Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів

Європейська комісія оприлюднила щорічний звіт щодо України в межах пакета розширення ЄС. Це ще один практичний і позитивний крок на шляху до членства в Європейському Союзі. Україна показала прогрес попри війну. Безумовно, є над чим працювати, але напрям руху дуже чіткий. Про це заявив Прем’єр­міністр Сергій Корецький.

«Звіт Єврокомісії мені особисто передала посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова. Єврокомісія підтвердила, що Україна виконала умови для відкриття всіх кластерів, які залишилися», — повідомив очільник уряду.

Сергій Корецький зазначив, що стан підготовки до вступу поліпшився в дев’яти розділах. Це більш як удвічі більше, ніж торік. Погіршення немає в жодному розділі, як і відкату реформ.

Наступна мета — отримати проміжну оцінку бенчмарків (IBAR) на початку 2027 року. Для цього за ініціативи Президента Володимира Зеленського та Президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн створено спільну робочу групу України та ЄС.

«Ми ставимо амбітні, але осяжні цілі. Є галузі, де треба працювати швидше. Рекомендації Єврокомісії ми беремо в роботу, — запевнив очільник уряду. — Цей результат ми вкотре досягли всі разом. Тільки спільними зусиллями Верховної Ради та уряду можна рухатися до ЄС і залучати фінансову допомогу для України».

Сергій Корецький подякував усім, хто підтримував Україну на цьому шляху. 

«Дякую Президентові Володимиру Зеленському. Дякую Президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та єврокомісару з питань розширення Марті Кос. Окремо дякую Верховній Раді та особисто Голові Верховної Ради Русланові Стефанчуку за залученість у євроінтеграційну роботу. Дякую Всеволоду Ченцову, команді Офісу Президента та всім урядовцям, які працюють над реалізацією реформ. Дякую всім, хто долучився до цього проміжного, але важливого результату. А головне — дякую Силам оборони, завдяки яким ми продовжуємо жити, боротися, розвиватися і рухатися до ЄС».

Прем’єр­міністр повідомив, що найближчим часом візьме участь у форумі з питань розширення в Брюсселі, де предметно говоритиме про подальші кроки, щоб максимально прискорити наш рух до ЄС.

Серед тих, хто просунувся найбільше

«Цьогорічний звіт підтверджує, що Україна, попри надскладні умови, продовжує динамічний рух до членства в Європейському Союзі. Для нас важливо, що цей поступ відображено у звіті, в конкретних оцінках і рекомендаціях. Вони стануть практичним орієнтиром для подальших реформ та підготовки до наступних етапів переговорного процесу», — прокоментував звіт віцепрем’єр­міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов.

Він наголосив, що Україна прагне відкрити переговори за всіма кластерами цього року, адже Єврокомісія підтверджує, що всі кластери готові до відкриття.

Так, цьогоріч Україна продемонструвала підвищення загального рівня підготовки за дев’ятьма розділами: 1 «Вільний рух товарів», 5 «Публічні закупівлі», 9 «Фінансові послуги», 10 «Цифрова трансформація та медіа», 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», 16 «Оподаткування», 23 «Судова влада та основоположні права», 24 «Юстиція, свобода та безпека», 26 «Освіта та культура». Це найкращий показник.

Поліпшення динаміки прогресу (за звітний період) спостерігається у шести розділах: 1 «Вільний рух товарів», 5 «Публічні закупівлі», 9 «Фінансові послуги», 10 «Цифрова трансформація та медіа», 15 «Енергетика», 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони».

Розділ 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони» вперше отримав значний прогрес — найвищу оцінку шкали. Хороший прогрес — у дев’яти розділах: 1 «Вільний рух товарів», 9 «Фінансові послуги», 10 «Цифрова трансформація та медіа», 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», 15 «Енергетика», 16 «Оподаткування», 25 «Наука та дослідження», 26 «Освіта та культура», 29 «Митний союз».

Особливість цьогорічного звіту — посилення уваги до безпекового виміру розширення, поступової інтеграції країн­кандидатів до політик ЄС та планування наступних етапів переговорного процесу.

Зокрема напрям «Безпека, оборона та стійкість» відзначає значний внесок України у зміцнення європейської безпеки. Україна розглядає майбутнє членство як спільний стратегічний інтерес, що посилить як Українську державу, так і безпеку та стійкість Європи загалом.

Всеволод Ченцов наголосив, що Україна вже робить безпосередній внесок у безпеку і стійкість Європи. Важливо, що цей внесок дедалі більше враховують у контексті майбутнього вступу до ЄС.

Окрему увагу приділено поступовій інтеграції (Gradual Integration) — залученню країн­кандидатів до політик, програм та інструментів ЄС ще до набуття повноправного членства. Такий підхід відкриває додаткові можливості для поглиблення секторальної співпраці, розширення доступу до внутрішнього ринку ЄС та отримання практичних переваг європейської інтеграції. Втім, поступова інтеграція доповнює, але не замінює процесу набуття повноправного членства.

«Україна зацікавлена в тому, щоб у міру виконання критеріїв, ще до повноправного членства, отримувати більше можливостей для інтеграції до внутрішнього ринку ЄС, європейських політик, програм та інструментів», — зазначив віцепрем’єр­міністр.

Ще одне нововведення — представлення дорожніх карт для країн, які найбільше просунулися в переговорному процесі: України, Молдови, Чорногорії та Албанії. Вони визначатимуть головні цілі та орієнтири на 2027 рік за рекомендаціями Єврокомісії. Для України дорожня карта має стати додатковим інструментом прискорення виконання зобов’язань, зокрема на шляху до отримання позитивного IBAR.

Прогрес щодо оподаткування та митного союзу

Міністерство фінансів відповідає за чотири переговорні розділи: «Митний союз», «Оподаткування», «Фінансовий контроль» та «Фінансові й бюджетні положення». Крім того, міністерство співвідповідальне за вісім інших розділів, зокрема «Корпоративне право», «Економічна і монетарна політика» та «Статистика».

За результатами оцінки Єврокомісії, Україна досягла хорошого річного прогресу за двома головними напрямами роботи Мінфіну — оподаткуванням та митним союзом. При цьому у сфері оподаткування також підвищився загальний рівень підготовки до членства в ЄС.

Україна зберегла «хороший рівень підготовки» та отримала оцінку «хороший прогрес» за розділом 29 «Митний союз».

19 серпня 2026 року Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проєкт нового Митного кодексу України, спрямований на наближення національного законодавства до Митного кодексу ЄС.

Розширено використання процедури спільного транзиту та досягнуто прогресу в оновленні Нової комп’ютеризованої транзитної системи до фази 6 (NCTS­P6). У липні 2026 року Мінфін затвердив оновлений Стратегічний план цифрового розвитку Державної митної служби до 2030 року.

Кількість авторизованих економічних операторів (АЕО) станом на серпень 2026 року зросла до 130 порівняно зі 100 торік. Із них сім операторів також отримали авторизацію з безпеки та надійності.

10 квітня 2026 року за результатами конкурсного відбору за участю міжнародних експертів призначено нового голову Державної митної служби. Розпочато процес переатестації персоналу та продовжено впровадження компетентнісного підходу до управління людськими ресурсами.

У сфері оподаткування Україна досягла «хорошого прогресу», а рівень підготовки підвищився з «певного» до рівня між «певним» і «середнім».

Продовжено наближення податкового законодавства до права ЄС. Із січня 2026 року скасовано тимчасове звільнення від ПДВ на імпорт електромобілів, а в березні Мінфін затвердив зміни щодо застосування ПДВ до програмного забезпечення. Також продовжено поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до вимог ЄС.

У червні 2026 року ухвалено закон про сертифікацію операторів цифрових платформ відповідно до положень Директиви ЄС, а також підзаконні акти щодо впровадження оновленого Загального стандарту звітності ОЕСР (CRS 2.0).

Також Україна вперше здійснила міжнародний обмін інформацією в межах звітності міжнародних груп компаній у розрізі країн (Country­by­Country Reporting) за 2024 звітний рік відповідно.

Удосконалено систему електронного аудиту Державної податкової служби та функціональні можливості її інформаційних систем, зокрема завдяки під’єднанню до європейської Системи обміну інформацією про ПДВ (VIES) для перевірки дійсності ідентифікаційних номерів платників ПДВ, зареєстрованих у ЄС.

Україна перебуває на «певному рівні підготовки» в галузі фінансового контролю та демонструє «певний прогрес».

Оновлено стратегічну рамку розвитку державного внутрішнього фінансового контролю (ДВФК). Зокрема пріоритети його подальшого розвитку визначено окремим блоком у новій Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2026—2030 роки. Також затверджено оновлені національні Стандарти внутрішнього аудиту, узгоджені з Глобальними стандартами внутрішнього аудиту.

Активізовано роботу із забезпечення функціонування аудиторських комітетів. Наразі їх утворено в 79 державних органах. Крім того, тривала робота з підтримки впровадження системи внутрішнього контролю, зокрема шляхом реалізації пілотного проєкту в Міністерстві юстиції та проведення цільових навчальних заходів.

У липні 2026 року ухвалено національну стратегію протидії шахрайству для захисту фінансових інтересів ЄС. Продовжено роботу служби координації боротьби із шахрайством (AFCOS), до якої входять 13 національних органів влади.

Єврокомісія зазначає про необхідність посилення практичної ефективності державного внутрішнього фінансового контролю, а також інституційної спроможності та незалежності Рахункової палати.

Узгодження українського законодавства з правом ЄС за розділом 33 «Фінансові та бюджетні положення» залишається на «початковому рівні підготовки» та має «обмежений прогрес».

Міністерство фінансів розробило дорожню карту впровадження системи власних ресурсів ЄС та підготувало настанови щодо її реалізації. Єврокомісія також зазначила, що Україна вже впровадила більшість основоположних принципів, необхідних для функціонування системи традиційних власних ресурсів ЄС.

Наступні завдання — офіційне ухвалення дорожньої карти, визначення процедур управління та ведення рахунків власних ресурсів ЄС, а також підготовка адміністративної та технічної бази для розрахунку відповідних внесків до бюджету ЄС.

Наближення до цифрового простору ЄС 

Уперше з часу подання заявки на членство в ЄС 2022 року Україна отримала 4 з 5 балів за цифровий переговорний розділ. Європейська комісія оприлюднила звіт про розширення за 2026 рік, де оцінила сферу цифрової трансформації та медіа (розділ 10) на рівень «добре» (Good level of preparation).

До цього оцінка стабільно трималася на позначці 3,5 бала. Тепер цифровий сектор серед лідерів переговорних розділів України — як за загальним балом, так і за темпом упровадження реформ в умовах повномасштабної війни.

«Висока оцінка Єврокомісії — це заслуга неймовірної команди цифрових євроінтеграторів, яка попри всі виклики війни невпинно наближає Україну до Єдиного цифрового ринку ЄС на законодавчому та технологічному рівнях. Дякую колегам за відданість, а партнерам з ЄС — за надійну підтримку та спільне бачення нашого майбутнього. Маємо чіткий план законодавчого наближення, технічної синхронізації та інституційних трансформацій, і ми впевнено його реалізуємо», — наголосила заступник міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Ольга Кревська.

У звіті Єврокомісія відзначила таке.

Цифровізація державних послуг: розвиток екосистеми Дія, запуск ШІ­асистента Дія.АІ, покращення доступності цифрових сервісів та впровадження нових онлайн­послуг.

Спільний цифровий простір: робота над створенням цифрового гаманця, сумісного із системами Євросоюзу. Нещодавно в партнерстві з eGA протестували його роботу з 14 країнами (169 перевірок і четверте місце серед 18 гаманців). Це наближає момент, коли користуватися нашими цифровими документами та послугами у Європі можна буде так само просто, як і вдома.

Інтеграція до єдиного роумінгового простору ЄС: з 1 січня 2026 року Україна приєдналася до Roam Like at Home. Тепер українці можуть користуватися мобільним зв’язком у країнах ЄС за домашніми тарифами, і навпаки.

Розвиток відкритих даних: продовжуємо наближати законодавство до європейських стандартів. На державному порталі відкритих даних уже доступно понад 35 тисяч наборів даних.

Посилення кіберстійкості: зміцнюємо співпрацю з європейськими інституціями в галузі кібербезпеки та отримали доступ до Кіберрезерву ЄС.

Окремо Єврокомісія відзначила суттєвий прогрес у цифровізації державного управління, підкресливши статус України як одного зі світових технологічних лідерів.

Попереду — подальше наближення законодавства до європейських стандартів цифрової ідентифікації, кібербезпеки та регулювання цифрових послуг. Продовжуємо нарощувати темп реформ, щоб цифрова інтеграція з ЄС працювала на рівні законів, безпекових інструментів і зручних щоденних сервісів для громадян та бізнесу.