До 27 лютого 2022 року Буча була затишним передмістям української столиці. Із 27 лютого по 31 березні 2022-го — місце руйнувань і масового мародерства, насильства та катування мирних людей, місце масових убивств.
31 березня Збройні сили України визволили місто, а наступного дня наслідки воєнних злочинів росіян у Бучі й Бучанському районі побачив увесь світ: могили у дворах, тіла розстріляних українців посеред доріг. Убивали просто за те, що ти українець. Відкрилася страшна правда про те, що відбувалося на тимчасово окупованих територіях. 

 Навіщо росіяни створюють приватні військові компанії у Криму та чи є у них план оборони півострова? Чи справді «вагнерівців» перекидають з України в Африку і чи братимуть вони надалі участь у російсько-українській війні? Наскільки росії вистачить наступальних можливостей і чи здатен її військово-промисловий комплекс компенсувати втрачене на фронті? Чим обернувся для росії її «великий наступ»? Що відомо про депортацію дітей із тимчасово окупованих територій материкової України до Криму та росії? Про це та інше розповів Укрінформу представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій ЧЕРНЯК.

 Німецький філософ колись переконував нас, що історія зазвичай повторюється двічі: спершу як трагедія, а потім — як фарс. У нашій ситуації — трагічний фарс. Утім, майже нічого нового, оскільки йдеться про звичний стиль кремлівського диктатора і міжнародного злочинця, який дедалі більше стає карикатурною копією лідера нацистської Німеччини адольфа гітлера. Певні ознаки вбогого мавпування можна помітити і під час недавнього несподіваного нічного візиту пуйла до вщент зруйнованого й окупованого московськими визволителями Маріуполя.

 Нині важко уявити сучасне місто без громадського транспорту. У будь-яку пору року і погоду рано-вранці й пізнього вечора черкаські автобуси доставляють городян на роботу, до лікарень, родичів та в інших потребах життя. Однак дехто звик нарікати на автобусників і на міські служби, які контролюють додержання графіків руху на маршрутах. Але у них теж чимало невирішених питань: обслуговування машин, забезпечення пальним та запасними частинами. Не можна забувати, що на автопідприємствах працюють такі самі люди, яких вони перевозять і разом з якими на волонтерських засадах допомагають фронту.

 Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка менш ніж за місяць до повномасштабного вторгнення рашистської орди в Україну отримав престижну європейську нагороду Ћiva Award в номінації «За лідерство». Цей заклад став першим серед українських музеїв, який здобув таке визнання. Майже шість років його очолює франкознавець доцент Богдан ТИХОЛОЗ. Це з приходом пана Богдана Дім Франка став активним у професійній діяльності та суспільному житті. Цікавлячись роботою музею під час війни, варто дізнатися про його проєкти останніх років.