Минулої ночі росія вкотре скоїла воєнний злочин проти мирного населення, атакувавши українські міста крилатими ракетами та дронами. Тож саме із цієї теми розпочав вступне слово перед черговим засіданням уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Він насамперед подякував героїчним силам ППО за чудову роботу — 21 із 23 ракет було знищено. Але, на жаль, дії терористів обернулися жертвами серед цивільних. 

 Факти депортації російською владою дітей з України та їхня насильницька русифікація є елементами злочину геноциду. Дітей слід невідкладно повернути їхнім рідним, а осіб, які скоїли ці злочини, — притягнути до відповідальності. Про це йдеться в резолюції ПАРЄ, ухваленій у Страсбурзі.

 Вона хотіла, щоб діти кайфували від математики і здобували однаково якісну шкільну освіту, хоч би де жили: у великому місті чи маленькому селищі. Але її благородні плани перекреслила війна.
Агресія російських загарбників вже позбавила життя багатьох талановитих українців, які завдяки своїм здібностям могли б здобути славу рідній країні, принести в наше життя прогресивні погляди та ідеї. На жаль, серед загиблих не тільки військові, а й мирні громадяни. Однією з таких відважних людей була харків’янка Юлія Здановська.

 43 відсотки вчорашніх школярів Рівненщини обирають для життєвого старту робітничу професію. Це найвищий показник в Україні. Тут гордо кажуть журналістам, що це прогресивний осередок професійної освіти. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий ще вище підіймає цю планку: говорить про спрямування у професійну освіту майже 50 відсотків молоді.

  29 квітня 2018 року над Севастопольським рейдом яскраво світило сонце. Ось як згадував про події, що відбулися того особливого весняного дня, їх безпосередній учасник — український військовий і громадський діяч, історик та публіцист капітан-лейтенант Військового флоту УНР Святослав Шрамченко (1893—1958) в розділі «Історії українського війська», присвяченому українському флоту. Перше видання опублікував окремими зошитами-випусками в жовтні 1935 року — вересні 1936-го львівський видавець Іван Тиктор. Частина цих брошур зберігається в фондах Центрального державного архіву громадських об’єднань та україніки. Авторську стилістику, орфографію та пунктуацію збережено.