами про конкретні механізми того, як саме росія має заплатити.Під час візиту у США урядова делегація мала неформальні зустрічі стосовно перспектив та шляхів конфіскації.

«Провели важливий круглий стіл із цього приводу за участі представників країн G7. Вдячні Канаді, зокрема віцепрем’єрці Христі Фріланд за організацію модерації. Були представники ЄС, Швеції, Польщі. Також на круглому столі були присутні представники наукових кіл, оскільки ми маємо створити унікальний юридично виважений та дієвий механізм використання російських активів», — повідомив Денис Шмигаль.

За його словами, обговорювали потреби України, те, скільки російських активів доступно, принципи й інструменти, як можна використати заморожені активи.

«Важливо, що деякі наші партнери вже зробили рішучі кроки. Одним з лідерів цього процесу була Канада. Також нещодавно Конгрес США надав Президентові широкі повноваження в питанні конфіскації російських суверенних активів. Крок за кроком рухаємось у цьому напрямку», — наголосив Прем’єр-міністр.

Два саміти і конференція

У червні відбудуться три ключові події для посилення України, перемоги та справедливого миру. Про це під час засідання уряду повідомив Денис Шмигаль.

«Перша подія — це саміт лідерів країн G7, який має остаточно узгодити механізм використання російських активів на користь України. Робимо все можливе, щоб саме наш підхід ліг у його основу», — наголосив глава уряду.

Друга подія, за його словами, — конференція з відновлення в Берліні. Її мета — консолідувати міжнародну допомогу для відбудови на основі чітких та зрозумілих принципів.

«Це максимальне залучення приватного бізнесу, орієнтація на сектори, що генерують додану вартість», — зауважив Денис Шмигаль.

Третя ключова подія — Глобальний саміт миру у Швейцарії. Як зауважив Прем’єр-міністр, Україна об’єднує світову спільноту, щоб агресор усвідомив безальтернативність української формули миру.

Очільник уряду повідомив, що заплановано участь понад 150 держав і міжнародних організацій: «Ворог докладає зусиль, щоб зірвати цей форум. Але ми та наші партнери готові до викликів».

Один з важливих елементів примусу росії до миру — дієві санкції. «За останній місяць ми побачили важливі санкційні ініціативи», — зауважив Прем’єр-міністр.

Так, Рада ЄС продовжила санкції проти осіб та установ за порушення суверенітету і територіальної цілісності України. Почалася робота над чотирнадцятим пакетом європейських санкцій. США і Велика Британія оголосили про ембарго на імпорт російського алюмінію, міді та нікелю. Сенат Сполучених Штатів проголосував за закон про заборону імпорту збагаченого урану з рф.

«Також американський уряд активував санкції щодо майже 200 фізичних і юридичних осіб, які допомагають російському ОПК», — нагадав Денис Шмигаль. Він подякував кожному з партнерів за послідовність і рішучість та закликав до подальшого посилення тиску на рф, залучення нових держав у санкційну коаліцію, покарання тих, хто допомагає обходити санкції.

Запорука стійкості

Одним з головних елементів нашої економічної стійкості залишається аграрний сектор. Прем’єр повідомив, що аграрії, які проводять третю посівну під час повномасштабної війни, вже засіяли 7,2 мільйона гектарів ярими культурами. Він подякував сільгоспвиробникам, які в надскладних умовах воєнного часу працюють, щоб нагодувати Україну та світ.

«Загалом протягом весняної посівної плануємо засіяти 13,5 мільйона гектарів. Цього достатньо для внутрішніх потреб і збереження експортного потенціалу, — сказав Денис Шмигаль, зауваживши, що український експорт набирає обертів. — У квітні ми вивезли понад 13 мільйонів тонн товарів. Це більше, ніж в останній довоєнний місяць».

Крім поліпшення логістики держава допомагає безпосередньо сільгоспвиробникам. Зокрема, уряд відстрочив повернення боргів господарствам, чиї землі перебувають під окупацією або в зоні бойових дій. Через Державний аграрний реєстр є змога  отримати субсидію тим, хто обробляє землю на деокупованих територіях. Крім того, аграрії можуть отримати 25% компенсації вартості придбаної сільгосптехніки українських виробників та 80% вартості робіт з розмінування.

Гранти на пільгових умовах

Підприємства, що виробляють дрони, зможуть отримувати грант від держави обсягом 80% вартості поданого проєкту. Пільговий режим надання грантів таким виробникам діятиме на всій контрольованій території України. Відповідне рішення уряд ухвалив учора, повідомляє Мінекономіки.

«Умови, створені рішенням уряду для виробників дронів, сприятимуть розвитку цього високотехнологічного напряму в усіх регіонах країни. Це нові робочі місця, податки до бюджетів усіх рівнів. Зрештою, збільшення попиту на кваліфіковані інженерно-технічні, ІТ-кадри стимулюватиме молодь навчатися відповідних професій. І це дуже важливо для майбутнього економіки країни», — зазначила заступник міністра економіки Надія Бігун.

Джерело: Департамент комунікацій Секретаріату КМУ